Презентація "Природні умови і ресурси Житомирської області част 2"

11 кл проф Ур 139 част 2 Природні умови і ресурси Житомирської області 23 04 2024 Рельєф. Східно-Європейська рівнина.

Житомирська область розташована на півночі Українського кристалічного щита, в межах якого знаходяться самі давні магматичні і метаморфічні породи архею, протерозою – граніто-гнейси, лабрадорити, амфіболіти і т. д.

На території області вони місцями виходять на поверхню по річкових долинах. У зв'язку з цим в області розташовано багато кар'єрів по видобутку каменю.

Мезозойські і палеозойські породи поширені обмежено у зниженнях, зате повсюдно поширені малопотужні опади четвертинного часу. Піски, глини, супіски і суглинки покривають Поліську низовину, в межах якої знаходиться Житомирська область.

Ландшафт на території області найрізноманітніший. Здебільшого область розташована в межах Волино-Подільського блоку, складеного кристалічними докембрійськими породами. Протягом тривалого історичного часу древні породи піддаються вивітрюванню і поверх них утворилися потужні кори вивітрювання до 50 м. Переважаючим мінералом в них є каолін (глиниста порода білого кольору).

Житомирське Полісся відрізняється підвищеними абсолютними відмітками, глибоко врізаними в кристалічні породи вузькими річковими долинами, значним поширенням лесових порід. Через те, що місцевість піднята – територія менше заболочена.

В цілому рельєф являє собою виходи давніх кристалізованих порід з островами каолінів, крейдяних пісків і кременів, глин і пісків, пісковиків палеогену і неогену.

Четвертинні відклади поширені широко, але їх потужність незначна – до десяти метрів. Річкові долини мають каньонообразную форму. Стрімкі, скелясті береги висотою до тридцяти метрів, прорубленні в древніх кристалічних породах Українського щита.

В Поліссі рельєф рівнинний, лише місцями випирають відроги давніх кристалічних порід або піщані дюни, бархани. 

Рівнина покрита флювиогляціальними відкладеннями (піщано-глинистий матеріал), що покривають давні магматичні та метаморфізовані породи щита. Форми рельєфу створені льодовиками. По берегах річок місцями виходить сипучий пісок льодовикового походження.

Грунти досить одноманітні, представлені піщано-глинистим матеріалом, залишеним після танення льодовиків і алювієм річок, струмків.

В Поліссі в Олевському районі є дивовижне місце (державний заказник), де стародавні льодовики залишили нагромадження величезних валунів, що нагадують скам'янілі хатини людей.

Рельєф Житомирської області хвиляста рівнина із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280—220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина.

На півночі області знаходиться Словечансько-Овруцький кряж із найвищою точкою 330 м над рівнем моря.

На території області є Білокоровицько-Топильнянський та Озерянський кряжі.

Клімат Помірно континентальний → вологе літо та м'яка зима.

Т л +18 °С., максимум - +40 С.

абсолют. мінімум — 40 С, Т с - 6 °С,

Опади→ пн – 600 мм, пд ~ 570 мм (понад 80 % - влітку).

Вегетаційний період = 240 днів.

Несприятливі метеорологічні явища: град, сильні проливні дощі.

Середня висота снігового покриву 20-30 см.

Спостереження за погодою з 1883 р

Метеорологічні станції→ Житомир, Коростень, Звягель, Овруч, Олевськ.

Природно-кліматичні зони = північ — Полісся, південь — Лісостеп.

Ґрунти:

на півночі —дерново-підзолисті;

на півдні — чорноземи звичайні, чорноземи опідзолені.

у заплавах і зниженнях - болотні та торфово-болотні.

Лісостеп→ - сірі лісові,

Внутрішні води: 221 річка, басейн Дніпра→ мішане живлення з переважанням снігового

Тетерів —довжина 385 км (в межах області 247 км) → Площа басейну = 15300 км2

Тетерів. Житомир

Річка Тетерів в районі Коростишева

Річка Тетерів у м. Радомишль

Річка Тетерів м. Чу́днів

Ірпінь→ 162 км (45 км) → 3340 км2.

Бере початок біля села Яроповичі. 

Здвиж →145 км, у межах області - 33 км → площа басейну 1775 км2.

Случ→ 451 км (159 км) - 13 900 км2.

Новоград-Волинський Случ

Уж→ 256 км (162 км) — 8 080 км2

Купальня Княгині Ольги в м. Коростень

Уборть 292 км (70,6 км) — 5 820 км2.

Річка Уборть смт Ємільчине

Річка Уборть місто Олевськ 

Словечна→ 158 км ( 40 км) — 2670 км2.

Ірша→ 136 км → 3070 км2. Річка Ірша смт. Хόрошів

Річка Ірша смт. Нова́ Борова́ 

Річка Ірша смт. Ірша́нськ 

Річка Ірша місто Ма́лин 

Найбільші озера — Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке — в басейні річки Уборть. Найбільше - Кам'яне,

43 водосховища (заг. пл. 6791,5 тис. та), найбільші: ЖитомирськеІршанське (смт Нова Борова)

Малинське

Лісне (Ко́рнинське  на річці Ірпінь)

825 ставків;

Болота→ 2,9 % тер. області.

У Житомирській області працює 14 малих ГЕС загальною потужністю 2900 к. Вт. Бардівська ГЕСРічка Уж Коростенський р-н, с. Барди. Голуб’ятинська ГЕС (Попільнянський район),

Лопатицька ГЕСРічка Уборть Олевський р-н, с. ЛопатичіЛугинська ГЕСРічка Жерів смт. Лугини

Миропільська ГЕСРічка Случ смт. Миропіль. Млинищівська ГЕСРічка Гуйва Житомирський р-н, с. Млинище

Пединківська ГЕСРічка Случ Любарський р-н, с. Пединки. Річка Гнилоп'ять Житомирський р- н с. Троянів. Троянівська ГЕС