Презентація "Особливості організації тестування на уроках"

Особливості організації тестування на уроках. Підготувала: Безкороваєва Н. В., вчитель інформатики ЗБПЛ №62

Контрольно-оцінна діяльність учителя та учнів є важливим необхідним компонентом навчально-виховного процесу. В умовах розбудови сучасної шкільної освіти вона потребує вдосконалення і якісного методичного забезпечення. З-поміж різних видів контролю тестовий комп’ютерний контроль відіграє провідну роль, оскільки впливає на характер засвоєння знань, на розумовий розвиток школярів, забезпечує здійснення діагностики рівнів навченості учнів і на цій основі індивідуалізує процес навчання.

Основними напрямами в сучасних дослідженнях із проблем організації комп’ютерного тестування в системі освіти є: розробка технологій комп’ютерного дистанційного тестування; удосконалення банків тестових завдань та комп’ютерних комплексів тестування;інтерпретація результатів комп'ютерного тестування у сфері діагностики якості навчального процесу; комп’ютерне тестування навчальних досягнень.

Застосування тестового контролю дає такі педагогічні результати:раціональніше використання час уроку;охоплення більшого обсягу навчального матеріалу;швидке встановлення зворотного зв’язку з учнями і визначення рівня засвоєння матеріалу;можливість визначити прогалини в знаннях та уміннях і внести відповідні корективи;тестова перевірка дисциплінує учнів, індивідуалізує роботу з учнями;стимулюється саморозвиток учнів, підвищується їхній інтерес до предмету. Таке оцінювання можна проводити в бажаний для вчителя момент вивчення теми: при перевірці домашньої роботи, при закріпленні матеріалу на уроці, при узагальненні та систематизації.

Педагогічні умови. Найбільш оптимальними педагогічними умовами організації комп’ютерного тестування на уроках є такі:застосування ефективної комп’ютерної програми тестування з можливістю використання тестових завдань різних типів;застосування при оцінюванні знань учнів критеріально-орієнтованих тестів; формування професійної готовності вчителів і учнів до застосування в навчальному процесі комп’ютерного тестування.

Ефективність комп’ютерної тестової програми визначається за такими ознаками:простий і зрозумілий інтерфейс, можливість створення тестових завдань різних типів, можливість використання картинок, аудіо- та відео- файлів,перегляд правильних відповідей після закінчення тестування, статистичний аналіз тестових результатів.

Психологічний настрій учня багато в чому залежить від інтерфейсу програми, розташування завдань на екрані монітора, темпу їх зміни, використаних графічних і аудіо можливостей ПК, колірної гами. У правильно обраній тестовій програмі на екрані монітора повинні бути: поле питання; поле ілюстрацій; поле варіантів відповіді; поле набраних поточних балів або відсотків. Обов’язковим має бути поле пояснення правильної відповіді, яке з’являється на екрані лише після того, як учень закінчив проходження тестування. Рекомендовано також наявність поля управління, на якому розташовані кнопки, призначені для вибору відповідей або для переходу в разі відмови до наступного питання. Оцінка за тест у вигляді балів або відсотків виводиться на екран монітора відразу після його проходження і зберігається на сервері, що дає можливість проаналізувати відповіді й помилки.

Застосування критеріально-орієнтованих тестів. Критеріально-орієнтований тест спрямований на визначення рівня знань тестованого щодо повного обсягу знань, який повинен бути засвоєний. Після проведення пілотного тестування знань учнів, важливо визначити, наскільки тест вимірює те, для чого він призначався. Валідність тесту визначає, наскільки тест відображає те, що він повинен оцінювати. Критеріально-орієнтовані тести, як правило, перевіряються на змістовну валідність. Змістовна валідність означає не тільки повноту відображення досліджуваної дисципліни, а й глибину опрацювання окремих підтем, питань. Зміст розглядається як сукупність фактів, понять, термінів, а також умінь застосовувати наявні знання, оцінювати інформацію, виконувати дії, відповідні вищим рівням засвоєння знань. У критеріально-орієнтованих тестах критерієм їх валідності є власний зміст тесту, який схвалено досвідченими експертами. Висока якість проведення відбору змісту для тесту, розробки тестових завдань і їх аналізу здатна забезпечити досить високу надійність.

Готовність вчителя до застосування тестування на уроці. Під професійною готовністю вчителя до комп’ютерного тестування розуміється його вмотивована здатність до засвоєння нових знань у сфері комп’ютерного тестування, до розуміння важливості й цінності тестового контролю, до ефективної взаємодії з учнями до і під час сеансу комп’ютерного тестування. Формування готовності вчителів до використання комп’ютерного тестування в навчальному процесі доцільно почати з ознайомлення з основами розробки і впровадження комп’ютерних тестів.

Для формування готовності учнів до практичного застосування комп’ютерного тестування в навчальному процесі потрібен наступний комплекс заходів: роз’яснення учням переваг оцінки рівня знань за допомогою комп’ютерного тестування перед традиційними засобами педагогічної діагностики; інформаційно-методичне забезпечення учнів для процедури комп’ютерного тестування; забезпечення вільного доступу до комп’ютерних тестів у навчальних цілях; регулярне проведення комп’ютерного тестування з метою систематичного моніторингу результатів навчання й корекції навчального процесу; проведення систематичних опитувань з метою виявлення проблем, що виникають у ході проходження тестування, і оптимізації якості навчання й педагогічної діагностики. Готовність учнів до застосування тестування на уроці.

Системний підхід до організації комп’ютерного тестування1. Підготовчий етап. На матеріалах навчально-методичного комплексу дисципліни сформувати систему контролю знань: кількість контрольних заходів, форми контролю, шкала оцінювання. Відповідно до системи контролю знань розробити пакети завдань та питань: теоретичні питання, практичні завдання (різнорівневі), тестові завдання. Відповідно до розробленого пакету завдань сформувати базу тестових завдань для самопідготовки.

2. Уточнюючий етап. Уточнюється методика контролю, склад тестових завдань, здійснюється попередній розрахунок показників і параметрів контролю. На уточнюючому етапі необхідно здійснити наступні кроки:апробація тесту вчителем-розробником у формі самоперевірки на виявлення технічних, синтаксичних помилок.уточнення розробленої системи тестових завдань групою експертів.

3. Етап організації контролю знань в учнівських групах. Після проведення тестування, обробити результати тестування та розрахувати наступні параметри:коефіцієнт складності завдання Кс (відношення кількості студентів, які не вирішили відповідне завдання, до загального числа студентів групи). На даному етапі необхідно переглянути та доопрацювати занадто прості тестові завдання (значення Кс близьке до нуля) і складні (значення Кс близьке до одиниці);дискримінаційний індекс. У випадку від’ємного значення слід відбракувати завдання, оскільки від’ємне значення дискримінаційного індексу означає, що на дане питання тесту слабкі учні відповідають краще, ніж сильні;дискримінаційний коефіцієнт – показник, що дозволяє оцінити якість питання. Він являє собою коефіцієнт кореляції між балами, отриманими тестованим учнем з конкретного завдання, і його загальною оцінкою за проходження всього тесту. Від’ємне значення дискримінаційного коефіцієнта свідчить про некоректність аналізованого питання з точки зору правильності оцінки рівня засвоєння навчального матеріалу.

Основні положення до формування пакету тестових завдань: Визначити модель знань учня. Необхідно, щоб при побудові пакету тестових завдань виконувалися загальні вимоги до складання педагогічних тестів та всі складові якості тестів. Форма подання тестових завдань має бути різноманітною, різнорівневою та враховувати можливість їх використання для різних видів контролю поточного стану знань учня: вхідного, поточного (самоконтролю та модульного контролю) та підсумкового. При розробці пакету тестових завдань повинні використовуватися вікові нормативи та інші стандарти, оформлені документально. Зміст пакету тестових завдань повинен повністю відповідати меті його створення, а також документам, що визначають зміст навчальної дисципліни.

Інтелектуальна складова якості тестів включає:повноту охоплення тестовими запитаннями усіх положень навчального курсу;кількість помилок (логічних, мовленнєвих) у формулюваннях запитань та відповідей;охоплення запитаннями рівнів освоєння дисципліни: володіння термінологією, розуміння законів, вирішення практичних завдань. Для її врахування необхідно:ставити запитання до кожного положення програмового матеріалу;перед запровадженням тестів у використання потрібно провести їх апробацію;будувати запитання на знання термінології, законів, вміння розв’язувати практичні завдання.

Статистична складова якості тестів Статистична складова якості тестів дає можливість врахувати ймовірність випадкового попадання на правильні варіанти відповідей. Наприклад, при 10 запитаннях типу «Одна відповідь з багатьох» з 5-ма варіантами відповідей, з яких одна правильна, у 2-х запитаннях можна випадково попасти на правильні відповіді. Для врахування статистичної складової якості тестів необхідно застосовувати у тестах не менше чотирьох-п’яти варіантів відповідей; використовувати типи запитань «багато з багатьох», «впорядкування», «відповідність» та «відкрите запитання»; враховувати ймовірність випадкового попадання на правильну відповідь, встановивши нижній прохідний результат на рівні не менше 60% від максимально можливого.

Психологічна складова якості тестів. Психологічна складова якості тестів враховує:повтор термінів у формулюваннях запитання та правильних відповідей; легкість формального запам’ятовування правильних відповідей. Тому пакет тестових завдань на модуль повинен перевищувати 100 запитань (а вибірка для кожного учня – близько 25 запитань); при формулюванні неправильних відповідей слід вживати «правильні» фрази.

Дисциплінарно-організаційна складова. Дисциплінарно-організаційна складова дозволяє врахувати можливість списування та підказок. Тому обов’язковим має бути встановлення ліміту часу на здачу тесту (менше хвилини на просте запитання). В існуючих комп’ютерних системах тестування необхідно використовувати якомога більшу кількість запитань різних типів:з вибором одного варіанту відповіді;з множинним вибором;на встановлення відповідності;на встановлення послідовності;на ранжування;на доповнення (з закритою та відкритою відповіддю);на роботу з графічним зображенням.

Це дозволить адекватно оцінити стан знань учня і встановити рівень його компетентності відповідно до вимог освітнього стандарту при використанні різних видів контролю, які проводяться з різною метою:вхідного контролю – для визначення загального рівня підготовки учня за попередній період навчання;поточного контролю – для визначення поточного рівня підготовки учня та оцінки засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання;підсумкового контролю – для визначення рівня засвоєння учнем теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни.

Основні вимоги до тестових завдань для забезпечення їх валідності :кожне тестове завдання повинно мати тільки одну думку; якщо твердження складне, то формулювання необхідно скорочувати або поділити на декілька пунктів;необхідно користуватися чіткою, зрозумілою мовою, не використовувати багатозначних понять, рідко вживаних слів, сленгу, діалектів;слід використовувати за можливістю прості речення, тому що дуже короткі (у телеграфному стилі) формулювання, як правило, є багатозначними, а непомірно довгі фрази ускладнюють розуміння завдання, викликають втому;завдання повинні бути реально наближені до предмета, з якого вимірюється рівень знань, мати конкретний зміст;невірні відповіді до тестових запитань повинні бути правдо­подібні, мати реальне відношення до предмета, що вивчається, з метою мінімізації вгадування. Найважливішим тут є повнота охоплення завданнями навчального матеріалу, що перевіряється, як говорять у дидактиці, репрезентативність (показність) перевірочних завдань. Якщо мова йде про підсумкову перевірочну роботу, то нею охоплюється весь курс, найважливіші його теми, найбільш значимий у них матеріал.

Можливі труднощіЗначні труднощі викликає питання ранжування тестових завдань підсумкового контролю за рівнями складності та їх відповідності параметрам, заявленим у відповідному освітньому стандарті. Подібних труднощів можна уникнути, якщо дотримуватися наступних правил: Тестові завдання слід розділити на три категорії, кожна з яких визначає певний рівень знань з вибраної дисципліни: достатній, середній або високий. Дотримуватися рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо підсумкового оцінювання знань.

Сервіси організації тестового контролю знань Для підготовки учнів до тестування потрібно сформувати базу тестових завдань для самопідготовки, використовуючи сервіси, призначені для організації тестового контролю знань. Сервіси організації тестового контролю знань розділяються на дві категорії: Сервіси, що передбачають формування власного банку тестових завдань;Системи з вільно доступним банком тестових завдань.

Переваги комп’ютерного тестування:швидке одержання результатів і звільнення вчителя від трудомісткої роботи з обробки результатів тестування;індивідуалізація процесу навчання (автономність);певний психологічний комфорт учнів під час тестування;оперативність;підвищення об’єктивності оцінювання знань, і, як наслідок, позитивний стимулюючий вплив на пізнавальну діяльність учня;конфіденційність при анонімному тестуванні;тестування на комп’ютері більш цікаве у порівнянні з традиційними формами опитування, що створює позитивну мотивацію в учнів;виключення негативного впливу на результати тестування таких факторів як настрій, рівень кваліфікації й інші характеристики конкретного вчителя;можливість застосування технічних засобів;універсальність, охоплення всіх стадій процесу навчання;контроль великого обсягу матеріалу;зменшення порівняно з традиційним опитуванням затрати часу на 50 відсотків.

Недоліки комп’ютерного тестування:складність розробки науково обґрунтованого змісту тестів;можливість відгадування учнями правильних відповідей, а, отже, ймовірність помилкової оцінки;відсутність безпосереднього діалогу між викладачем і учнем і, як наслідок, можливості пояснення помилки;складання тестових завдань потребує певної кваліфікації і під силу далеко не кожному педагогу;окремі відповіді мають містити елементи підказок;тестування дозволяє достатньо надійно перевіряти знання, рівень сформованості умінь, професійного мислення, проте за допомогою педагогічних тестів можна здійснювати перевірку тільки опосередковано.

Доцільність комп'ютерного тестування. Система комп'ютерного тестування дуже зручна для оцінювання знань учнів з низьким та середнім рівнем навчальних досягнень. Вона позбавляє учителя необхідності витрачати дорогоцінний час уроку на вислуховування недолугих усних відповідей тих учнів, що з певних причин не бажають мати великі успіхи з предмету. У той же час вона стимулює їх до виходу на певний достатній рівень знань. На відміну від учителя комп'ютерна програма оцінює не особистість учня, а рівень його компетентності у даному предметі.

Тестові оболонки. Вчитель може легко скласти свої тести в середовищі програми My. Test. Х і використовувати їх на уроках. Текст питання і варіантів може містити форматований текст, малюнки і формули. До кожного завдання можна прикріпити малюнок, який буде показаний в окремому вікні. Так само до завдання можна прикріпити звуковий файл у форматі mp3 або wav. Для кожного завдання в тесті можна індивідуально поставити складність. До кожного завдання може бути прикріплено вступ – текст, який буде показаний спочатку показу завдання, підказка і пояснення вірної відповіді.

Тестові оболонки. За наявності комп’ютерної мережі можна організувати централізований збір і обробку результатів тестування, використовуючи модуль журналу тестування My. Test. Server. Кожен тест має оптимальний час тестування, зменшення або перевищення якого знижує якісні показники тесту. В налаштуваннях тесту передбачено обмеження часу виконання як всього тесту, так і будь-якої відповіді на завдання.

Програма підтримує декілька режимів: навчальний, штрафний і вільний. У навчальному режимі учню виводяться повідомлення про його помилки, і може бути показане пояснення до завдання. У штрафному режимі за невірні відповіді віднімаються бали, і можна пропустити завдання. У вільному режимі можна відповідати на питання в будь-якій послідовності, переходити (повертатися) до будь-якого питання самостійно. При правильному підборі контрольного матеріалу зміст тесту може бути використаний не тільки для контролю, а й для навчання. Використання тестових завдань в автоматизованих контрольно-навчальних програмах дозволяє випробовуваному самостійно виявляти пропуски в структурі своїх знань і їх виправляти. У таких випадках можна говорити про значний навчальний потенціал тестових завдань, використання якого стане одним із ефективних напрямів практичної реалізації принципу єдності і взаємозв'язку навчання і контролю. Під час роботи в навчальному режимі учень отримує інформацію про свої помилки і правильні відповіді.

Висновки. Конструювання тестів та проведення тестування вимагає використання системного підходу і складається з відповідних етапів. Розробка досконалого пакету тестових завдань вимагає від вчителя не лише прив’язки до контексту та навчальних цілей курсу у вигляді специфічних оперативних термінів, але й врахування моделі знань учня для адекватної оцінки індивідуальних можливостей. Широкий спектр тестових сервісів дає можливість організовувати підготовку до підсумкового контролю у формі самопідготовки. Використання системного підходу для організації тестування та формування тестових завдань гарантує об’єктивність оцінки.