Презентація: Пам’ятки середньовічної культури ХІV-XV ст. Юрій Дрогобич. Костянтин Острозький

Пам’ятки середньовічної культури ХІV-XV ст. Ю. Дрогобич. Костянтин Острозький.

Умови розвитку культури:1. Період з кінця XIV до початку XVI ст. - час боротьби за збереження культурної самобутності України, подальшого формування українського народу. 2. Чужоземне пригноблення та постійні напади турків і татар не сприяли розвиткові української культури.3. Україна мала тісні зв'язки з культурами польського, литовського, російського, білоруського, болгарського і сербського народів. 4. Наприкінці XV ст. великий вплив на їх розвиток культури спричинило виникнення у Кракові та Чорногорії східнослов'янського друкування кирилицею.

Освіта. Наука. Незважаючи на наслідки монгольської навали, поділ земель між сусідніми державами, освіта і культура на теренах України продовжували розвиватися. І церква в цьому грала першорядну роль. Так, духовенство і надалі навчало дітей при церквах і монастирях. Заможні ж люди наймали дяків, аби навчати своїх дітей удома. Церковні книги використовували як підручники. Подальшу освіту охочі здобували самостійно. Насамперед вивчали грецьку та латинську мови. Оскільки на українських землях не було закладів вищої освіти, українці прагнули потрапити до європейських університетів: Болонського, Краківського, Падуанського, Гейдельберзького, Празького. Дехто з них досяг значних успіхів. Збори докторів в університеті,Франція. Студенти на лекції. Середньовічна мініатюра

У XV ст. в Україні в царині освіти ще зберігалися давні традиції. Початкові школи існували при великих церквах і монастирях у містах, а також у деяких садибах магнатів. Вчителями в основному були дяки, які навчали читати, писати та церковного співу. Вихідці з України навчалися в багатьох європейських університетах зокрема в Болонському, Краківському та Празькому. У Сорбонні імена студентів-українців, а також бакалаврів і магістрів зустрічаються вже у другій половині XIV ст., а в середині XV ст. Сорбонна мала кількох докторів-українців. Ті, хто здобув освіту за кордоном, повернувшись в Україну, поширювали тут передові ідеї гуманізму, зокрема вчення Яна Гуса. Дехто залишався працювати на чужині. Наприкінці XV - на початку XVI ст. у Європі знали про наукову роботу Юрія Дрогобича (Котермака) у Болонському університеті, Павла Русина - в Краківському. У 1481 р. Юрій Дрогобич був обраний ректором Болонського університету. Він написав низку наукових праць з філософії, медицини, астрономії. Юрій Дрогобич. Павло Русин

Найвизначніший учений XV ст. українського походження - астроном, філософ і астролог, перший серед українців доктор медицини й філософії, ректор Болонського університету, професор Ягеллонського університету у місті Краків Юрій Котермак, відомий як Юрій Дрогобич. Він - перший дослідник українського походження, чию наукову роботу було опубліковано. Це «Прогностична оцінка поточного 1483 р.». Окрім іншого, у ній автор ознайомив читача зі Східною Європою. Юрій Котермак написав латиною сім трактатів, низку віршованих промов і послань до Папи Римського. Усі свої твори він незмінно підписував: «Юрій із Дрогобича, русин». Невідомий художник. Юрій Котермак (Дрогобич)Церква Святого Юрав Дрогобичі

Князь Костянтин Острозький. Заснував Острозьку академію, на його кошти видали Острозьку Біблію. Заснував першу в Східній Європі вищу школу – Острозьку академію. Ця школа проіснувала близько 60-ти років. З її стін вийшло чимало видатних культурних діячів, які виступали письменниками, вчителями, вченими, священнослужителями. Вихованці Острозької академії стояли біля витоків школи Київського братства й Києво-Могилянки. Випускник цієї академії, Мелетій Смотрицький, створив граматику старослов’янської мови, яка справила значний вплив на розвиток філологічної науки як в Україні, так і за її межами.

Літописання. Розвиток літератури. У XIV-XV ст. продовжувало розвиватися літописання. Літописними центрами на рівні із Києвом стали Холм, Луцьк, Кам’‎янець-Подільський, Острог, Львів. Дослідники докладно вивчають Короткий Київський літопис, що оповідає про події 1491-1515 рр., і так звані литовські, або західноруські, літописи, які збереглися до нашого часу в кількох редакціях, тобто варіантах. Окрім літописання, в цей період розвивалися традиційна церковна та світська література. До речі, усі книги були рукописними. І найбільше їх створювали у Києві. Серед найвідоміших світських книг - збірка повчань «Ізмарагд». Її було укладено для домашнього та келійного читання. Переважна більшість текстів в «Ізмарагді» - це твори на тему християнської моралі. Найдавніший відомий список з цієї книги зроблено у другій половині XIV ст. А от поширився «Ізмарагд» по всій Україні пізніше - у XVI-XVII ст. Сторінка із Київського Псалтиря. 1397 р.

Церковних книг було значно більше, ніж світських. Це: переробки давніших Євангелій, описи житій святих, проповіді. Приміром, Київський Псалтир XIV ст. Його рукопис зроблено на 229 аркушах пергаменту великого розміру, мовою, яка має риси української. Переписав Київський Псалтир київський протодиякон Спиридоній на замовлення смоленського єпископа Михаїла. Наприкінці XV ст. німець Швайпольт Фіоль почав друкувати книги й церковнослов’‎янською мовою. Так, у 1491 р. він надрукував кирилицею у Кракові чотири книги для церковної служби у православних церквах: «Октоїх», «Часослов», «Тріодь Пістна», «Тріодь Квітна». ТРІОДЬ - богослужбова книга для перед- і повеликоднього часу церковного календаря.Є дві Тріоді:пістна, у якій вміщені пісні переважно покаянного змісту, пристосовані до Великоднього посту, здебільше у формі трьох пісень;Цвітна , що охоплює служби пасхальні з страсним тижнем, Великоднем, Зеленими святами і з Неділею Усіх Святих.

Архітектура і містобудування1. Формується український стиль дерев’яних трибанних і п’ятибанних церков. Розвивається будівництво оборонних споруд: Мукачівський замок (Закарпаття), Олеський замок (Львівська обл.), Острозький замок (Рівненська обл.).3. Використання каменю під час будівництва замків.

Багато міст зберігало забудову часів Русі-України. Однак із поширенням магдебурзького права у плануванні поселень з’явилися типові риси будівель Західної Європи. Центром міста стала прямокутна ринкова площа, до якої вели головні міські вулиці. На ній зводили ратушу, крамниці, майстерні заможних ремісників і житлові будинки. Згодом ринкову площу перестали забудовувати, а поряд зводили храми. Протягом XIV-XV ст. на українських землях тривало будівництво оборонних споруд. Замки мали захищати містян від татарських набігів. Тож було збудовано дерев’яні замки в Києві, Житомирі, Вінниці та Черкасах. А оскільки поширювалася вогнепальна зброя, і вберегти від неї могли тільки стіни з каменю або цегли, зросла кількість мурованих оборонних замків і фортець. Так, міцні мури постали у Луцьку, Львові, Хотині, Кременці, Кам’янці-Подільському, Акермані та в інших містах. Хотинська фортеця. Замок Паланок у Мукачеві

Храмові споруди теж виконували оборонні функції. Яскравим прикладом культової споруди, яка за необхідності обороняла мешканців, є Покровська церква у с. Сутківці. Центральна будівля цього храму оточена чотирма баштами, кожна з яких має по два ряди бійниць. Костел Святого Варфоломія у ДрогобичіВірменський собор у ЛьвовіПокровська церква у с. Сутківці

Кам’янець- Подільська фортеця

Хотинська фортеця 

Мукачівський Замок «Паланок»

Аккерманська фортеця в Білгород- Дністровському

Вірменський Собор Успіння Богородиці у Львові

Живопис. Образотворче мистецтво теж поєднувало традиційні риси і нові для того часу явища. Так, художники опанували техніку світлотіньового моделювання, стали передавати у виразах ликів святих почуття і душевний стан. Фрескові розписи залишалися популярними до середини XVI ст. Найвідоміші з-поміж них - фрескові розписи каплиці в Горянах під Ужгородом, Вірменської церкви у Львові, Бакотського монастиря на Поділлі. До речі, українські майстри працювали й у Королівстві Польському. Вони декорували каплиці Святої Трійці в Любліні та Святого Хреста Вавельського замку у Кракові. Образотворче мистецтво теж поєднувало традиційні риси і нові для того часу явища. Так, художники опанували техніку світлотіньового моделювання, стали передавати у виразах ликів святих почуття і душевний стан. Фрескові розписи залишалися популярними до середини XVI ст. Найвідоміші з-поміж них — фрескові розписи каплиці в Горянах під Ужгородом, Вірменської церкви у Львові, Бакотського монастиря на Поділлі. До речі, українські майстри працювали й у Королівстві Польському. Вони декорували каплиці Святої Трійці в Любліні та Святого Хреста Вавельського замку у Кракові. Центрами ж іконопису, як і раніше, залишалися Київ, Луцьк та Львів. Написання ікон теж у той час зазнало змін. На них з’‎явилися зображення рослин, будівель, предметів побуту. У XV ст. зросла кількість ікон, написаних на дошках. Найвідомішими з них є ікона Святого Юрія Змієборця, що зберігається у селі Станилів, Богородиці Одигітрії, що прикрашає храм у селі Красів, та ікона Богородиці з пророками із церкви у селі Підгородці. Унікальність першої ікони в тому, що святого Юрія на ній зображено не на білому коні, як зазвичай в українській іконографічній традиції, а на чорному. А в іконі Богородиці Одигітрії відчутний вплив елліністичних традицій. Ікона Святого Юрія Змієборця. XIV ст.     Ікона Богородиці із пророками із Підгородців. Кін. XV — поч. XVI ст.     Ікона Богородиці Одиптрії із Красова. Кін. XV ст.1. Які європейські філософські ідеї могли вплинути на український живопис? Які нові риси з'явилися в розвитку української культури?2. Виконайте онлайн-вправу.  Домашнє завдання1. Підготуйте повідомлення про пам’‎ятку культури XIV-XV ст.2. Визначте, як іноземне панування вплинуло на розвиток культури українських земель у другій половині XIV-XV ст. Практична робота. Працюємо з картою        Територію якої держави виділено на карті помаранчевим кольором? Визначте вплив цієї держави на сусідів і розвиток українських земель у XV ст. Аналізуємо історичне джерело«Року 1471. Упокоївся Семен Олелькович, князь київський. Після його смерті Казимир, король польський, бажаючи, щоб перестало існувати князівство Київське, не посадив уже там Семеонового сина Мартіна, а посадив воєводу з Литви Мартіна Гаштольдта, ляха, якого не хотіли кияни прийняти не тільки тому, що він не був князем, а більше тому, що він був ляхом; однак будучи примушені, погодилися. І з цього часу в Києві перестали бути князі, а замість князів стали воєводи». Які причини зумовили події, описані в уривку? Яку політику щодо українських земель проводили діячі, згадані в тексті?Зі спогадів венеціанського посла Амброджіо Контаріні: «Це місто [Київ] стоїть на кордоні з Татарією, воно є важливим центром торгівлі, сюди купці з верхньої Русі привозять хутра та інші товари і звідси вони, збираючись у каравани, йдуть до Кафи, тому що на них часто нападають татари... Його жителі мають звичай працювати з ранку до третьої години дня, після чого йдуть до шинків (caverne), де залишаються до ночі». Які важливі риси з життя Києва XV ст. описує Контаріні? Чи зміниться ваша думка про киян, якщо ви врахуєте, що особливість життєвого укладу киян, які вечори проводили у шинках, пов'язана, очевидно, із забороною палити світло у приватних будинках?Творимо. Складіть історичний портрет видатного діяча чи діячки, чиє життя було пов'язане з українськими теренами. Попередня. Сторінка. Наступна. Сторінка. ЗмістЦей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки УкраїниІкона Святого Юрія Змієборця. XIV ст.Ікона Богородиці із пророками із Підгородців. Кін. XV - поч. XVI ст. Горянська ротонда. Ужгород

Центрами ж іконопису, як і раніше, залишалися Київ, Луцьк та Львів. Написання ікон теж у той час зазнало змін. На них з’‎явилися зображення рослин, будівель, предметів побуту. У XV ст. зросла кількість ікон, написаних на дошках. Найвідомішими з них є ікона Святого Юрія Змієборця, що зберігається у селі Станилів, Богородиці Одигітрії, що прикрашає храм у селі Красів, та ікона Богородиці з пророками із церкви у селі Підгородці. Унікальність першої ікони в тому, що святого Юрія на ній зображено не на білому коні, як зазвичай в українській іконографічній традиції, а на чорному. А в іконі Богородиці Одигітрії відчутний вплив елліністичних традицій.Ікона Богородиці Одиптрії із Красова. Кін. XV ст.

Інтер’єр Св. Трійці в Любліні