10 клас Кількість годин : на рік 52 на тиждень 1/2 Навчально-методичне забезпечення: Навчальна програма Географії 10 – 11 класи (Рівень стандарту) затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407 Сайт МОН України (www.mon.gov.ua ) Основний підручник: Довгань Г. Д. Географія: підручн. для 10 класу загальноосвіт. навч. закл., / ГД. Довгань, О. С. Стадник - Харків: Вид - во „Ранок”, 2018р. – 272с.: іл. Додаткові джерела: Зошит для практичних робіт/ О. Г. Стадник, В. Ф. Вовк.- , Х.: Вид - во „Ранок”, 2019р.
У змісті всіх навчальних програм послідовно впроваджено компетентнісний підхід, який відповідає стратегічному напрямку розвитку освіти в контексті положень Концепції «Нова українська школа» та показано особливості запровадження наскрізних змістовних ліній, які відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання й виховання
Наскрізна лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток» підсилює формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості: збереження, захист довкілля й усвідомлення сталого його розвитку, готовність брати участь у вирішенні питань навколишнього середовища і розвитку суспільства
Реалізації здоров’язбережувальної ключової компетентності сприяє наскрізна лінія «Здоров’я і безпека», орієнтуючи на формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.
Наскрізні змістові лінії спільні для всіх начальних предметів, є засобом інтегрування навчального змісту, вони корелюються з окремими ключовими компетентностями і сприяють формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в життєвих ситуаціях. Упровадження наскрізних змістових ліній у навчальний предмет передбачає розв’язування завдань реального змісту, виконання міжпредметних навчальних проектів, роботу з різними джерелами інформації. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми
Трансформація освітнього процесу з позицій компетентнісного підходу, полягає в забезпеченні особистісної спрямованості процесу навчання, яка реалізується через різноманітні форми проведення уроків, мотивацію і диференціацію процесу навчання, а також надає змогу розробити алгоритми формування елементів предметно-географічних компетентностей учнів, зокрема географічних фактів, номенклатури, уявлень, понять, причинно-наслідкових зв’язків, прикладних і картографічних умінь тощо. Оцінюючи результати навчальної діяльності учнів з географії, необхідно використовувати різноманітні форми, способи і засоби перевірки та оцінювання результатів навчання та враховувати:
Дослідження введено до навчальної програми з географії саме з метою поєднати виконання практичних і суспільно значущих завдань шляхом створення різноманітних творчих робіт. Цей головний принцип, покладений в основу досліджень, реалізує ідею зближення освітнього процесу з реальним життям, адже знання повинні активно використовуватися у повсякденних умовах. Дослідження як вид освітньої діяльності було включено до вивчення навчального предмета «Географія», згідно з оновленим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти. Під час вивчення географії на рівні стандарту пропонується орієнтовна тематика проведення 24 досліджень, на рівні профілю - 64.
Унікальна структура дослідження орієнтована на підвищення мотивації до навчальної діяльності учнів загалом, а також сприяє активному розвитку власного пізнавального інтересу до вивчення географії як практичної науки шляхом проведення учнями власних науково-пошукових робіт. Дослідження передбачають самостійну роботу учнів, час для їх виконання є позаурочним, рекомендовано виконувати їх у вигляді міні-проектів, презентацій, есе, усних повідомлень, схем-маршрутів, карт, рефератів тощо. Існує ряд спільних рис між практичними роботами та дослідженнями – це розвиток нестандартного мислення, уміння використовувати на практиці здобуті знання, вирішувати поставлені задачі, виконувати проекти тощо. Окрім того, існують певні відмінності між особливостями проведення досліджень і практичних робіт, які призвели до виокремлення даних видів робіт. Головна з них – це спосіб виконання, а також можливість обирати різні умови проведення. Результатом такої роботи учнів можуть бути макети, розробки, карти, схеми, описання об’єктів і конкретна діяльність з їх благоустрою тощо. Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1-2 дослідження (упродовж року) та виконує його індивідуально або в групі. Учитель оцінює таку роботу під час її захисту чи презентації.
Практична робота № 1 (підсумкова)Порівняльна характеристика структури промислового виробництва двох економічно розвинених невеликих країн Європи (на вибір учнів). Практична робота № 2 (поточна) Складання картосхеми просторової організації економіки однієї з європейських країн «великої сімки (за вибором). Практична робота № 3 (поточна)Порівняння продовольчого кошика жителів країн Західної та Східної Азії. Практична робота № 4 (підсумкова) Аналіз статево-вікових пірамід Японії, Китаю та Індії з метою оцінювання працересурсного потенціалу країн. Практична робота № 5 (поточна)Складання картосхеми типології країн Америки за рівнем їх економічного розвитку. Практична робота № 6 (підсумкова) Порівняльна характеристика машинобудування США, Канади та Бразилії. Практична робота № 7 (поточна)Позначення на контурній карті Африки основних районів видобування нафти, залізних, мідних та алюмінієвих руд, центів їх переробки (збагачення), основних транспортних магістралей та портів експортування.
Дослідження Інтеграційні та дезінтеграційні процеси у Європі. Відновна електроенергетика в країнах Європи: регіональні особливості та відмінності. Структура й просторова організація виробництва чорних металів у країнах Європи. «Нове обличчя» Руру – постіндустріальний розвиток: «зелені» міста замість похмурих ландшафтів. Лондон, Берлін, Париж, Київ: схожість і відмінність сучасного розвитку міст. Кластери в Італії як домінуюча форма організації виробництва товарів і послуг. Екологічні виміри економічного зростання в країнах Азії. Географічне положення країни як чинник її економічного розвитку (на прикладі Туреччини і Сінгапуру). Країни Перської затоки – новий осередок індустріалізації. Острови Кюсю і Хоккайдо: контрасти Японії.
11. Унікальність економічної системи Китаю.12. «Коридори зростання» в Індії.13. Національні парки Австралії як об’єкти міжнародного туризму.14. Розвиток Західної Австралії у контексті зростання глобального попиту на природні ресурси.15. Канберра – політико-адміністративний центр країни.16. Нова Зеландія – високорозвинена країна зі сприятливими умовами для ведення бізнесу.17. Країни Океанії – регіон екзотичного туризму.18. «Бананові республіки»: типові ознаки та сучасний розвиток.19. Панамериканське шосе – дорога через три Америки.20. Туризм як чинник розвитку країн Карибського басейну.
21. Форми територіальної організації новітніх видів промислового виробництва у США22. Складники підприємницького успіху української діаспори в Канаді та США23. Економічна взаємодія вздовж державного кордону між Мексикою і США24. Кордони на політичній карті Африки: особливості делімітації та демаркації25. Ангола: успішний розвиток після війни26. Вплив колоніального минулого на сучасну міжнародну спеціалізацію та просторову структуру господарства країн Тропічної Африки27. «Три кити» економіки Єгипту: Суецький канал, нафта, туризм28. ПАР серед країн Африки29. ПАР: одна держава – три столиці.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ГЕОГРАФІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ Оцінюючи навчальні досягнення учнів з географії, необхідно враховувати:правильність і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття понять і закономірностей, точність уживання географічної та картографічної термінології;ступінь самостійності відповіді;логічність, доказовість у викладенні матеріалу;ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх, специфічних умінь (робота з картографічними, статистичними та іншими додатковими матеріалами).