Великі імперії Стародавнього Сходу. Ассирія. Халдейське царство. Хеттська держава.

Хетська держава. Ассирія. Халдейське царство. План уроку. Хетська держава. Навала «народів моря». Криза бронзової доби. Військові реформи в Ассирії та її завоювання. Халдейське царство.

1. Хетська держава. Наприкінці III тис. до н. е. територію сучасної Туреччини завоювали скотарі-індоєвропейці яких називали хетами. Вони оселилися в центральному регіоні під назвою Анатолія. В XVIII ст. до н. е. хети заснували державу - Хетську. Правив нею монарх разом зі своєю дружиною, вони ж були і головними жерцями. Територія Хетської держави (позначена червоним кольором, зеленим — володіння Єгипту).

Хетська держава (ХVІІІ - ХІІ ст. до н.е.)Хетська держава — могутня стародавня держава, утворена хеттами. Розташована на півострові Мала Азія, сучасна територія Туреччини. Хетти підкорили державу Міттані. Столиця - місто Хаттуса.

Анатолія — гористий регіон із родючими долинами, який у давні часи був укритий кедровими й сосновими лісами. Хаттуса — столиця Хетської держави. Сучасна реконструкція. Художник Баладж Балог. Анатолія. Туреччина. Сучасне фото. Основні заняття хетів:обробіток землі,скотарство, виплавка бронзи, обробляли залізо. Хетська срібна посудина для пиття у формі кулака. XIV ст. до н. е

Хети сповідували політеїзм. Верховними божествами в них були бог грози й війни Хатті та його дружина богиня сонця Арінна. Статуетка хеттського божества з дитиною, XV—XIII століття до н. е., Анатолія. Статуетка хеттського божества, XIII століття до н. е. Хетська фігурка сфінкса. XVIII ст. до н. е. Музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку, США. Зображення сфінксів було популярним серед хетів.

Примірник мирного договору між Рамзесом ІІ і Хеттусілі ІІІ. Хетська мова була індоєвропейською, але для записів хети користувалися клинописом. Вони складали численні словники, завдяки яким сучасним вченим вдалося розшифрувати їхні записи.

Хети були войовничим народом. Основною ударною силою їхнього війська були колісниці. Спочатку хети завоювали всю територію сучасної Туреччини, а потім почали воювати з державами Месопотамії та Давнім Єгиптом. У 1595 р. до н. е. хети захопили й пограбували Вавилон. У XIV ст. до н. е. Хетська держава перебувала на вершині своєї могутності, але через внутрішні суперечки, пов’язані з боротьбою за владу, країна ослабла. Навала «народів моря» в XIII ст. до н. е. зруйнувала Хетську державу, а згодом ці землі захопила Ассирія. Руїни Хаттуси.

Приблизно в 1258 р. до н. е. між єгиптянами та хетами відбулася битва поблизу міста Кадеш. Єгипет і Хетська держава сперечалися за право контролювати землі на східному узбережжі Середземного моря. Битву поблизу Кадеша називають останньою битвою бронзового віку. У ній не було визначено переможця. Вона завершилася підписанням першого у світі мирного договору. Він був укладений між фараоном Рамзесом II і хетським правителем Хаттусілі III.битва поблизу міста Кадеш

Археологічні та писемні джерела Мирний договір хетського царя з єгипетським фараоном (верхня) та глиняна табличка Археологічний музей, Стамбул. Кам'яний хеттський лев у музеї Анкари. Хаттуса. Левові ворота. Реконструкція хетської столиціХетський бог грози Тешуба і його дружина Хебат

Навала «народів моря». Криза бронзового віку та початок залізного віку. У XIII ст. до н. е. для багатьох цивілізацій і держав Середземномор’я та Близького Сходу настав несподіваний занепад - були зруйновані або занепали колись могутні держави хетів, Месопотамії, Мінойська та Мікенська цивілізації, мало не загинув Давній Єгипет. Вони не змогли витримати навали «народів моря» — войовничих племен, що прибували на кораблях та руйнували поселення. Представник «народів моря». Художник Джорджо Альбертіні.

Навала «народів моря». Падіння Хетської держави. Наро́ди мо́ря — термін, яким називають ряд племен, які наприкінці бронзової доби, у XIII-XII ст. до н.е., вторглися до країн Малої Азії, східного узбережжя Середземного моря та Єгипту. Етнічне походження цих племен не встановлено. Напади народів моря стали однією з причин загибелі деяких культур та держав пізньої бронзової доби. Переселення народів моря було однією з найбільших міграцій давнини, що змінила обличчя стародавнього Близького Сходу.

Навала «народів моря». Падіння Хетської держави.«Народи моря» рухалися суходолом хвилею: з сім’ями, майном, худобою. Поруч уздовж берега рухався флот. Вони вщент розгромили хеттів, випалили узбережжя Сирії і дійшли до Фінікії

Навала «народів моря». Перемога Єгипту. Вторгнення було зупинене прикордонними фортецями і армією Рамзеса III, фараона Єгипту. Війна була для фараона важкою. Були і морські битви, і битви з використанням колісниць. Незважаючи на перемогу, єгиптяни вимушено дозволили прибульцям селитися поблизу своїх кордонів. Сцена зі стіни похоронного храму Рамзеса III, зображає єгипетську кампанію проти «народів моря»

Найімовірнішою причиною занепаду давніх цивілізацій історики називають зміни природних умов та клімату, які призвели до тривалих посух та голоду. Це ослабило колись могутні держави. Різні народи — їхні сусіди — залишили свої домівки й почали завойовувати нові землі.

Унаслідок війн було майже знищено прошарок освічених людей. Більше не було потреби в ремісниках, які виготовляли коштовні витончені товари. Занепала торгівля. Нові спільноти були набагато менш розвиненими. Наприклад, на території сучасної Греції було забуто писемність, а сам період, що розпочався у XII ст. до н. е., отримав назву «темні віки». У таких умовах у XII ст. до н. е. розпочався залізний вік, адже тепер люди користувалися не бронзовими, а залізними знаряддями праці та зброєю.

Розквіт і падіння АссиріїУ першій половині III тис. до н. е. вихідці Шумеру та Аккаду на правому березі Тигру засновують місто Ашшур. Від назви цього міста походить назва країни — Ассирія

Ассирія (ХХІV - VІІ ст. до н.е.) перша столиця - Ашшур. Північну частину Дворіччя в стародавні часи називали Ассирією. Країна дістала свою назву від стародавнього міста Ашшур, розташованого на правому березі Тигру. Довгий час місто було центром невеликої держави, яку неодноразово підкорювали сильніші сусіди.

До кінця Х ст. до н. е. ассірійці встановили своє панування по всьому Північному Межиріччю. Ассирія стає могутньою військовою державою.

Столицею Ассирії стає місто Ніневія — «місто крові», «лігво левів». Башти і стіни столиці вкривала шкіра, здерта з полонених. Біля воріт, у клітках, на ланцюзі сиділи полонені царі та товкли у ступах кістки своїх предків.

Алгоритм

Палац царів Ассирії був побудований на штучному горбі, що був схожий на фортецю. З обох боків біля воріт стояли статуї добрих духів — крилатих биків із людським обличчям. У них було 5 ніг.

Основним заняттям жителів Ассирії були загарбницькі війни. Джерело існування — грабіжництво.

Захоплені народи обкладалися тяжкою даниною, а з непокірними жорстоко розправлялися.

Ассирія за часів правління Тіглатпаласара III (745–727 рр. до н. е.) набуває найбільшої могутності. Її володіння сягали «Верхнього моря, де сідає сонце (Середземне море), до Нижнього моря, де сонце піднімається (Перська затока)».

Воєнна реформа царів Ассирії. Ассирійські правителі створили могутню армію. Її воїни мали на озброєнні залізні мечі, бойові сокири, круглі щити, шпилясті шоломи, панцири, кольчуги й тугі луки. Ассирійська армія складалася з професійних воїнів, загонів розвідників, колісничих, кінноти та піхотинців та інженерних загонів, які налагоджували переправи, дороги. Великі успіхи мали ассирійці у справі облоги ворожих міст. Спеціальні пристрої могли викидати кам’яні ядра вагою 10 кг на відстань до ½ км. Заряджали і глиняними посудинами з горючою смолою. В Ассирії вперше почали використовувати кінноту. Кіннота у взаємодії з бойовими колісницями завдавала блискавичних і несподіваних ударів по ворогу.

Ассирійське військо. Якщо місто мало міцні стіни, ассирійці використовували таран. До дерев’яних колод підвішувалася на залізних ланцюгах величезна колода, обкована залізом. Цю споруду прикривали особливими щитами, а для зручності пересування її ставили на колеса. Воїни розгойдували колоду і робили нею пролом у стінах фортеці. Кожен воїн мав свій власний шкіряний мішок, наповнений повітрям, – бурдюк. Навіть у повному озброєнні він за допомогою бурдюка міг легко перепливти річку. Під час штурму фортець також застосовували штурмові драбини (дерев’яні й мотузяні) із залізним гаком, який закидали на стіну.

Ассирійське військо. У VIII ст. до н. е. ассирійська армія стала багаточисельною та найсильнішою в світі. Ніщо не могло зупинити ассирійську армію. Спеціальні загони робили підкопи під ворожі стіни, рубали просіки в лісах, будували дороги та мости, наводили понтони для переправи колісниць, обозу та ін.

Завоювання АссиріїПротягом ІХ–VII ст. до н. е. ассирійські царі завоювали Південне Дворіччя, Сирію, Фінікію, Північну частину Палестини, на короткий час – і Єгипет. Ассирійський цар став володарем усієї Передньої Азії.

Ніневія - “лігво левів”Руйнуючи чужі міста та палаци, ассирійські правителі будували та упорядковували свої з величезною розкішшю. Символом величі Ассирійської держави стала її столиця Ніневія, яку називали «Лігвом левів».

Бібліотека Ашшурбаніпала. У Ніневію за наказом царя Ашшурбаніпала (669–627 рр. до н. е.) звозили не лише коштовності, а й глиняні таблички-«книжки» із завойованих країн. Так зібрали велику бібліотеку (30 тисяч глиняних книг). Навіть після пожежі вона вціліла, бо глиняні «книжки» ….. Археологи розкопали руїни палацу Ашшурбаніпала і знайшли цю бібліотеку. Вони зібрали уламки табличок і з’єднали їх. Так було відновлено міф про всесвітній потоп, легенду про Гільгамеша та велику кількість інших клинописних «книжок» Стародавнього Дворіччя. Ашшурбаніпал. Глиняні табличка з царської бібліотеки

Рельєфи АссиріїНайбільшим здобутком ассирійців вважають стіни ассирійських палаців і храмів, прикрашені рельєфами із зображеннями тварин, бойових сцен. Символами імперії стали крилаті бики з головами людей - шеду.

Загибель Ассирії - 612 рік до н.е.

Халдейське царство. Вавилон — серце Халдеї. У 626 р. до н. е. Вавилон остаточно позбувався панування ассирійців і перетворився на центр Халдейської держави. Вавилонський цар Набопаласар завойовує землі, що раніше належали Ассирії: Сирію, Фінікію, Палестину, Аравію.

Найбільшого розквіту Халдейське царство досягло за правління Навуходоносора (605–562 рр. до н. е.).

Висячі сади Семіраміди побудували за наказом вавилонського правителя Навуходоносора II. Він віддав наказ найкращим інженерам, математикам і винахідникам створити диво дивне на радість своїй дружині Амітіс. Дружина правителя була родом з Мідії, землі наповненою ароматом квітучих садів і зелених пагорбів. В душному і запиленому Вавилоні вона задихалася і тужила за рідними краями. Щоб утішити її, Навуходоносор наказав звести «висячі сади».

Висячі Сади Семіраміди, відомі також під назвою Висячі сади Вавилона, є одним з семи Чудес Світу. На жаль, це дивне архітектурне творіння не дійшло до наших днів, але пам'ять про нього живе і нині.

Список використаних джерел:1. Підручник «Всесвітня історія. Історія України». О. Гісем, О. Гісем 6 клас. Інтегрований курс.2019 р. Видавництво «Ранок» 2. Васильків І. Д. та ін Досліджуємо історію і суспільство : навчальний посібник інтегрованого курсу для 6 класу закладів загальної середньої освіти / І. Д. Васильків, В. Л. Гуменний, І. С. Димій, І. Л. Паршин. — Тернопіль: Астон, 2022..