Номер слайду 9
Зі спогадів очевидців німецької атаки на Верден «Четверта година ранку 21 лютого 1916 року… Із останнім ударом баштового годинника верденського кафедрального собору на дах єпископського палацу з гуркотом, подібним до гуркоту грому,обрушився важкий снаряд, пробив його і вибухнув, утворивши широку воронку, захопивши стіни і підлоги двох поверхів. З уламків балок, цеглини, штукатурки, меблів, з клаптів килимів над містом здійнявся могутній султан диму і пилу, а гучний відгомін вибуху потонув у гуркоті запалих стін і хрускоті дерева. …Лише через три години і п’ятнадцять хвилин — чверть на восьму — три тисячі триста німецьких снарядів всіх калібрів почали вивергати свої снаряди на верденську ділянку між річкою Мезі рівниною Воевре. Сотні знарядь б’ють і б’ють, кілометр за кілометром поокопах, під’їзних шляхах, долинах і схилах, по голих рівнинах і зарослих горбах, по селах і хуторах, просто по землі, де може небути нічого, окрім мурашника або мишачого гнізда, по живому і неживому, вибух за вибухом, вибух за вибухом в Омоні, Орні, Бомоні, Дамвільєрі, Дуомоні, Вердені… Самих лише снарядів важкого калібру німецькі батареї випускають по сто п’ятдесят тисяч в день…» Запитання Чому історики назвали цю битву «Верденська м’ясорубка»?