Презентація "Особливості реалізації діяльнісного підходу в спеціальній школі під час навчального курсу "Географія"

Доповідач. Ваше ім’я. Комунальний заклад «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат «Оберіг» Запорізької обласної ради Особливості реалізації діяльнісного підходу в спеціальній школі під час навчального курсу «Географія  Вчителька географії Панченко О. М. Запоріжжя 2024

Діяльнісний підхід в освіті — спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи, успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію. Тлумачення діяльності дозволяє поняття «діяльнісний підхід» розглядати за трьома збалансованими напрямками:1) діяльнісний характер підходу (активний, самостійний, перетворювальний) – процес навчання є завжди навчанням предметно-практичних та розумових дій;2) розвиваюча спрямованість підходу – особистісний розвиток учня, який характеризує становлення особистості, її «саморозвиток» у процесі діяльності в предметному світі, при цьому не просто індивідуальної, а спільної, колективної діяльності;3) особливості реалізації (організація й управління) діяльнісного підходу у навчанні – цілеспрямованість, мотиваційна обумовленість, самостійна або керована вчителем взаємодія учня з навколишньою дійсністю, коли відбувається розв’язання суперечностей між репродуктивним і творчим пізнанням, раніше засвоєною інформацією і її новою порцією тощо.

Зазначені тенденції розвитку освітньої системи України відображені в Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, де вказується на необхідність здійснення навчання географії на основі компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного і краєзнавчого підходів. У такий спосіб цей основоположний освітній документ визначає діяльнісний підхід серед основних у навчанні, адже він вимагає не лише сприймати та ретранслювати навчальний матеріал, а й осмислювати його у процесі навчальної діяльності, пропускаючи його через набутий суспільний досвід учня й реалізуючи у здобутих уміннях, навичках та подальших учинках. У сучасній методиці навчання географії питання використання діяльнісного підходу в навчанні висвітлені ще не досить повно, проте вони є в окремих публікаціях. Зокрема, в Концепції географічної освіти в основній школі зазначається, що учень ЗНЗ діє як суб’єкт предметної діяльності, а для успішного сприйняття й використання наукового знання йому необхідно оволодіти основами наукової діяльності, тобто стати суб’єктом рефлексивної діяльності. Відповідно до цього, одним із завдань сучасної методики навчання географії є формування в учнів загально навчальних умінь, які з уміння вчитися трансформуються в уміння досліджувати. Це є новим кроком як у навчанні, так і в психічному розвитку особистості.

Під діяльнісним розвитком учнів у процесі навчання географії в ЗНЗ ми розуміємо: 1) набуття учнями досвіду практично-дослідної діяльності, формування свідомого керування особистісним розвитком через реалізацію власної траєкторії навчання; 2) розвиток емоційно-ціннісного ставлення до географічного пізнання; 3) формування в учнів здатностей до самоосвіти, критичного і прогностичного мислення, а на його основі – ключових і предметної компетентностей. Методика навчання географії на сучасному етапі її розвитку розв’язує важливу проблему – формування географічної картини світу в учнів ЗНЗ, включаючи такий важливий компонент, як використання нових підходів у навчальній діяльності, зокрема й діяльнісного. Їх системне використання стимулює застосування активних та інтерактивних методів навчання й нових освітніх технологій. Діяльність передбачає мету, смисл, предмет, засіб, процес діяльності (здійснення мети). Діяльнісний підхід дає змогу організувати творчу діяльність учнів у межах кожного навчального предмета, а також і в географії: спостереження, досліди, самостійний пошук інформації; спеціальні вправи на розвиток уяви. Застосування діяльнісного підходу на уроках географії Виконання практичних робіт,використовуючи ІКТ

За висловом Е. Хаббарди, мета навчання дитини полягає в тому, щоб зробити її спроможною розвиватися далі без допомоги вчителя. Аби досягти цієї мети, вчитель має під час своєї роботи з дітьми розв’язувати такі завдання: навчати дітей без примусу, розвивати в них стійку зацікавленість до знань і потребу в їхньому самостійному пошуку, що сприятиме ефективнішій самореалізації особистості в житті. У практичній діяльності з учнями мають переважати такі фактори самоорганізації особистості учнів: — відносин – характер стосунків, які складаються між учителем та учнем, між учнями; — емоційної самореалізації – різнорівнева й диференційована за змістом організація навчального процесу; — здоров’я – формування здорового способу життя школярів; — творчості – розвиток креативних здібностей кожної дитини, максимальний розвиток самодіяльності, вільне вираження власного «Я». Відправною точкою у процесі розвитку пізнавальної самостійності та творчої активності учнів було навчити дітей ставити питання: «Чому? Як це відбувається? А навіщо..?» і вміти шукати відповідь на них самостійно. Для цього важливо подавати новий матеріал за діяльнісною технологією, добираючи загадки, вірші, кросворди ребуси, вводячи цікаві приклади, досліди, парадоксальні факти, застосовуючи технічні засоби навчання (фонозаписи, слайди, відеофільми) для створення ситуації утруднення в навчальній діяльності учнів і подолання цього утруднення.

На етапі створення утруднення у діяльності учні тренуються: — колективно складати загадки, казки, оповідання, вірші у яких є певна навчальна проблема; — складати кросворди, ребуси. На етапі подолання утруднення в діяльності для відповіді на певні запитання (завдання) учні намагаються самостійно відшукати конкретні джерела, де можна знайти інформацію (вчитель допомагає в забезпеченні такою літературою заздалегідь усіх учнів). Книга поступово стає для дітей другом, помічником, порадником, яка веде їх до другого дому школяра – бібліотеки. На етапі побудови проєкту виходу з утруднення вчитель спонукає дітей до самостійної пошукової і творчої діяльності: — самостійно дібрати або скласти загадки, кросворди, ребуси, вірші на задану тему; — самостійно підготувати розповідь за ілюстрованою дитячою енциклопедією; — написати реферат (повідомлення) і переказати його зміст на уроці; — скласти тести до вивченої теми, провести їх з однокласниками, перевірити, проаналізувати, оголосити результати.

При компетентнісному підході навчальна діяльність набуває дослідницького та практико-орієнтованого характеру і при цьому сама стає предметом засвоєння. Вивчення Світового океану за допомогою завдань Wordwall. Потрібно нагадувати дітям, що недостатньо багато знати, треба вміти користуватись цими знаннями, уміти поділитись ними з іншими, зацікавивши своєю доповіддю. Творчість дітей реалізується в намаганні створити мотивацію свого виступу перед класом: скласти кросворди так, щоб, розшифрувавши їх, можна було прочитати ключове слово, яке є темою уроку. У процесі учні можуть бути залучені до викладу нового матеріалу. Діти із задоволенням на це відгукуються, певною мірою стають співавторами підручника. Це є одним із результатів систематичного формування креативності у процесі розвитку особистості учня, для чого в класі створюється атмосфера співдружності, співтворчості, співробітництва. Це впливає на появу нових, оригінальних ідей.

«Сьогодні важливо усвідомити, що діяльнісний підхід – не окрема гра чи активність-п’ятихвилинка на уроці. Це наскрізний процес, спосіб взаємодії педагога з дитиною, з допомогою якого дитина вчиться мислити, шукати та використовувати інформацію. Діяльнісний підхід – дієвий інструмент тренування, який дозволяє ставити питання до світу навколо, не боятися помилок, ризикувати, пробувати знову і знову», – говорить Оксана Рома, керівниця The LEGO Foundation в Україні. Дякую за увагу!