Презентація "Подорож до Вифлеєму"

ПОДОРОЖ ДО ВИФЛЕЄМУПідготувала Гіджак Оксана Миронівна. Вчителька Кальненської філіїКозівського ліцею № 2

РІЗДВО Господа нашого ІСУСА ХРИСТА (25 грудня)

Читання Святого Письма. Ось як описує про народження Ісуса Христа євангелист Матей (Мт.1, 18-25)18 Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона має в утробі від Духа Святого.19 А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити її, хотів тайкома відпустити її.20 Коли ж він те подумав, ось з'явивсь йому Ангол Господній у сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину свою, бо зачате в ній то від Духа Святого.21 І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів.22 А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від Господа, який провіщає:23 Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог.24 Як прокинувся ж Йосип зо сну, то зробив, як звелів йому Ангол Господній, і прийняв він дружину свою.25.І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона породила, а він дав Йому ймення Ісус. 

Собор Пресвятої Богородиці (26 грудня)

Собором цей день називається тому, що на відміну від окремих свят на честь Пресвятої Богородиці (наприклад, Її Зачаття, Різдво, Благовіщення і пр.) в даний день відбувається загальне (соборне) святкування та інших осіб , близьких Пресвятій Діві Марії і Господу Ісусу Христу. Так , разом з Богоматір’ю , у святкування Собору також відбувається пам’ять тих, хто по плоті був близький до Спасителя: святого Йосипа Обручника, царя Давида (предка по плоті Господа Ісуса Христа) і святого Якова. Йосип Обручник, будучи 80-річним старцем, з благословення первосвященика прийняв Діву Марію, щоб зберігати її дівоцтво і чистоту. І хоча він був заручений Пречистої, всі його служіння полягало в тому, щоб оберігати Матір Божу. Пророк Давид був по плоті предком Господа і Спасителя, тому що, як і належало бути, Спаситель, Месія , прийшов у світ з роду Давидового . А апостол Яків називається братом Божим.

СВЯТИЙ ЙОСИФ

Тихе щастя святої Родини в Назареті перервала Йосифова смерть. У Святому Письмі не згадується, коли він помер, однак з того, що про Йосифа нема згадки, щоб він був на весіллі в Кані Галилейській, та що на Голгофі вмираючий Ісус доручив свою Пресвяту Матір в опіку апостолові Йоанові, можемо зробити висновок, що Йосиф помер перед тим, як Ісус приступив до прилюдної апостольської праці. її Йосиф уже не побачив, маючи про неї тільки уявлення на основі висловлювань св. пророків зі Святого Письма. Вшановується усіма християнськими церквами як святий і праведник. День пам'яті за григоріанським календарем — 19 березня. В іконографії зображується теслярем, з дитям Ісусом, квітками лілії, голубами тощо. Патрон батьків, ненароджених дітей, робітників, теслярів, ремісників. Св. Йосиф помер, виконавши своє життєве завдання ба­тька й опікуна Ісуса Христа та його Пресвятої Матері.. Йосифова смерть була щасливою ще й тому, що він помирав у присутності наймиліших осіб – Ісуса й Марії, які виряджали його у вічність з великою любов'ю, доручаючи його Небесному Отцеві. Де св. Йосиф помер та де його гріб – Боже Провидіння оповило таємницею. Життя святого Йосифа на землі закінчи­лося переходом до щасливої вічності й небесної слави. Йо­сиф разом з Марією служив Спасителеві на землі як закон­ний заступник Небесного Отця та майже тридцять літ якнайвірніше опікувався Ісусом і Марією, тому певним є те, що святий Йосиф займає в небесній славі належне місце після Ісуса й Марії.

ПРЕСВЯТА РОДИНА

Первомученик Степан (27 грудня)

Святий Степан — не тільки ревний апостол, але й  перший з мучеників. Оскаржений перед Синедріоном фальшивими свідками, він мужньо визнає християнську віру. Через це його виводять за місто й закидують камінням. Це відбулося 34 або 35 року після народження Христа. Як Христос, так і він перед смертю молиться за своїх ворогів. У його мучеництві бере участь юнак Савл, пізніше — апостол Павло. Святий Августин приписує навернення Савла крові святого Степана: “Якщо б Степан не молився, то Церква не мала б Павла”. Святий Степан перший після Христового вознесіння віддав життя за Христа. Тому він має почесний титул першого мученика. Святий архидиякон Степан загинув мученицькою смертю у віці 30 років. Після каменування вороги залишили його тіло на здобич диким звірам. Про це згадує св.Єронім. Аж на наступну ніч Гамалиїл,відомий вчитель юдейського закону,який захищав апостолів у Синедріоні (Дії.5,34-39 ), а пізніше сам із сином Авивом увірував в Христа і проповідував про Нього, послав надійних людей, щоб вони таємно взяли мощі святого Стефана і перенесли його в село Кафоргамалу, недалеко від Єрусалиму. Там Гамалиїл поховав тіло першомученика. У 415 році тіло святого Степана віднайшли і перевезли до Єрусалиму, перепоховавши в храмі на Сіоні. Згодом дружина візантійського імператора Феодосія, Євдокія, відвідуючи Єрусалим, побудувала величавий храм на честь св. Степана. Він був зведений на тому місці, де архидиякон зазнав мученицької смерті. 

Святий Василій Великий (1 січня)

Хто за Василієм іде, іде за Святим Духом», — говорив Теодор Студит. 1. Свята родина Так можна описати родину, з якої походив Василій. Найближчі родичі Василія й справді проголошені святими. Його дідусь загинув мученицькою смертю, бабуся — свята Макрина Старша, стала послідовницею св. Григорія Чудотворця. Його батько — св. Василій Старший; мати — св. Еммелія Кесарійська; брати — св. Григорій Ниський, Отець Церкви, та св. Петро Себастійський; сестри — св. Макрина Молодша та св. Теосевія. Василій народився в Кесарії, адміністративному центрі Каппадокії (сьогодні — провінція Невшехір у Туреччині). Бабуся та дідусь святого склали достойне свідчення віри за часів переслідування імператора Діоклетіана. Родина була дуже заможною та належала до інтелектуальної еліти міста. Батько Василія очолював кафедру риторики і бачив сина своїм наступником. Святий отримав блискучу освіту у Кесарії та Константинополі.  

2. Великий Великим Василія почали називати ще за життя з огляду на роль у суспільному та церковному житті й внесок у формування християнського вчення і його захист3. Монах Василія завжди приваблювали аскеза, молитва й самотність. Під впливом своєї сестри Макрини Молодшої він пішов у пустелю, де до нього швидко приєдналися послідовники. Святий навіть відбув подорож до коптських монастирів. Хоча перші монаші спільноти на християнському Сході з’явилися завдяки Пахомію, саме Василія називають батьком східного монашого життя. Метою богопосвяченого життя Василій вважав не лише особисте спасіння, а й спасіння ближніх; апостольське служіння поза монастирем називав правилом. Дослідники вважають, що саме в монастирях Василія спільне життя стало дійсністю, тоді як у спільнотах Пахомія все ж домінував індивідуалізм. Макрина, Петро та Василій, по суті, перетворили маєток батьків на монастир.  

4. Письменник Василій залишив по собі численні догматичні, моральні, аскетичні, полемічні твори, пояснення Святого Письма і 366 листів.  5. Теолог Василій — один із трьох каппадокійських Отців Церкви, що фактично завершили формулювання догми про Пресвяту Трійцю; він ревно боровся з послідовниками Арія, який твердив, що Ісус Христос — лише посередник між Богом і людьми, заперечуючи Його єдиносущність із Отцем.   6. Друг Ми вже згадували про святих родичів Василія, та він мав також і святих друзів. Один із них — св. Григорій Назіанзин. Григорій Богослов вважається одним із найбільших поетів Східної Церкви. Він оспівує таємниці віри, свої особисті переживання, містичні стани. Навіть день спомину об’єднав цих двох братів у вірі, так само як за життя вони були близькими друзями.   7. Літургія Василія Великого Святий є автором тексту Божественної Літургії. Коптські церкви постійно використовують цю форму молитви під час Євхаристії, у інших Східних Церквах вона звершується лише 10 разів на рік.  

БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЄ (6 січня)

Коли Ісусові виповнилося тридцять років, Він прийшов до Івана Хрестителя над Йордан, щоб охреститися. Іван, розуміючи, що перед ним стоїть Господь, каже Йому такі слова: «Мені самому треба хреститися в тебе, а Ти приходиш до мене». «Залиш це тепер, - відповідає Ісус, - так бо личить нам здійснити всяку правду». Іван охрестив Ісуса. Під час хрещення з’явився над Христом Святий Дух у вигляді голуба, відчинилося небо і пролунав голос Бога Отця: “Це Син Мій любий, що Його Я вподобав».

Читання Святого Письма. Ось як описує подію хрещення євангелист Матей (Мт.3, 13-17)13 Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього.14 Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?15 А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його.16 І охрестившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього.17 І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав! 

ІВАН Хреститель (7 січня)

Незадовго до народження Ісуса на світ з’явився хлопчик, якому його старі батьки Захарія і Єлизавета дали ім’я Іван (Іоанн). Господь призначив його готувати людей до пришестя Спасителя, тобто Ісуса Христа. Жив Іван у пустелі. За одяг йому правив грубий плащ із верблюжої вовни, підперезаний ременем. Харчувався сараною і диким медом. Через те, що Іван хрестив людей, його називають Хрестителем, а також Предтечею, бо йшов попереду Ісуса Христа і вказував на Нього людям. Іванове хрещення було тільки прообразом Христового новозавітнього хрещення, тобто святої тайни хрещення.