Презентація "Освіта та наука в Україні в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст."

РОЗДІЛ VIII. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ в середині XIX — на початку XX ст. Тема: «Розвиток освіти й науки»За підручником Історія України 9 клас О. Гісем

Умови розвитку освіти та науки. Бездержавне становище українських земель;Полонізація, онімечення та русифікація нації;Низький рівень освіченості населення;Мала кількість безкоштовних навчальних закладів;Відкриття нових університетів;Навчання польською, німецькою чи російською мовами;Просвітницька діяльність наукових товариств;Проникнення європейських тенденцій розвитку культури та науки.

Початкова освіта. Перша недільна школа відкрилася 11 жовтня 1859 р. в Києві на Подолі в будинку повітового дворянського училища. Керівництво школою було покладено на професора університету П. Павлова. Обов’язки вчителів взяли на себе студенти університету цілком безкоштовно. В 1862 році царський уряд вирішив закрити недільні школи, а багатьох їх організаторів і викладачів було заарештовано. Проте недільні школи не припинили свого існування.

Великих зусиль для розвитку недільних шкіл, а також жіночої освіти доклала Христина Алчевська (1841—1920). У 1862 р. вона заснувала жіночу недільну школу, яка впродовж восьми років діяла нелегально, з 1870 р., після переведення на законну площину, протягом 60 років була прогресивним педагогічним та організаційно-методичним центром освіти дорослих не тільки на українських землях, але й у всій Російській імперії. На міжнародному конгресі приватної ініціативи у справі народної освіти (Франція, 1889 р.) X. Алчевську було обрано віце-президентом Міжнародної ліги освіти.

У 1869 р. уряд Австро-Угорської імперії проголосив загальне обов’язкове початкове навчання в цих регіонах. Однак через матеріальні нестатки багато українських дітей не мали можливості відвідувати школу. До того ж у більшості шкіл навчання велося іноземними мовами: у Східній Галичині — польською, у Північній Буковині — німецькою, румунською, у Закарпатті — угорською. Це зумовило те, що рівень письменності серед українського населення ледь сягав 40 %, а в гірських районах — 10 %. Початкова освіта на західноукраїнських землях

Середня освіта. Класичні гімназіїРеальні гімназіїКадетські училища. Духовні училищасемінаріїПрофесійне спрямування. Право вступати до університету6-7 років навчання У 1859 р. в Києві було відкрито першу жіночу гімназію

Чимало середніх навчальних закладів утримували земства (ремісничі училища) або приватні особи. Найвідомішою була Колегія Павла Галагана, заснована в 1871 р. в Києві. Вона працювала за спеціальною програмою й давала широкі знання із загальних та українознавчих гуманітарних дисциплін.

Вища освіта. Львівський університет (1661 р.)Харківський університет (1805 р.)Київський університет Св. Володимира (1834 р.)Новоросійський університет (1865 р.)Чернівецький університет (1875 р.)

На початку ХХ століття з’являються нові вищі навчальні заклади: Політехнічні інститут у Львові та Києві; Ветеринарні вищі навчальні заклади у Харкові та Львові;Технологічний в Харкові, Сільськогосподарський заклад в Одесі, Гірничий інститут в Катеринославівищі навчальні заклади залишалися установами для вузького кола людей через високу плату

Розвиток наук зумовлювали такі чинники:розвиток промисловості після реформ 60—70-х рр. XIX ст., що потребував кваліфікованих спеціалістів і нових технологій;загальноєвропейський прогрес у науці й техніці;поширення й подальше панування філософії позитивізму, яка сприяла пошуку точних вимірів фізичних і суспільних явищ;відсутність ідеологічного забарвлення в дослідженнях, а отже, — конфлікту з владою (хоч і не завжди).

Самостійна робота з підручником(заповнити таблицю, користуючись текстом підручника){93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}науковець. Галузь, в якій працювавдосягненняІ. Пулюй. М. Грушевський. Д. Заболотний. Б. Грінченко. Д. Багалій. В. Вернадський. Д. Граве

На західноукраїнських землях було закладено фундамент національної української науки. Її осередком стало Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ) — науково-культурна громадська організація, заснована в 1892 р. Попередником НТШ було Літературно-наукове товариство ім. Т. Шевченка, утворене в грудні 1873 р.

Товариство мало різні наукові секції, видавало нариси, збірники, часописи, проводило культурно-просвітницьку роботу серед населення. Мало в своєму складі іноземних членів. Воно об’єднувало фахівців різних галузей знань, письменників, культурних і державних діячів Західної та Наддніпрянської України, інших держав.

висновки. Незважаючи на відсутність української державності, у другій половині XIX — на початку XX ст. відбувалося формування основ української національної освіти та науки. У цей час у системі освіти на українських землях відбулися позитивні зрушення, зумовлені потребами часу. Проте ні Російська імперія, ні Австро-Угорщина не сприяли розвитку освіти українською мовою. Однією з найскладніших проблем залишалася українізація школи. Українська національна наука гуртувалася навколо Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Ця науково-культурна громадська організація відігравала роль своєрідної всеукраїнської Академії наук. У науці цього періоду особливо вагомими були здобутки українських вчених-природознавців.

Дякую за увагу