Презентація "«Папороті. Хвощі. Плауни»

Перевірка домашнього завдання (усно) Які відділи рослин належать до спорових рослин? Які з цих рослин є вищими споровими рослинами? Як розмножуються мохи? Де в природі ви зустрічали мохи? Яка умова є необхідною для існування мохів? Яке значення мохи мають для людини? Які мохи утворюють найбільше торфу?

Мотивація навчальної діяльності Проблемна ситуація. З якими проблемами зіткнулися водні організми в процесі освоєння наземно-повітряного середовища? Чим водне середовище відрізняється від наземно-повітряного? Дуже давно, коли на Землі жили динозаври, квіткових рослин ще не було. Не було і листяних кущів та дерев. Усі рослини розмножувалися спорами. Пройшло багато часу, світ дуже змінився. Динозаври вимерли, а спорові рослини витіснили квіткові. Та деякі з них ростуть і сьогодні. Ви вже знаєте, що органами розмноження рослин є квітка і плід. Сьогодні ми продовжимо вивчати рослини, у яких немає ні квітки, ні плодів. Як же вони розмножуються, як пристосувалися до життя? Про це ви дізнаєтеся сьогодні на уроці. Запишіть дату і тему уроку «Плауни. Хвощі. Папороті.»

Тема уроку: «Папороті. Хвощі. Плауни»

ПЛАУНОПОДІБНІ Загальна характеристика

Загальна характеристика Відділ Планоподібні Виникли приблизно 400 млн. р. тому. Чисельність: близько 30 видів; в Україні – 9 видів. Середовище існування: кислі ґрунти; вологі місця, болота, луки.

Класифікація Царство - Рослини Підцарство - Вищі рослини Відділ – Папоротеподібні (Filicophyta) Клас – Папоротевидні (Filicopsida) Родина – Щитникові (Aspidiaceae) Рід - Щитник Вид – Щитник чоловічий

Плаун звичайний, або плаун - баранець

Будова тіла Перевага поколінь Представники Значення у природі і житті людини   Плауни Витке стебло, дрібні листки лускоподібні додаткові корені, колоски зі спорами – стробіли або шишки. Переважає нестатеве покоління, тобто спорофіт, що складається з галузистого повзучого стебла. Гаметофіт у вигляді дрібного заростка. Плаун булавоподібний, Молодильник, Плаун колючий, Плаун-баранець Спори плаунів, застосовують у медицині як дитячу присипку та при ураженнях шкіри як підсушуючи і болезаспокійливий засіб. Спори плауна використовують при виготовлені ракет для феєрверків. Медичні препарати, виготовлені з плаунів, використовують при лікуванні психічних захворювань, при наркозі, при лікуванні запалень внутрішніх органів та очних хвороб.

ХВОЩЕПОДІБНІ Загальна характеристика

Загальна характеристика Відділ Хвощеподібні Виникли приблизно 400 млн. р. тому. Чисельність: близько 30 видів; в Україні – 9 видів. Середовище існування: кислі ґрунти; вологі місця, болота, луки.

Особливості будови Морфологія: трав’янисті, багаторічні; наземні пагони на зиму відмирають, у окремих видів – вічнозелені; вимерлі – дерев’янисті; розвинені покривні тканини з продихами, є зачатки механічних та провідних тканин. ТІЛО: почленоване; містить кремній (Sі); висота від 30 см до 1 м – сучасні, давні – гігантські, вимерлі

ВЕСНЯНИЙ ПАГІН бурий; стебло має вузли та міжвузля; є стробіли з спорангіями, де утворюються спори листочки – лусочки кореневище; корені додаткові; кореневі бульбочки містять поживні речовини. Значення: визрівання спор ЛІТНІЙ ПАГІН зелений; є бічні гілочки, які здатні до фотосинтезу; стебло зелене, здатне до фотосинтезу, всередині є порожнина з водою або повітрям; влітку накопичуються поживні речовини у кореневих бульбочках Значення: фотосинтез, запас крохмалю

Будова хвощеподібних 1. Спорофіт – доросла рослина. А – літній пагін. В – весняний пагін. Б, Г – вузол стебла з листочками-лусочками. 2-5. Стробіла, спороносна зона. 6-7. Спора з елатерами (пружинками)

Особливості життєвого циклу з чергуванням поколінь – статевого та нестатевого; нестатеве покоління – доросла рослина, має стробіли, де утворюються спори; спори різностатеві, мають пружинки – елатери, для прикріплення у групи та проростання разом; гаметофіт зелений, маленький, недовговічний; переважає спорофіт. Спори

Класифікація Царство - Рослини Підцарство - Вищі рослини Відділ - Хвощеподібні Рід - Хвощ Вид - Хвощ польовий Хвощ великий Хвощ лісовий

Різноманітність хвощеподібних Хвощ польовий Хвощ великий Скам’янілий відбиток давніх хвощів - каламітів

Хвощ болотяний

Будова тіла Перевага поколінь Представники Значення у природі і житті людини   Хвощі Кореневище, додаткові корені, стебло має міжвузля, голчасті листки просякннені кремнезем, спорангії зі спорами Переважає спорофіт –весняний коричневий пагін зверху спороносний колосок. Літні пагони – дрібні фотосинтезуючи. Хвощ польовий; хвощ луговий; хвощ болотний; Лікарські препарати з хвоща польового призначають хворим на туберкульоз, при захворюваннях нирок, кровотечі із сечових шляхів (виявляє кровоспинну дію), людям похилого віку, як засіб, що поповнює кількість Силіцію в організмі. Хвощ польовий використову- ють у народній медицині як сечогінний та кровоспинний засіб. Злісний бур’ян; Індикатор кислих ґрунтів.

Практичне значення у ветеринарії готують засоби для загоювання ран; у медицині засоби для лікування сечостатевої системи; давні хвощі – кам’яне вугілля; пагони використовують як шліфувальний матеріал; молоді пагони і бульбочки в Азії вживають в їжу; барвники для тканин; отруйні; показники кислих ґрунтів злісні бур’яни.

Цікавинки Латинська назва Хвоща польового – «Equisetum» , яку запропонував Пліній Старший, перекладається з латини як «еquus» - кінь та «seta» - щетинка, тобто буквально «хвіст коня»; Народні назви – сосонка польова, смерічка, ялинка, кобильник, свинячі горіхи, хвойка.

Питання про хвощі: Чому хвощеподібні відносять до вищих спорових рослин? Які риси будови та життєдіяльності хвощеподібних є прогресивними у порівнянні з плауноподібними? Чому плауни вважають тупиковою гілкою еволюції? Назви представників хвощеподібних. Яке практичне значення мають хвощеподібні?

Відповіді на питання: Тіло має органи, тканинну будову, розмножуються спорами. Здатність накопичувати поживні речовини, зачатки провідних тканин, міцність стебла за рахунок зачатків механічних тканини та солей Si, наявність фотоситезуючих гілочок, швидший розвиток гаметофіту. Обмежений фотосинтез в результаті недорозвинених листків, залежність від води при розмноженні не дали змогу еволюціонувати. Каламіти, Хвощ великий, Х. польовий, Х. зимуючий, Х. лісовий, Х. гігантський. В медицині та ветеринарії готують ліки, показники кислих ґрунтів, давні – поклади кам’яного вугілля, отруйні, злісні бур’яни.

ПАПОРОТЕПОДІБНІ Загальна характеристика

Загальна характеристика Відділ ПАПОРОТЕПОДІБНІ Виникли приблизно 400 млн. р. тому Чисельність: близько 300 родів, 12- 20 тис. видів; в Україні – близько 50 видів. Середовище існування: ліси, водойми; необхідна умова – волога.

Морфологія сучасні - трав’янисті, дерев’янисті; вимерлі – дерев’янисті. Розміри: листки досягають до 10 м; тропічні – до 25 м у висоту – Ціатея срібляста Будова тканин: покривна, провідна, механічна, основна (хлорофілоносна).

ТІЛО СПОРОФІТУ Пагін листки – вайї, перисторозсічені, молоді - закручені “равликом”, виконують функції фотосинтезу, транспірації, дихання, місце утворення спорангіїв; стебло видозмінене на кореневище. Корені додаткові.

Особливості папоротей

однодомний; двостатевий; серцеподібний зелений заросток (до 1 см) має заросток. Гаметофіт папоротей

Життєвий цикл Дорослий спорофіт Листок з сорусами (купками спорангіїв) Спорангії Спорангій зі спорами 5. Проростання спори 6. Пластинка гаметофіту 7. Злиття гамет 8. Молодий спорофіт на гаметофіті

Життєвий цикл

Особливості життєвого циклу на нижній частині листків розташовані соруси (купки спорангіїв зі спорами); спора розноситься за допомогою вітру; фотосинтезуючий гаметофіт з ризоїдами розвивається на місці пророслої спори; для злиття гамет потрібна невелика кількість води.

Прогресивні риси папоротеподібних мікроскопічний гаметофіт – не висихає; потрібно небагато часу для розвитку гаметофіту; гаметофіт прикріплюється до ґрунту ризоїдами; гамети утворюються в нижній частині заростку, де завжди є потрібна кількість води; розвинені всі види тканин, є всі органи; корінь виконує функцію прикріплення та всмоктування води і мінеральних солей. Примітивні риси папоротеподібних додаткові корені; розмноження спорами.

Класифікація Царство - Рослини Підцарство - Вищі рослини Відділ – Папоротеподібні (Filicophyta) Клас – Папоротевидні (Filicopsida) Родина – Щитникові (Aspidiaceae) Рід - Щитник Вид – Щитник чоловічий

Різноманітність папоротеподібних Платицеріум -Оленячі роги Сальвінія плаваюча Азола Нефролепіс Адіантум Венерин волос Ключ-трава

САЛЬВІЯ ПЛАВАЮЧА

Різноманітність папоротеподібних Вудсія альпійська Марсилія чотирилиста Страусове перо Ціатея срібляста Диксонія деревовидна Відбитки давніх папоротей

Червона книга України Вудсія альпійська Адіантум Венерин волос Марсилія альпійська Ключ-трава Сальвінія плаваюча – реліктова рослина, збереглась з давніх часів.

Практичне значення кам’яне вугілля – давні папороті; добрива – азолу використовують на рисових плантаціях, здатна фіксувати азот з повітря; акваріумні – азола, папороть таїландська, сальвінія плаваюча; декоративні; дім для тварин; пригнічують ріст бур’янів; лікарські рослини (народна медицина); містять отруту.

Будова тіла Перевага поколінь Представ-ники Значення у природі і житті людини   Папороті Кореневища з додатковими коренями, листки великі складні перисторозсі-чені У молодому віці листки закручені, мають назву вайї. Переважає спорофіт; листкостебло-ва рослина на нижній поверхні листків соруси в них утворюються спори. Гаметофіт дрібний серцеподіб-ний заросток. Листовик; ключ-трава; марсилія; сальвія плавуча; вудсія альпійська. Декоративні папороті: орляк, страусове перо, оленячі роги, адіантум венерин волос. Сучасні папоротеподібні відіграють по­мітну роль в утворенні рослинних ландшафтів на Землі. Відвари кореневищ і на­стої деяких папоротей застосовують в медицині як болезаспокійливі, протизапальні, глистогінні препарати, для лікування леге­невих захворювань, рахіту, шлункових розладів. Пануючі в кам'яновугільний період папороті разом з іншими рослинами брали участь у процесі утворення кам'яного вугілля.

Хід роботи

Цікавинки про папороті у 1775 році Людовик – XVI спас Європу від глистів, він придбав у швейцарського аптекаря Нуфера родинну таємницю ліків з Щитника чоловічого і подарував рецепт лікарям Європи; з Азоли та Орляка виготовляють мило та скло; латинська назва папороті Орляка звичайного – «Pteridium aguillinum». Перше слово означає крило, а друге - походить від слова Аквілла - орел. Назва дана за схожість форми листка цієї папороті з крилом величезного птаха.

Легенди і міфи про папороті Існує давня легенда, ща в ніч на Івана Купала (з 6 на 7 липня) на одну мить розквітає квітка папороті. Квітку захищають всі темні сили лісу та водойм. Той, хто зважиться сам піти у ліс і знайде ту квітку, буде заможнім і щасливим, володітиме даром яснобачення, також навчиться розуміти мову рослин, птахів і звірів та бачити усі закопані скарби.

Чому не можна знайти квітку папороті?

Чи все правильно? Уважно прочитай та знайди помилки Папороті – це переважно дворічні трав’янисті рослини із видозміненими надземними стеблами - кореневищами. Спірально закручені молоді листки, що ростуть своєю верхівкою і можуть сягати значних розмірів, називаються ванями. У папоротеподібних на верхньому боці листкових пластинок розміщені коричневі горбики – купки насіння, покритих особливими покривальцями. Під час дозрівання спорангії розкриваються і насіння висипаються. Потрапивши на грунт, вони проростають. Після чого утворюється маленьке деревце – особина статевого покоління папоротей. На нижньому боці заростка утворюються чоловічі та жіночі статеві органи. Сперматозоїди поза заростком рухаються у повітряному середовищі. Заросток веде самостійний спосіб життя.

Увага, тут були помилки! Папороті – це переважно дворічні трав’янисті рослини із видозміненими надземними стеблами - кореневищами. Спірально закручені молоді листки, що ростуть своєю верхівкою і можуть сягати значних розмірів, називаються ванями. У папоротеподібних на верхньому боці листкових пластинок розміщені коричневі горбики – купки насіння, покритих особливими покривальцями. Під час дозрівання спорангії розкриваються і насіння висипаються. Потрапивши на грунт, вони проростають. Після чого утворюється маленьке деревце – особина статевого покоління папоротей. На нижньому боці заростка утворюються чоловічі та жіночі статеві органи. Сперматозоїди поза заростком рухаються у повітряному середовищі. Заросток веде самостійний спосіб життя.

Тепер все правильно! Папороті – це переважно однорічні трав’янисті рослини із видозміненими підземними пагонами - кореневищами. Спірально закручені молоді листки, що ростуть своєю верхівкою і можуть сягати значних розмірів, називаються вайями. У папоротеподібних на нижньому боці листкових пластинок розміщені коричневі горбики – купки спорангіїв, вкритих особливими покривальцями. Під час дозрівання спорангії розкриваються і спори висипаються. Потрапивши на грунт, вони проростають. Після чого утворюється маленький заросток – особина статевого покоління папоротей. На нижньому боці заростка утворюються чоловічі та жіночі статеві органи. Сперматозоїди поза заростком рухаються у водному середовищі. Заросток веде самостійний спосіб життя. А папороть не цвіте !

Домашнє завдання Опрацювати §41, стор.156 (відповідати на питання усно) Переглядати презентацію на сайті «Дистанційне навчання» Хто не зробив лабораторне дослідження зробити обов'язково. Опрацювати §43, стор.163-164 (відповідати на питання усно) Переглядати презентацію на сайті «Дистанційне навчання» Хто не зробив лабораторне дослідження зробити обов'язково.

Домашнє завдання Опрацювати §40, 41, (відповідати на питання усно) Переглядати презентацію на сайті "Дистанційне навчання« Хто не зробив лабораторне дослідження зробити обов'язково.

Дякую за увагу! Бажаю успіхів!