Презентація "Природні заповідники України". Заповідник "Асканія-Нова"

Асканія-Нова: перший степовий заповідник

Підготувала вчитель початкових класів

Краснянської філії ОЗ «Количівської ЗОШ І-ІІІ ст»

Леонова Катерина-Зоряна Василівна

Зрозуміло, що зберегти таке надбання — нелегка справа. Та наступники барона Фальц-Фейна не сиділи на місці. У 1919 році Асканія-Нова отримала статус народного заповідного парку, а наприкінці 20-х років тут організували центр сільськогосподарської та екологічної науки. У 30-х роках на території заповідника створили Всесоюзний інститут акліматизації та гібридизації.

Сучасна територія заповідника розділена на три великі частини: Північну, Великий Чапельський Під та Південну. Також в Асканії-Новій є зоологічний та дендрологічний парки, науковий музей, ботанічний сад та орнітопарк.

Прогулянка Асканією-Новою — не маршрут одного дня. Величезна територія заповідника займає 33 тис га. Тут можна пересуватись пішки чи автомобілем у супроводі спеціалістів. 

Бізони:

Як американський вид бикових потрапив до України? Через те, що у США кілька століть тому бізони були під загрозою зникнення, Фрідріх Фальц-Фейн вирішив взяти частину цих тварин із їхнього природного середовища існування до Асканії. Тут вони прижилися і почався приріст популяції. Справу було зроблено. У США тим часом прийняли антибракон’єрські закони, а стадо американських бізонів, завезене Фальц-Фейном до України, так і залишилося єдиним у Європі.

Вольєрний комплекс Асканії-Нової зараз не у вільному доступі. Він складається із величезних загонів по 6–12 км2 і екскурсії для широкого загалу тут не проводять.

Зоопарк Асканії на час свого заснування вважався зоопарком майбутнього, адже тварини тут живуть в умовах дуже наближених до дикої природи. Віктор розповідає:

— Тут можна досліджувати поведінку тварин, не їдучи, скажімо, кудись у Південну чи Центральну Африку, чи Північну Америку. Тварини можуть піти на контакт з нами.

Із екскурсіями у дендрологічний парк в Аксанії дещо простіше. Площа парку становить 50 тис га. Це — режимна територія. Сюди відвідувачі можуть потрапити лише у супроводі екскурсоводів. Асканійський дендропарк створений у безводному степу, практично непридатному для вирощування деревних рослин. Саме тому парк нерідко порівнюють з оазисом у пустелі.

                 Дикі коні Пржевальського:

Великий Чапельський Під — обгороджена ділянка заповідного степу площею 24 тис га. Тут більшу частину року перебувають табуни диких копитних тварин на вільному випасі: коні Пржевальського, бурчеллові зебри, різні види антилоп, зебр тощо. Віктор сміється, що на огорожах — подвійні замки, адже тварини навчились їх відмикати.

На території Чапельського Поду мешкає найчисленніша у світі група коней Пржевальського. Тварини з’явились тут у 1899 році. Фрідріх Фальц-Фейн дуже хотів повернути дикого коня в степи України. Саме звідси ці тварини потрапили до Європи, а потім і до інших країн світу. На початку 60-х років минулого століття коні Пржевальського зникли з середовища дикої природи. Проте в Асканії-Новій їх продовжували розводити. Коні Пржевальського унікальні тим, що вони надзвичайно адаптовані до життя у дикій природі

У 1998 році працівники біосферного заповідника розробили «Програму створення природної популяції коней Пржевальського в зоні Чорнобильської АЕС» і частину коней відвезли туди. Також чималу кількість представників цього рідкісного виду тварин Асканія-Нова віддала до заповідників по всьому світові.

Вражають своїм різноманіттям птахи, що гніздяться на території заповідника, або зупиняються тут під час сезонних міграцій. Тут є білі та чорні лебеді, фламінго, журавлі, сірі куріпки, степовий орел. У вольєрах живуть африканські страуси, ему, нанду, дрохви, фазани, павичі, папуги тощо.

Також у заповіднику збереглись коричневі огари — вид, занесений до Червоної книги України. В Україні їх залишилось 32 пари. 

Зрошування — особливо гостра проблема у степовому регіоні.

На території Асканії-Нової систему спеціального водопостачання провели за радянських часів, а територією старого парку — ще за часів барона Фальц-Фейна. Проектувальники планували пом’якшити клімат у цій місцевості. Для наповнення водойм та зрошення рослин дендрологічного парку потрібно     1 млн 600 тис кубометрів артезіанської води щороку.

Арборетум — колекційний фонд дендрологічного парку, де знаходиться більше 700 видів деревних рослин. Для того, щоб створити високорослим рослинам сприятливі умови у степовій зоні, кожне деревце під’єднали до системи водопостачання. Зрошення проводиться чотири рази на рік, та, вочевидь, цього недостатньо:

— У певних місцях можна побачити усихання деревостанів, оскільки там немає належного водозабезпечення. Окрім того сюди віють суховійні вітри зі степу. А в ставках дендропарку, які повинні бути зволожуючим чинником для оточуючого середовища, на сьогодні води немає.

Головною метою Асканії-Нової є збереження степу в його первинному вигляді

Асканія-Нова — це місце, де можна відчути усю первинну красу природи. 

У заповіднику красиво у будь-яку пору року: кожна має свій колір, запах та атмосферу. І, на мою думку, тільки завдяки послідовному та постійному спілкуванню із природою можна досягти гармонії.