Умови розвитку освіти та науки. Бездержавне становище українських земель;Полонізація, онімечення та русифікація нації;Низький рівень освіченості населення;Мала кількість безкоштовних навчальних закладів;Відкриття нових університетів;Навчання польською, німецькою чи російською мовами;Просвітницька діяльність наукових товариств;Проникнення європейських тенденцій розвитку культури та науки.
Початкова освіта. Перша недільна школа відкрилася 11 жовтня 1859 р. в Києві на Подолі в будинку повітового дворянського училища. Керівництво школою було покладено на професора університету П. Павлова. Обов’язки вчителів взяли на себе студенти університету цілком безкоштовно. В 1862 році царський уряд вирішив закрити недільні школи, а багатьох їх організаторів і викладачів було заарештовано. Проте недільні школи не припинили свого існування.
Великих зусиль для розвитку недільних шкіл, а також жіночої освіти доклала Христина Алчевська (1841—1920). У 1862 р. вона заснувала жіночу недільну школу, яка впродовж восьми років діяла нелегально, з 1870 р., після переведення на законну площину, протягом 60 років була прогресивним педагогічним та організаційно-методичним центром освіти дорослих не тільки на українських землях, але й у всій Російській імперії. На міжнародному конгресі приватної ініціативи у справі народної освіти (Франція, 1889 р.) X. Алчевську було обрано віце-президентом Міжнародної ліги освіти.
У 1869 р. уряд Австро-Угорської імперії проголосив загальне обов’язкове початкове навчання в цих регіонах. Однак через матеріальні нестатки багато українських дітей не мали можливості відвідувати школу. До того ж у більшості шкіл навчання велося іноземними мовами: у Східній Галичині — польською, у Північній Буковині — німецькою, румунською, у Закарпатті — угорською. Це зумовило те, що рівень письменності серед українського населення ледь сягав 40 %, а в гірських районах — 10 %. Початкова освіта на західноукраїнських землях
На початку ХХ століття з’являються нові вищі навчальні заклади: Політехнічні інститут у Львові та Києві; Ветеринарні вищі навчальні заклади у Харкові та Львові;Технологічний в Харкові, Сільськогосподарський заклад в Одесі, Гірничий інститут в Катеринославівищі навчальні заклади залишалися установами для вузького кола людей через високу плату
Розвиток наук зумовлювали такі чинники:розвиток промисловості після реформ 60—70-х рр. XIX ст., що потребував кваліфікованих спеціалістів і нових технологій;загальноєвропейський прогрес у науці й техніці;поширення й подальше панування філософії позитивізму, яка сприяла пошуку точних вимірів фізичних і суспільних явищ;відсутність ідеологічного забарвлення в дослідженнях, а отже, — конфлікту з владою (хоч і не завжди).
На західноукраїнських землях було закладено фундамент національної української науки. Її осередком стало Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ) — науково-культурна громадська організація, заснована в 1892 р. Попередником НТШ було Літературно-наукове товариство ім. Т. Шевченка, утворене в грудні 1873 р.
Товариство мало різні наукові секції, видавало нариси, збірники, часописи, проводило культурно-просвітницьку роботу серед населення. Мало в своєму складі іноземних членів. Воно об’єднувало фахівців різних галузей знань, письменників, культурних і державних діячів Західної та Наддніпрянської України, інших держав.
висновки. Незважаючи на відсутність української державності, у другій половині XIX — на початку XX ст. відбувалося формування основ української національної освіти та науки. У цей час у системі освіти на українських землях відбулися позитивні зрушення, зумовлені потребами часу. Проте ні Російська імперія, ні Австро-Угорщина не сприяли розвитку освіти українською мовою. Однією з найскладніших проблем залишалася українізація школи. Українська національна наука гуртувалася навколо Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Ця науково-культурна громадська організація відігравала роль своєрідної всеукраїнської Академії наук. У науці цього періоду особливо вагомими були здобутки українських вчених-природознавців.