Кожна професія має свої моральні кодекси. В їх лоні обгрунтовуються особливі моральні норми, що відбивають специфіку професійної діяльності. Професійна спроможність вчителя багато в чому залежить від його моральних якостей. Саме в цій сфері діяльності особливо велика залежність однієї людини від іншої, і результати професійної діяльності можуть мати доленосне значення для виховання підростаючого покоління. Професія вчителя безпосередньо пов’язана з дітьми, їх інтересами, « вторгненням » у духовний світ дитини, у її долю, що і породжує необхідність нових видів професійної педагогічної етики. У трудовій діяльності педагога, більше, ніж в якійсь іншій, суспільство бере до уваги не тільки рівень освіти, обсяг спеціальних знань, вмінь, навичок, а й моральні якості працівника, під якими розуміють стійкі вияви моральної свідомості в поведінці і вчинках.
Та крім загальних моральних правил у професійній педагогічній етиці є і специфічні моральні вимоги такі як, любов до дітей і усвідомлення відповідальності перед суспільством за виховання підростаючого покоління. Втілення принципів моральності – це дотримання етикету, зовнішнього, так би мовити, у внутрішній культурі. Тому зовнішні правила поведінки і спілкування базуються на моральних принципах. Найважливішим з них є « золоте правило» моральності – поводитися з іншими так, як ти бажав би, щоб вони поводилися з тобою. Чи обов’язково педагогу, прекрасному фахівцеві, бути ще й хорошою людиною? Соціологічні дослідження показали, що в роботі педагогічного працівника значне місце посідають стриманість, справедливість, чесність, товариськість, відкритість, впевненість. До провідних вимог належать ввічливість, коректність, тактовність, делікатність, скромність, точність, обов’язковість, комунікабельність.
Портрет вчителя1 група. Створити портрет невдалого і неуспішного вчителя, вказавши на його помилки і причини такого становища. 2 група. Описати вчителя успішного і створити його портрет з перевагами, завдяки яким він став успішним. 3 група. Від імені міністерства освіти і науки України запропонувати щось нове щодо ролі вчителя в процесі набуття учнями знань.
Ввічливість полягає у доброзичливості, привітності. Сервантес колись писав: « Нічого не коштує так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість. Саме вона допомагає відкрити замки сердець дітей, колег для стосунків, спілкування. Привітний вираз обличчя вчителя, уважне, поважне, доброзичливе ставленя до дітей забезпечують комфорт взаємних зв’язків, дають можливість запобігти конфліктам і привернути до себе учнів. Зовнішніми виявами ввічливості є посмішка на обличчі, слова подяки, вибачення чи прохання, небайдужі очі, прихильні жести. На жаль, не завжди маєш справу з дітьми, що викликають поважне ставлення. В такому разі на перший план має вийти коректність – вміння тримати себе у межах загальноприйнятих норм порядності в будь – яких ситуаціях. Грубість, нестриманість тільки шкодять стосункам, роблять неможливим спілкування.
Тактовність – це почуття міри, якої необхідно дотримуватися у розмові, це вміння відчути межу, за яку не можна переступати у стосунках з учнем. Тактовний вчитель знає, в якому місці можна сказати, зробити або не можна. Увага до учня, вміння ставити себе на місце учня повинні виявлятися дуже обережно, недокучливо, тобто делікатно. Важливою вимогою є скромність. Стримана, врівноважена поведінка вчителя є виявом вміння володіти собою, є показником самоповаги і поважного ставлення до інших. Точність і обов’язковість вчителя – це пунктуальність, необхідність обов’язкового виконання зобов’язань, справи.
Рисунковий експрес-тест «Годинник» Інтерпретація малюнків. Стрілки. Отже, стрілки, невід'ємний атрибут будь-яких годинників... Якщо на вашому малюнку вони спрямовані вгору – немає ніяких приводів для занепокоєння: з вашою життєвою енергією все гаразд: ви бадьорі, повні сил і вас, безсумнівно, чекають великі звершення. Якщо ж стрілки «дивляться» вниз, ймовірно ваші сили закінчуються, а значить, є сенс подумати про «підзарядку». Справи йдуть зовсім погано, якщо ваш будильник показує половину шостої. Це говорить про серйозний енергетичний спад. І тут вже не до роздумів: як би не складалися зараз ваші життєві обставини, здоров'я – передусім. Тому тайм-аут взяти безперечно варто. Цифри. Якщо ви зобразили, в першу чергу, цифри, зробили акцент саме на них, або - промалювали циферблат з особливою ретельністю, не забувши і про секундні ділення, значить, на сьогоднішній день ви ведете досить метушливе життя. Ймовірно, вам не вистачає розміреності і впорядкованості. Спробуйте, по можливості, навести порядок в повсякденних справах. Ставши для самого себе ефективним тайм-менеджером, ви з подивом виявите, що, розумно плануючи свій час, можна заощадити сили і встигнути набагато більше. Кнопка дзвінка. Якщо ви заштрихували цей елемент, схоже, те, чим ви зараз професійно займаєтеся – аж ніяк не робота вашої мрії. Можливо, вам варто пошукати справу до душі. І тоді життя засяє новими фарбами, а ранковий дзвін будильника буде викликати не звичне роздратування, а радість від того, що починається новий, цікавий день. Фон. Якщо ви приділили підвищену увагу фону, інтер'єру, що оточує годинник – намалювали стіл, «підклали» під будильник серветочку, «поставили» поруч з ним вазу з квітами, «розсипали» по стільниці олівці – ви, швидше за все, «підзаряджаєтеся», спілкуючись з іншими людьми. Світячись в суспільстві, ловлячи на собі захоплені погляди, привертаючи до себе підвищену увагу оточуючих – ви черпаєте енергію і життєві сили. До речі, як давно ви виходили «в люди» увостаннє? Можливо, це саме те, що вам зараз потрібно?
Важливою рисою педагогічної етики є комунікабельність. Педагогічна праця безпосередньо пов’язана із спілкуванням. Оволодіти наукою і мистецтвом спілкування прагнуть, напевне, всі культурні люди. Роль вчителя у спілкуванні з учнями неоціненна. « Тільки у спілкуванні, у взаємодії людини з людиною розкривається людина в людині, як для інших так і для самого себе», - писав М. Бахтін. Спілкування є обов’язковою умовою формування загального інтелекту, розвитку емоційної сфери і волі людини. Поряд з потребою у спілкуванні можна говорити про здібність до спілкування ( тобто про практичне оволодіння його нормами і правилами.)Спілкуючись з дітьми, вчитель повинен враховувати психологічні закономірності спілкування і цілий ряд умінь: уміння координувати свою поведінку з поведінкою учня на рівні психофізичної взаємодії ( враховується сила голосу, швидкість реакцій тощо ), інтелектуальних операцій ( врахування кмітливості учня ), уміння давати зворотній зв’язок, не викликаючи захисних реакцій, забезпечувати психологічну підтримку. Всі ці вміння входять до комунікативних здібностей.
Оплески 1. ...хто працює в ліцеї більше 10 років.2. ..хто в цьому році підвищував свою кваліфікацію. 3. ..хто передплачує фахові видання. 4. ..хто любить читати художню літературу 5. ...хто легко встановлює контакт з учнями. 6. ..хто у колективі має друзів. 7. .. хто відноситься до учня як до особистості; 8. ..хто має педагогічне звання. 9. ..хто володіє навиками роботи на ПК.. 10. хто поважає і підтримує найбільш вагомі особисті якості дітей; всебічно спонукає їх до розвитку; 11.. хто любить дітей, є уважним до кожної дитини; відноситься до їх думок і вчинків як до значущих фактів; 12.. хто постійно вивчає внутрішній світ своїх учнів, а також умов їх життя для того, щоб мати можливість зрозуміти кожного учня; 13.. хто є вимогливим до учня, та й у всьому бачить міру.14... хто любить свою роботу.
Отже, моральна культура спілкування вчителя являє собою з одного боку, знання і володіння культурними інструментами спілкування і моральними нормами поведінки, які вироблені в ході педагогічної практики і з другого боку, це розвинені комунікативні здібності педагога, вміння створювати гармонійне спілкування. Усі розглянуті етичні норми у професійній етиці педагога взаємопов’язані, не існують і не мають сенсу один без одного. Тому вдосконалюючи свою моральну культуру вчитель не повинен зупинятися у своєму розвитку, завжди повинен прагнути до подальшого зростання і самовдосконалення.
ПропозиціїСтавитися до учня як до особистості, поважати і підтримувати найбільш цінні його особистісні якості, всебічно сприяти їх розвитку; Вивчати внутрішній світ учнів, умови їх життя і діяльності з тим, щоб приймаючи рішення, передбачати педагогічні і соціальні наслідки своїх дій; Шукати педагогічні контакти з батьками учнів, нести долю відповідальності за доброзичливі відношення з ними, прагнути єдності педагогічного впливу обох сторін; Не ображати батьківської любові до дітей, терпляче ставитися до критичних зауважень батьків, бачити в них ділову форму допомоги у виховання дітей;Бути уважним і тактовним з кожним вчителем, незалежно від його статі і віку, індивідуальних особливостей і педагогічної майстерності;Бути самокритичним і вимогливим до себе, реально оцінювати відповідність своїх знань, умінь та навичок зростаючим потребам виховання і навчання підростаючого покоління.