Особливості конструкції високошвидкісного транспорту. Робота учениці 10 класу. Богданівського НВКСтародубець Анни
Номер слайду 2
План. Вступ1. Головні особливості І. Новий вид транспорту ІІ. Мета2. Тунель під водою3. Hyperloop 4. Hyperloop у світі5. Hyperloop в Україні6. Висновок Використані джерела
Номер слайду 3
Вступ. Сучасні надшвидкі потяги цілком здатні конкурувати з пасажирськими літаками. Їх швидкість досягає 600 км/год, а посадка і висадка пасажирів здійснюється простіше і оперативніше, ніж на повітряних суднах.
Номер слайду 4
Найбільш високошвидкісний наземний транспорт на планеті – це маглеви – левітуючі потяги. Рухаються вони завдяки магнітним силам, які втримують їх над спеціальними коліями, ці ж електромагнітні сили створюють тягу, яка розганяє склад потяга та проводить гальмування.
Номер слайду 5
Головні особливості такої системи – дуже низьке тертя, що дозволяє розганятися до великих швидкостей та тиша під часу руху, адже відсутні двигуни, ковзання коліс по колії та звуки від тертя деталей. Зрозуміло, що майбутнє за ними, хоча в Україні, нажаль, цього дива поки що немає.
Номер слайду 6
Роздивимося новий вид транспорту на магнітних подушках від майбутнього до втілених реалій, щоб краще зрозуміти його особливості та перспективи. Розпочнемо, звісно, з фантастичних ідей завтрашнього дня. Це концепція Ілона Маска, яка має назву Hyperloop – так званий вакуумний потяг на магнітній подушці. Мета-з`єднати системою «трубопроводів» Сан-Франциско і Кремнієву долину з Центральною Каліфорнією та урбанізованим конгломератом навколо Лос-Анджелеса саме цим транспортом майбутнього
Номер слайду 7
Серед іншого надшвидкісного транспорту, Hyperloop відрізняється зменшенням атмосферного тиску в трубах, по яких рухатиметься потяг на магнітних подушках. Там воно повинно бути істотно нижче, ніж зовні. Повного вакууму у величезній залізничній системі досягти просто неможливо з інженерно-технічної точки зору. Але звичайні повітряні помпи можуть, принаймні, настільки розряджати повітря, щоб його опір при русі потяга істотно зменшувався.
Номер слайду 8
Не виключений і тунель під водою. Це значно спрощувало б видачу необхідних дозволів, ніж при прокладці труб на землі. Але поки проект навіть не дійшов до початкового етапу, а знаходиться на експериментальній стадії. У січня 2016 р. стартап Hyperloop Technologies почав втілюватися дослідно-випробувальним майданчиком поблизу Лас-Вегаса. Спочатку будуть експериментувати з невеликими моделями.
Номер слайду 9
У світі[ред. | ред. код]У лютому 2017 року були проведені переговори між керівництвом компанії Hyperloop One (Virgin) та урядом Індії щодо будівництва траси на території країни.[10]У березні 2017 року компанія Hyperloop Transportation Technologies[en] підписала угоду з урядом Словаччини щодо можливості будівництва системи Hyperloop, що сполучить столиці трьох європейських країн. Передбачається прокласти маршрути між Віднем (Австрія) і Братиславою (Словаччина), а також між Братиславою (Словаччина) та Будапештом (Угорщина). Також планують з'єднати з Братиславою друге за величиною місто Кошице.[11]У серпні 2017 року компанія проводить техніко-економічне обґрунтування в Індонезії, а також підписала погодження з Південною Кореєю, котра хоче замовити транспортну систему між Сеулом і Пусаном протяжністю 200 миль. Hyperloop Transportation Technologies також веде переговори з індійським урядом щодо створення вагонів для роботи на Hyperloop. Генеральний директор HTT Дірк Альборн передбачає, що Hyperloop запрацює вже в найближчі три-чотири роки.[12]
Номер слайду 10
Hyperloop в Україні14 червня 2018 року Міністерство інфраструктури України та компанія Hyperloop transportation technologies підписали меморандум про співпрацю у сфері технологій вакуумного поїзда Hyperloop. З боку міністерства меморандум підписав міністр інфраструктури Володимир Омелян, від Hyperloop — генеральний директор компанії Дірк Алборн. За різними оцінками будівництво 1 км наземної труби Hyperloop в Україні коштуватиме близько $10 млн.[17]
Номер слайду 11
Приблизна ціна білету 20 доларів
Номер слайду 12
Висновок: в ході проекту ми зрозуміли, що прогрес не стоїть а місці. Тільки декілька років тому до Києва їхали на кінях чи йшли пішки, а вже зараз ми маємо потяги, які можуть набирати швидкість 600 Км/год