Презентація "Особливості оцінювання навчальних досягнень дітей із ООП"

Особливості оцінювання навчальних досягнень дітей із ООППідготувала Ясінська Валентина ДО-12

Об’єкт оцінювання навчальних досягнень учнів спеціальних шкіл

Функції оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП: Навчально-корекційна. Діагностико-коригуюча

Стимулюючо-мотиваційна. Розвивально-виховна. Об’єкт оцінювання навчальних досягнень учнів спеціальних шкіл

Перевірка навчальних досягнень учнів здійснюється у межах матеріалу, визначеного навчальними програмами певного типу школи. При цьому враховуються можливості дітей та особливості їхнього психофізичного розвитку. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, тобто передусім враховуються досягнення учня, а не його невдачі.

Об'єктами перевірки і оцінювання виступають структурні компоненти навчальної діяльності, а саме: Змістовий компонент ‒ знання дітей. Операційно-організаційний компонент дії. Емоційно-мотиваційний компонент ‒ ставлення до навчання.

Навчальні досягнення учнів спеціальної школи оцінюються рівнями і відповідними їм балами: перший рівень ‒ початковий (1‒3 бали); другий рівень ‒ середній (4‒6 балів); третій рівень ‒ достатній (7‒9 балів); четвертий рівень ‒ високий (10‒12 балів).

Об'єктами перевірки і оцінювання виступають структурні компоненти навчальної діяльності, а саме: Змістовий компонент ‒ знання дітей. При оцінюванні враховуються такі характеристики знань: повнота (від фрагментарного відтворення навчального матеріалу до відтворення у повному обсязі); - правильність (від не завжди точного до правильного відтворення навчального матеріалу); - усвідомленість(від розуміння в основному до вміння пояснити, обґрунтувати); - застосування знань (адекватність, самостійність, різні умови, використання допомоги).

2. Операційно-організаційний компонент дії, способи дій, діяльність: а) предметні (відповідно до змісту основних навчальних предметів); б) розумові (порівнювати, класифікувати, абстрагувати, узагальнювати тощо) та загальнонавчальні (аналізувати, планувати, організовувати, контролювати процес і результати виконання завдання, вміння користуватись підручником тощо).

3. Емоційно-мотиваційний компонент ‒ ставлення до навчання. Оцінюються такі характеристики: - характер і сила (байдуже, недостатньо виразне позитивне, зацікавлене, виразне позитивне); - дійовість (від пасивного до дійового); - сталість (від епізодичного до сталого).

Дякую за увагу!