Презентація "Перська держава.Утворення Перської держави. Правління Дарія І. Загибель Перської імперії"

Перська держава

В Азії неподалік Дворіччя розташоване Іранське нагір'я. У найдавніші часи тут жили народи, споріднені з давніми народами Індії. Пізніше з півночі прийшли арії, від яких і походить сама назва Іран — «країна аріїв». На початку I тис. до н. е. більшу частину території Ірану зайняли перси, які дали йому назву Персія. Деякий час Персія залежала від інших країн, однак перський цар Кір ІІ виступив проти мідійського панування й у 550 р. до н. е. здобув перемогу. Цією подією розпочинається історія Перської держави. Протягом двох десятиліть Кір II, а після його смерті Камбіз ІІ створили найбільшу державу тогочасного світу.1. ДЕ І КОЛИ ВИНИКЛА ПЕРСЬКА ДЕРЖАВА КірІІ

Природа Іранського нагір’я. Виникнення Перської держави. На схід від Вавилонії простягається з усіх боків оточене горами величезне Іранське нагір’я. На сході воно межує з долиною річки Інд, на півночі досягає Каспійського моря, а на півдні – Перської затоки. Велику частину нагір’я займають степи та пустелі.

У західних долинах Ірану земля зрошувалась завдяки струмкам, які стікали з гір. Там можна було займатися землеробством. Східну частину Іранського нагір’я займає степ. Головним заняттям населення було скотарство.Іранське нагір’я багате на корисні копалини, особливо метали:золото, срібло, мідь, свинець, залізо. Населяли Іранське нагір’я численні племена та народності: мідійці, перси та інші. Деякі з них займалися землеробством, інші кочували зі своїми стадами худоби.

У VII ст. до н. е. іранці об’єдналися навколо одного з племен – мідійців. Мідія з часом стає однією з найсильніших держав Передньої Азії. У 553 році до н.е. проти володарювання Мідії підняли повстання племена персів. Його очолив перський правитель Кір ІІ, який створив сильне військо і вже через три роки підкорив Мідію. Згодом із величезним військом він рушив далі на захід. Кір завойовував одну країну за одною. Підкорив Лідію, але взяти штурмом Вавилон з надзвичайно міцними стінами було неможливо. Він наказав спустити рівень води Євфрату. Таким чином його воїни змогли пройти бродом і взяти твердиню.

Після цієї перемоги владу персів над собою добровільно визнали Фінікія, Сирія та Палестина. Держава Кіра простяглася від кордонів Індії на сході до грецьких міст на заході.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Дата Подія550 р. до н. е. Перемога перського царя Кіра ІІ над Мідією, результатом якої було утворення Перської держави513 р. до н. е. Невдалий похід Дарія І проти скіфів331 р. до н. е. Завоювання Персії Александром Македонським

Перська держава. Місце розташуванняІранське нагір’я. З півдня – Перська затока та Аравійське море, на сході - передгір’я Гімалаїв і річка Інд, на півночі – Каспійське море та гори Кавказ, на заході Дворіччя. Клімат. Сухий та теплий, улітку жарко. Природні умови. Степи і напівпустелі. Люди селились в оазисах. Іноді бувають землетруси. Неродючий кам’яний грунт. У степах – солоні озера. Річки. Гірські невеликі річки, в спеку пересихали. Основні заняття населення. Спочатку кочове скотарство, потім перехід до землеробства. Держави. Мідія, Персія, Лідія

Завоювання персів не припинилися і після загибелі Кіра. Його син Камбіз продовжив завоювання і в 525 р. до н.е. підкорив Єгипет. Щоб утримати владу, Камбіз залишився в Єгипті на три роки, але невдовзі помер. Тоді царем став його двоюрідний брат Дарій І (522 – 486 рр. до н.е.). «Цар царів» - так його називали піддані. Він правив Персією упродовж 36 років. За легендою, Дарій І прийшов до влади внаслідок домовленості. Претенденти на владу вирішили, що царем стане той, чий кінь першим заірже біля міських воріт на сході сонця. Сталося так, що кінь Дарія приніс своєму господареві царський титул і владу.

Перське царство за Дарія ІДарій І отримав у спадок величезну державу, кордони якої він іще більше розширив, здійснивши успішні походи в Індію, Грецію, Малу Азію та проти скіфів у Північне Причорномор’я. Окрім цього, провів внутрішні реформи, вдосконаливши управління підвладними територіями. Перський цар Дарій І на троні

Він поділив країну на 20 окремих областей – сатрапій. На чолі кожної з них стояв намісник – сатрап. Він стежив за вчасним надходженням податків до царської скарбниці, за процвітанням довіреної йому області, за тим, як виконує населення військову й трудову повинності. Усією країною було розіслано спеціальних чиновників, яких називали «очі і вуха царя». Вони робили раптові наїзди то в одну, то в іншу сатрапію, перевіряли все і доповідали володарю. За будь-який здійснений злочин винуватцеві призначалось суворе покарання. Такий жорстокий контроль був необхідним. Адже у віддалених від столиці сатрапіях могли виникнути змови з метою відокремлення й утворення самостійних держав. А щоб полегшити зв’язки між різними частинами великої держави, проклали широкі шляхи. Вони були міцно збудовані і вимощені камінням. Головним шляхом була так звана царська дорога. Вона перетинала всі імперію від міста Суз до міста Сарди, поблизу Егейського моря. Її довжина становила 2683 км. Уздовж дороги збудували 111 зупинок, де можна було замінити коней, відпочити та попоїсти. Для кожної сатрапії Дарій І призначав строго визначені податки, а також ввів єдину для всієї держави грошову одиницю – золотий дарик.

Близько 515 року до н.е. за наказом Дарія І було закладено столицю держави Персеполь (Парсу) – «місто персів». Воно стало символом влади царя. У Персеполі відбувалися зустрічі правителів з усього світу.

У Персії було організовано регулярну пошту. Вона діяла за принципом естафети. Через кожні 15-20 кілометрів стояв напоготові вершник з конем. Отримавши пакет, він мчав до іншого поста, щоб передати його далі за призначенням. Перський цар міг їсти в Сузах свіжу рибу, виловлену в Егейському морі. Цю рибу теж доставляли поштою естафетним способом. У перського царя було кілька столиць: у Персії – Персеполь, у Мідії – Екбатани, в Еламі – Сузи, а в Дворіччі – Вавилон. Він періодично жив то в одній столиці, то в іншій. Цар оточував себе нечуваною розкішшю. Загін його охоронців складався з 10 тисяч осіб. Охоронці звалися безсмертними, тому що їх кількість завжди залишалась незмінною. Як тільки який-небудь охоронець помирав або гинув, його місце займав інший.

Діяльність Дарія ІРозділив державу на 20 сатрапій на чолі з сатрапами. Побудував дороги з мережею поштових станцій (через кожні 20 км)Карбував монети - дарики. Створив службу нагляду за сатрапами і всіма підданими (таємна поліція)

Походи Дарія ІНа скіфів – 513 р. до н.е. (невдача). Скіфи застосували тактику «випаленої землі». Неабияк вимотали перське військо, заманивши його в лісистий край будинів (нинішня Центральна Росія), і постійно досаждали персам короткими зіткненнями. Армія Дарія була втомлена, страждала від голоду й спраги. Грецький історик Геродот розповів про те, як одного разу гонець скіфів прийшов у табір персів і поклав перед царем подарунки: птаха, мишу, жабу й п’ять стріл. Дарій вирішив, що скіфи віддають йому свою землю (миша), воду (жаба), швидку кінноту (птах) і готові здатися (стріли). Однак радник царя Горбій розтлумачив посилання інакше: «Якщо ви, перси, не злетите, як птахи, в небо, або, подібно жабам, не поскачете в озеро, то не повернеться назад і впадите від ударами наших стріл».

З книги Геродота «Історії» Після здобуття Вавилона Дарій вирушив у похід на скіфів. ... Скіфи... вирішили не давати одразу відкритого бою, ...поступово відступаючи і відбиваючи ворогів [персів], засипати криниці і джерела, що траплятимуться на їхньому шляху, а також підпалити всю траву. Коли перси почнуть відступати, [скіфи] нападатимуть на них і переслідуватимуть їх [персів]. Просування армії Дарія I територією Скіфії

ЗАВОЙОВНИЦЬКІ ПОХОДИ ПЕРСІВ Перські царі здійснювали численні завойовницькі походи, завдяки яким їм вдалося створити могутню Перську імперію. Персами були завойовані та перетворені на сатрапії Іонія, Кілікія, Каппадокія, Лідія,Вірменія, Ассирія, Сирія, Вавилон, Колхіда, Каспіапана, Мідія, Гірканія, Парфія, Хорезм, Дархіана, Арахозія, Согдіана, Гедрозія

Причини загибелі Перської держави. Перемоги над сусідами і запобіжні заходи Дарія І та його наступників не вберегли державу від постійних змов і переворотів. Невдалі війни з греками призвели до ослаблення держави. У IV ст. до н.е. у персів з’явився грізний ворог в особі Александра, молодого царя Македонії. У битвах під Іссою, Граніком і Гавгамелами македоняни розбили війська, очолюваня перським царем Дарієм ІІІ. Протягом 334-330 рр. до н.е. під ударами Александра величезна імперія персів упала, а землі, що входили до її складу, стали частиною імперії великого завойовника. Причини: Боротьба за владу, повстання. Низька боєздатність армії персів (воїни з поневолених країн неохоче воюють). Багатства перських царів і сатрапів були спокусою для завойовників.

Імперією називають державу з одноосібною спадковою владою, що проводить постійні завойовницькі походи, розширюючи свої володіння з метою збагачення.

Розгадайте кросворд:https://wordwall.net/uk/resource/109310312

Список використаних джерел: Гісем О. В. Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс.підруч. для 6 кл.закл. загал. серед. Освіти. Харків. Вид-во«Ранок»,2019.2. Підручник Васильків І. Д. та ін Досліджуємо історію і суспільство : навчальний посібник інтегрованого курсу для 6 класу закладів загальної середньої освіти / І. Д. Васильків, В. Л. Гуменний, І. С. Димій, І. Л. Паршин. — Тернопіль: Астон, 2022.3. https://wordwall.net/uk/resource/109310312 ігри Юлії Дмитренко