Презентація "Розселення слов'ян. Політичні союзи племен, їх життя та побут"

Велике розселення слов’ян. Причини утворення Київської Русі// 2022 Підготувала. Бойко Анастасія. На основі підручника «Історія України» Ганни Хлібовської

Зміст. Політичні союзи слов’ян. Велике розселення слов’ян. Зміна організації влади у східних слов’ян та їхні поселення. Господарство та вірування східних слов’ян — предків українців. Сусіди східних слов’ян. Причини об’єднання. Князівство Києвичів.

// BY SLIDESGO// 2022 Політичні союзи слов’ян.

—SOMEONE FAMOUS//QUOTE// BY SLIDESGO// 2022

Велике розселення слов’ян. Слов’яни — загальна назва споріднених племен, що здавна жили у лісовій та лісостеповій зонах Центральної, Південної, Східної Європи. Плем’я — група людей зі спільними походженням, мовою, звичаями та віруваннями. Під час Великого переселення народів слов’янські племена також почали активно заселяти нові землі. Отож, у V–VII століттях відбулося Велике розселення слов’ян. Життя в різних природних умовах, поруч із представниками різних племен і культур, додавало все більше відмінностей слов’янським племенам. Так сформувалися три їхні великі групи: східні, західні та південні слов’яни. Поляни, сіверяни, деревляни, хорвати, уличі, тиверці, волиняни — східнослов’янські племінні союзи, що внаслідок Великого розселення слов’ян обжили землі на території сучасної України. //02// BY SLIDESGO// 2022

03. Зміна організації влади у східних слов’ян та їхні поселення. // BY SLIDESGO// 2022 Князі, котрих спочатку обирали для того, щоб очолити військо, яке складалося з усіх дорослих чоловіків племені, під час вдалих походів накопичували великі статки, а також здобували шану і повагу. Частину свого багатства вони витрачали на те, щоб постійно утримувати біля себе дружину — загін із досвідчених і хоробрих воїнів. Усе це разом дозволило князям зберігати за собою владу, а згодом навіть передавати її у спадок своїм дітям. Натомість вплив старійшин і віча (народних зборів) поступово зменшувався.

03. Зміна організації влади у східних слов’ян та їхні поселення. Тепле і в міру зволожене літо, морозяна сніжна зима, багато великих і малих рік, повних риби; на Поліссі — розлогі ліси з великою кількістю дичини, а в лісостепу — родючі ґрунти. Такими були природно-кліматичні умови, в яких проживали предки українців. Селилися слов’яни поблизу рік або озер на природних підвищеннях. Їхні поселення були невеликими — мали лише 15–20 жител, але на відстані від 500 м до 3 км було ще кілька таких поселень. Потім тягнулися ліси, а далі — знову група з кількох поселень. В городищі (домівці зі стін) жив князь із дружиною. Більшість східних слов’ян мешкали у напівземлянках — дерев’яних будинках площею 10–20 кв. м, частково заглиблених у землю, а інколи і зверху засипаних землею. Всередині напівземлянки знаходилася невелика піч без комина і лавки. Погано було тільки те, що дим із печі надвір виходив через двері. Натомість князі мешкали у більш просторих наземних дерев’яних будинках.// BY SLIDESGO// 2022

Приклад життя давніх слов’ян

Господарство та вірування східних слов’ян — предків українців. Щоб забезпечити свої потреби, наші предки займалися найрізноманітнішими справами. Найбільше — хліборобством. Вирощені зерна пшениці і жита мололи (розтирали на муку) жорнами, а вже з муки випікали хліб або різні паляниці. Із зерна проса (пшона) та ячменю (перловки) варили каші, вирощували і вживали в їжу часник, цибулю, редьку, ріпу та горох. М’ясо та шкури тварин отримували або завдяки полюванню або вирощували й утримували свиней, корів, кіз, овець. Завдяки рибальству готували страви з риби. Особливе місце в господарстві слов’ян займали бортництво (давнє бджільництво), яке давало цінні мед, віск та прополіс.

Господарство та вірування східних слов’ян — предків українців. Улюбленим конструкційним матеріалом східних слов’ян була деревина. Із неї робили майже все: будинки і хатнє начиння, елементи інструментів і зброї, посуд, укріплення, човни, сани тощо. Обробкою деревини займалися теслі та столяри. Окрім того, слов’янські ремісники обробляли камінь, шкіру, кістку, з льону і конопель ткали, а із вовни (овечої шерсті) пряли тканини, гончарі виготовляли простий ліплений керамічний посуд. Особливою повагою користувалися ковалі — ремісники, які в кузнях із заліза та інших металів виготовляли якісну зброю, а також інші металеві вироби.

Ремісництво у давніх слов’ян

Вірили слов’яни в потойбічне життя, обожнювали сили природи, поклонялися багатьом божествам, тобто були язичниками. Важливе місце в язичницькому культі посідали божества, пов’язані з господарством: Даждьбог — бог Сонця, Перун — бог грому, Сварог — бог неба, Стрибог — бог вітру, Род — бог природи та землеробства, Велес — бог худоби та інші. Слов’яни поклонялися ідолам у відкритих святилищах — капищах. Зазвичай кожне плем’я мало своє божество, одним із найвідоміших є збруцький ідол, віднайдений археологами у ХІХ столітті.

Із VII століття найближчими кочовими сусідами наших предків були тюркомовні булгари, які утворили міжплемінний союз — Велику Булгарію. У VIII столітті майже всі їхні землі відібрала могутня держава хозар — Хозарський каганат. Хозари панували у причорноморських степах до Х століття і змушували слов’янські племінні союзи полян та сіверян виплачувати данину. Далеко за степами, горами та широким морем розташувалася заможна могутня спадкоємиця античного Риму — Візантійська імперія. Відносини східних слов’ян і візантійців були складними. З одного боку, вони активно торгували між собою, а з іншого — слов’яни неодноразово вирушали у військові походи у Візантію, щоб домогтися для себе вигідних торговельних умов. Не менш грізними були і північні сусіди східних слов’ян — варяги. Для західних європейців вони були відомі як суворі і безжальні вікінги, або нормани (північні люди) — талановиті мореплавці, торговці і грабіжники. Варяги для слов’ян бували і ворогами — обкладали даниною кривичів та словен, і союзниками — неодноразово разом зі слов’янами торгували, і воювали з Візантійською імперією. Та це й не було дивним, адже торговий шлях із краю варязького до країни греківпролягав через землі слов’ян по мережі невеликих північних річок та повноводому Дніпру. Він так і називався: шлях «із варягів у греки».

Причини об’єднання слов’янських племен навколо Києва. Територія контактів різних культур. Вигідне географічне розташування, саме по річках проходив шлях «із варяг у греки»Економічна і політична захищеність регіону. Виникнення полянського племінного союзу – 6-7 ст. Племена, які об’єднались у союз і стали частиною Руської землі у 8-9 ст. – поляни, сіверяни, уличі, деревляни482 рік – заснування Києва

Д/З: Please keep this slide for attribution// BY SLIDESGOПереписати політичні союзи східних слов’ян. Виписати терміни: плем’я, слов’яни, періоди великого розселення слов’ян. Коротко виписати основні роди занять східних слов’ян. Переписати причини об’єднання слов’янських племен та їх самих, дати заснування Києва та об’єднання племенних союзів. Пройти тест: https://naurok.com.ua/test/start/554954