Презентація "Основи захисту даних"

Основи захисту даних. Автор: вчитель інформатики БСШ № 1 Дудченко Т. В.9 клас

Велику зацікавленість з боку кібер-злочинців викликає діяльність і державних структур, і комерційних підприємств. Їхньою метою є розкрадання, розголошення конфіденційної інформації, підрив ділової репутації, порушення працездатності і, як наслідок, доступності інформаційних ресурсів організації. Під інформаційною безпекою розуміють захищеність даних та інфраструктури, що її підтримує, від будь-яких випадкових або зловмисницьких дій, результатом яких може стати нанесення шкоди безпосередньо даним, їхнім власникам або інфраструктурі, що підтримує інформаційну безпеку.

стан даних, за якого доступ до них здійснюють тільки ті особи, що мають на нього правоуникнення тимчасового або постійного приховування даних від користувачів, котрі мають права доступууникнення несанкціонованої зміни даних та існування даних у неспотвореному вигляді

Хакер – кваліфікований ІТ-фахівець, який знається на комп’ютерних системах і втручається в роботу комп’ютера, щоб без відома власника дізнатися деякі особисті відомості або пошкодити дані, що зберігаються в комп’ютері. Класифікація загрозІ . Залежно від обсягу збитків: НешкідливіШкідливіДуже шкідливіІ І. Залежно від результату шкідливих дій:1. Отримання доступу до секретних або конфіденційних даних2. Порушення або повне припинення роботи комп'ютерної ІС3. Отримання доступу до керування роботою комп'ютерної ІС

Етичні та правові основи захисту даних. Морально-етичні основи захисту даних передбачають норми поведінки, які традиційно склались або складаються з поширенням комп’ютерів та мереж: соціальна й персональна відповідальність, рівноправність партнерів по комунікації, точне й сумлінне виконання обов’язків…

Етичні та правові основи захисту даних

Комп’ютерний вірус – це невелика за розміром (0,5 – 3 Кб), складна, старанно складена та небезпечна програма, здатна копіювати себе, кріпитися до інших файлів та програм, і шкодити роботі ПК.

Перша «епідемія» компютерного вірусу зареєстрована 1986 роціВірус на ім’я «Brain» (Мозок) заражав дискети персональних компютерів. Його автором є пакистанський програміст Алві. За даними антивірусної бази Kaspersky Anti. Virus вже на початку 2012 року налічувалося 4 654 770 різноманітних видів вірусів

За середовищем перебування. Файлові – ті, що додаються до файлів з розширенням exe, com. Завантажувальні – ті, що додаються до boot-сектора. Мережні – ті, що поширюються по комп'ютерній мережі. Макровіруси – ті, що заражають файли Microsoft Office.

За способом зараження комп’ютера. Резидентні – ті, що вміщуються в оперативну пам'ять і додаються до всіх об'єктів (файлів, дисків), до яких звертається ОС. Нерезидентні – ті, що додаються до оперативної пам'яті і є активними лише короткий час.

За функціональними можливостями: Нешкідливі – ті, що не впливають на роботу комп'ютера (наприклад, збільшують розмір файла). Безпечні – ті, що заважають роботі, але не пошкоджують інформацію (наприклад, дають якісь повідомлення, перезавантажують комп'ютер тощо). Небезпечні – ті, що пошкоджують інформацію файлів, зумовлюючи «зависання» комп'ютера. Дуже небезпечні – ті, що зумовлюють утрату програм, знищення інформації із системних областей, форматування жорсткого диска.

За особливостями алгоритму: Віруси-супутники – віруси, які не змінюють файли, але створюють однойменні файли з розширенням com, що завантажуються першими. Віруси-черв'яки – віруси, що поширюються автоматично в комп'ютерній мережі за знайденою адресою в адресній книзі. Віруси-паразити – віруси, які розпізнаються за зміненим змістом дискових секторів і файлів. Stealth-віруси – ті, що фальсифікують інформацію, яка читається з диска. Віруси-мутанти – віруси, що мають зашифрований програмний код. Ретровіруси – звичайні файлові віруси, які намагаються заразити антивірусні програми, щоб знищити їх або зробити недієздатними.

Шляхи захисту даних. Антивірусні програми — це утиліти, що дозволяють виявити віруси, вилікувати або ліквідувати заражені файли й розділи, виявляти і запобігати підозрілим (характерним для вірусів) діямдетектори (сканери, наприклад, антивірус Касперського, Doctor Web, MS Anti. Virus, Eset Smart Security (NOD32) — перевіряють, чи є у файлах специфічна для відомого вірусу комбінація байтів. Вимагають постійного оновленя своїх баз данихлікарі (фаги) — відривають від інфікованих програм тіло вірусу і відтворюють початковий стан програм

ревізори (Adinf) — контролюють уразливі для вірусної атаки компоненти комп’ютера: запам’ятовують дані про стан файлів і системних ділянок дисків, а при наступних запусках порівнюють їхній стан із вихідним;вакцини (Anti Trojan Elite, Trojan Remover або Dr. Web Cure. It!) — модифікують програми і диски таким чином, що вірус вважає їх уже інфікованими. фільтри (охоронці) — повідомляють користувача про всі дії на його комп'ютері. Якщо троянська програма або вірус захочуть проникнути у ПК, фільтр миттєво спрацює і запитає: «Дозволити чи заборонити виконання операції?». Робота з таким типом захисту вимагає певних навичок: не кожен користувач знає, що означає той чи інший процес. Антивірус-фільтр є практично на кожному ПК і називають його брандмауер. Можна скористатися Outpost Security Suite.

Правила захисту від комп’ютерних вірусів: Регулярно виконуйте перевірку ПКПеревіряйте носії даних, які підключаєте до ПКЗавжди захищайте свої носії даних від запису. Робіть архівні копії даних. Не залишайте дискету у дисководіНе користуйтеся програмами з підозрілих джерел. Регулярно оновлюйте антивірусні програми

Завжди на захисті !!!

Домашнє завдання: Вивчити §4.1 Підготувати презентацію на одну з обраних тем: Моя антивірусна програма. Вірус … та все про ньогоІсторія комп’ютерних вірусів