Що вам відомо про снодійні та наркотичні речовини?

Чи відомі вам особи, які вживають такі препарати?

Які особливості їхньої поведінки ви зауважили?

Нейротропними препаратами (від

грец. neuron — нерв та грец. tropos —

поворот, напрям)

називають лікарські

засоби, які впливають переважно на нервову систему

 Їх поділяють на ті, що: а) пригнічують центральну нервову систему; б) спричиняють її

збудження та судоми

Пригнічують ЦНС - депресанти

Депресанти

Снодійні засоби з наркотичним типом дії

Барбітурати:

-тривалої дії — фенобарбітал; -середньої тривалості дії — етамінал натрію, барбаміл;

- короткочасної дії — гексобарбітал.

Нітрозепам ;

Ноксирон

Барбітурати входять до складу комбінованих препаратів — корвалолу, валокордину, белатаміналу, реладорму тощо

Відповідно реєструється і значна кількість отруєнь та передозувань ними

Снодійні препарати широко використовують в Україні з

метою швидшого засинання та поглиблення сну, а також у якості замінників для

лікування синдрому відміни приймання алкоголю та наркотичної залежності

 Також вживання їх у великих дозах відбувається з метою

самогубства, а деколи і вбивства,

хоч трапляються і випадкові отруєння

Для отруєння барбітуратами характерні порушення функцій організму:

Порушення функції ЦНС - сон - коматозний стан (непритомність і відсутніcть реакції на зовнішні та внутрішні подразники)- набряк мозку - припиненням дихання внаслідок

паралічу дихального центру - набряк легень

негайне проведення дихальної реанімації

За порушення діяльності ССС, виникає пришвидшення серцевих скорочень

(тахікардія) - падіння артеріального тиску крові (гіпотонія) - порушення функції нирок.

Також у разі отруєння барбітуратами порушується обмін речовин та знижується температура тіла

героїну кодеїну транквілізаторів або алкоголю

Транквілізатори (від лат.

tranquillo — заспокоювати) або анксіолітичні препарати —

психотропні лікарські засоби,

що усувають або пом’якшують

невротичні прояви — відчуття страху, емоційної

напруженості, тривоги і

занепокоєння, розлади сну,

                                             За тривалістю: розслабляють м’язи тощо

Основними препаратами цієї групи є похідні бензодіазепіну.

-   короткочасної дії (період дії до10 год): лоразепам, тріазолам, темазепам;

-   тривалої дії (період дії до 100 год): флуразепам, нітразепам, діазепам, тазепам тощо

При комбінації бензодіазепінів з іншими психотропними медикаментами та етиловим спиртом токсичність комбінації значно

підвищується, що часто спричиняє гостре

отруєння — швидке порушення функцій чи

ушкодження органів внаслідок дії отрути або

токсинів, що проникли в організм або утворилися в ньому

Ознаки отруєння подібні до отруєння барбітуратами

Виникає сплутаність свідомості, іноді психомоторне збудження, галюцинації,

деколи кома, м’язова слабкість та тремтіння

(тремор) кінцівок, судоми; порушення дихання спричиняє ціаноз; пришвидшується ритм серця.

Середня смертельна доза для діазепаму — від 1 до 2 г

• Наркотики (від грец.

narkoticos — той, що

одурманює, присипляє) —

хімічні речовини рослинного

чи синтетичного походження, що спричиняють зміну

психічного стану людини, а за

їх систематичного вживання —

На сьогодні термін «наркотик» («наркотична      залежність від них речовина») застосовують щодо тих отрут або

речовин, які в малих дозах викликають ейфорію

у великих дозах спричиняють оглушення й наркотичний сон

(стан безпричинно піднесеного настрою — польоту, легкості, свободи, самодостатності,

благополуччя, коли людина відчуває себе максимально щасливою, радісною і

задоволеною), також вони мають снодійну, болезаспокійливу  або збуджуючу дію

героїн, дезоморфін, дигідроеторфін, еторфін, канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу (психотропна конопля),

кетобемідон, кокаїновий кущ, кока лист, концентрат з макової соломи (без дозрілого насіння), опій, опій ацетильований, реміфентаніл, бензилморфін тощо

психотропні речовини: мескалін, псилоцибін, листя шавлії віщунів, насіння гавайської троянди то

Ці речовини у медичній практиці  законно не використовуються. Небезпечними ж є такі наркотичні засоби, як кодеїн, кокаїн, метадон, морфін, трамадол тощо

Виділяють три періоди гострого отруєння

У першому періоді виникає стан ейфорії — поліпшується самопочуття, покращується

настрій, пришвидшуються пульс і дихання, обличчя червоніє.

Для другого періоду характерні апатія, сонливість, уповільнення пульсу і дихання, збліднення обличчя та звуження зіниць,

часто виникає нудота і блювота.

Третій період — наркотичний. Він характеризується втратою свідомості,

розслабленням м’язів та зниженням рефлексів,

значним звуженням зіниць (винятком є отруєння

кокаїном, за якого зіниці розширюються), людина впадає в кому і помирає внаслідок паралічу

дихального центру. Смерть може настати за

кілька годин або 1–2 дні після прийому наркотику (залежно від дози).

У разі систематичного вживання всіх цих препаратів у людини формується

залежність (набута гостра

потреба здійснювати  якісь дії або вживати якісь речовини)

У повсякденній мові термін

«залежність» застосовують в основному щодо людей, які

зловживають наркотиками, алкоголем та сигаретами

Розрізняють фізичну та психологічну залежність

Фізична залежність — це фізіологічна потреба організму в черговій дозі

наркотичних чи інших психотропних речовин, що виникає внаслідок

перебудови всієї функціональної діяльності організму у відповідь на їх

Під час ломки: розширюються зіниці, з’являються млявість, сильна пітливість,

настрій погіршується, можуть бути нежить, чхання, сльозотеча, позіхання, пропасниця,

пілоерекція (поява мурашок або гусячої шкіри), гіпервентиляція легенів,

підвищення температури, м’язовий біль,

виникає відчуття нудоти,  блювота та біль у животі, діарея (пронос), тривога і ворожість.

хронічне вживання

Вони проникають у процеси біохімічного обміну речовин і змінюють метаболізм та функціонування тканин.

Коли такі речовини перестають надходити в організм, у людини 

виникає найтяжчий стан — абстиненція

(від лат. abstinentia — утримання, відбирання, позбавлення прийому таких

речовин) аболомка, що і є ознакою фізичної залежності

Психологічна залежність — емоційний стан, для якого характерна тяга, сильне бажання приймати наркотики для

отримання пов’язаних з ними почуттів задоволення, для розслаблення та

відключення від повсякденного життя і для зняття негативних відчуттів

(дратівливість, безсоння, депресія тощо), що спричинені зловживанням наркотиками.

У наркозалежної людини внаслідок прийому наркотиків практично на все життя залишається непереборне

бажання знову відчути наркотичний

стан ейфорії. Тому частота рецидивів

після лікування, незважаючи на зняття

фізичної залежності (абстиненції), сягає

приблизно 60 % через чотири тижні і 97

% упродовж року

У житті людей, залежних від уживання наркотиків, незалежно від будь-яких їхніх ілюзій, часто (але не завжди) є всього три варіанти: в’язниця, лікарня або смерть. Фізична та психологічна залежність тісно пов’язані і виникають одна за другою або одночасно. Тому, наприклад, у разі

вживання опіатів, стійка психологічна

залежність виникає вже за 2–4 їх приймання

Алкогольтеж належить до отрут,

що пригнічують ЦНС

Ознаками алкогольного отруєння власне є вже прояви наркотичної дії етанолу: втрата

самокритики — людина не визнає, що п’яна, і

переоцінює свої можливості та продовжує

випивати; порушується координація рухів, зокрема хода стає хитка; виникає запаморочення,

сплутаність думок, розлад уваги, мова стає гучною, незв’язною і невиразною

Якщо не припинити вживання алкоголю, то ознаки отруєння поглиблюються і може виникнути алкогольна кома, яка має дві стадії:

поверхневуглибоку

                                                              неускладнену й ускладнену                                       неускладнену й ускладнену

Отруєння в стадії поверхневої коми

проявляється втратою свідомості,

неможливістю

мовного контакту,

зниженням больової чутливості або й

частковою її втратою

за II ступеня. Можливі пришвидшення пульсу, рухове

збудження та поява судом

У глибокій стадіївідбувається повна втрата больової

чутливості, відсутність

довільних рухів м’язів очей,

обмеження або неможливість пасивного згинання голови

внаслідок підвищення тонусу потиличних м’язів-розгиначів голови з одночасним

розширенням зіниць, зниження температури тіла до 36–35 °С, шкіра стає бліда, холодна і волога на дотик, пульс

пришвидшується, дихання стає поверхневим і нерівним, часто

виникає блювота, деколи з домішками крові, прискорюється сечовипускання Летальна доза 96 % етанолу для дорослих коливається в межах від 4 до 12 г/кг маси тіла. Концентрація етанолу в крові більш за 6 % є

смертельною.  На стан

людини впливає не лише кількість і концентрація

випитого алкоголю, а й такі чинники, як вік і стать

людини, її індивідуальна

толерантність до алкоголю,

фізичний та психічний стан, кількість і характер вжитої їжі, температура навколишнього середовища

Цей стан небезпечний для інших людей, які в уяві людини, залежної від

алкоголю, постають загрозою для нього.

Нерідко люди з алкоголізмом роблять спроби самогубства

Після періоду тривалого запою в людей з алкоголізмом може

розвиватися біла гарячка, яка є

проявом фізичної залежності від спиртного

Хвороба має назву делірія (від лат.

delirium — марення та tremere — тремтіти, або «тремтячі

затьмарення»), тобто основні симптоми білої гарячки — це

помутніння розуму і тремор (часте ритмічне тремтіння кінчика язика, повік, кінцівок або й тулуба

внаслідок послідовних м’язових

скорочень і розслаблень, що

порушує нормальну життєдіяльність)

Психостимулюючі препарати є небезпечними і викликають збудження та судоми

Психостимулятори підвищують настрій, здатність сприймати

зовнішні подразники, психомоторну активність, мало впливаючи на

когнітивні функції. Вони, з одного боку, підвищують фізичну і розумову

працездатність, але потім настає затяжний період «післядії», який

потрібно організму для відновлення витрачених ресурсів

Це, наприклад, ефедрин, амфетаміни (фенамін), кокаїн

Хоч нікотин не є класичним психостимулятором, він здатний

викликати досить сильну залежність

(особливо психологічну)

За тривалого використання вони викликають незворотні зміни психіки і поведінки, що призводять до зниження інтелекту і

хронічних психічних розладів — психозів та депресії

Гостре отруєння нікотином у дорослих людей розвивається за умови разового

використання понад двадцяти сигарет, а в дітей — ще менше. За легкого ступеня виявляються такі ознаки отруєння:

нудота, позиви до блювоти, головний біль, блідість шкіри, деколи з

синюшністю, порушення координації

рухів, тремтіння кінцівок, рясна слинотеча та сльозотеча, посилене потіння спини, біль у ділянці живота, розширені або

дуже сильно звужені зіниці, поверхневе, сповільнене дихання, пронос, судоми