Презентація "Похід на Царгород", "Ярослав Мудрий". Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів давньої України - Русі

«Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий». Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів давньої України-Руси, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі

Князювання в Києві князя Олега припадає на самий початок X століття. В історію він увійшов як "віщий" Олег, напівміфічний, все життя якого оповите легендами. Час його правління в Києві - це період великих успіхів київської держави у взаємовідносинах з сусідами. Його вінчає досить успішний морський похід на Царгород і укладений ним з Візантією надзвичайно вигідний торговий договір.

Тема: зображення морського походу князя Олега на Царгород. Ідея: такий далекий і складний похід міг організувати лише досвідчений і авторитетний князь – воїн.

Золотий ковчег для зберегання “Руської правди”

Єлизавета Ярославна, вийшла заміж за норвезького короля Геральда Суворого

Анастасія була дружиною угорського короля Андрія І (Андраша І).

Окаянний – який порушує моральні настанови. Небавом – незабаром, невдовзі, скоро. Берл – символ князівської влади; палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою. Бандура, гуслі, сопілка – музичні інструменти. Скоморохи, штукарі – митці, які розважали гостей при дворі князя. Метушитися – поспішно рухатися, щось роблячи. Редедя – князь племені касогів.

- «До палат ішли невпинно чужоземні посланці». - «Не сваріться, жийте в згоді». - «Люде багатіти почали». - «І в Європі честю мали … поріднитись з Ярославом». - «Україна зацвіла, як пишний сад». -«Київ Царгородом другим став». - «Але мудрість Ярослава вся була в його ділах».

1. «Україна зацвіла, як пишний сад». 2. «Люде багатіти почали». 3. «Київ Царгородом другим став». 4. «До палат ішли невпинно чужоземні посланці». 5. «І в Європі честю мали … поріднитись з Ярославом». 6. «Але мудрість Ярослава вся була в його ділах». 7. «Не сваріться, жийте в згоді».

Тема: розповідь про діяльність Ярослава Мудрого, про його заповіт жити в мирі і злагоді. Ідея: уславлення патріотизму, мудрості та його праці заради добробуту Київської Русі.

«У рік 6562 (1054). Преставився великий князь руський Ярослав. А коли ще він був живий, поставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й бог буде в вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, замість себе, стіл свій, Київ, найстаршому синові... Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду – Переяславль, а Ігорю –  Володимир, а Вячеславу – Смоленськ».