Презентація "Провідний мотив вірша Тараса Шевченка «Думка» («Тече вода в синє море…»). Фольклорна основа твору."

«Думка» Тараса Шевченка: Провідний мотив і фольклорна основа. Вірш Тараса Шевченка «Думка» («Тече вода в синє море...») є одним із найвідоміших творів українського Кобзаря. У ньому поєднуються глибокі філософські роздуми з мелодійністю народної пісні, створюючи неповторний образ української душі. Вчитель української мови і літератури. Нікопольської гімназії №11 НМРЮлія ПРИЩЕПА

Поняття «провідного мотиву»1 Визначення. Провідний мотив - це провідна ідея або основна тема, що пронизує весь твір і визначає його ключовий зміст.2 Роль в аналізіВиявлення провідного мотиву дозволяє глибше зрозуміти ідейно-художній задум автора та основні смислові акценти твору.3 Важливість. Розкриття провідного мотиву є важливим етапом літературного аналізу, який дає ключ до інтерпретації твору.

Народнопісенні мотиви у вірші «Думка»Мелодійність. Вірш відзначається плавністю римування та музикальністю, притаманними народним пісням. Ліричність. Ліричні інтонації, емоційність та щирість почуттів характерні для народної творчості. Символіка. Образи «синього моря», «дівчини-покритки» мають глибоке символічне значення в фольклорі.

Образ синього моря. Символ нескінченностіБезкрайнє синє море асоціюється з нескінченністю, вічністю, неосяжністю світу. Сила і спокій. Море втілює водночас могутню стихію та заспокійливу, споглядальну красу. Зв'язок з природою. Образ моря глибоко вкорінений у фольклорній свідомості як символ природної стихії. Духовна глибина. Море як архетипічний образ має багатошарову символіку, що сягає позачасового.

Образ дівчини-покритки1 Соціальний контекст. Образ дівчини-покритки відсилає до трагічної долі жінок у тогочасному суспільстві.2 Символ страждання. Дівчина-покритка - символ жіночого болю, ганьби та самотності, віддзеркалення народних страждань.3 Фольклорне коріння. Цей образ укорінений у народній пісенній традиції, де зображується трагічна доля «заміжньої сироти».

Символіка води. Плинність. Вода символізує швидкоплинність, мінливість та непостійність людського життя. Очищення. Вода асоціюється з очищенням, духовним відродженням та оновленням. Зв'язок з природою. Образ річки втілює невпинний рух, зв'язок людини з природним світом. Емоційність. Вода є символом людських сліз, страждань та глибоких переживань.

Художні засоби у творіЗвукопис. Милозвучність, м'яка алітерація, асонанси створюють мелодійність вірша. Метафори. Образні порівняння підсилюють емоційне забарвлення та символічність твору. Паралелізми. Повтори та симетричні конструкції посилюють ритмічність і пісенність вірша.

Фольклорні витоки поезії Шевченка. Народні мотиви. Шевченко майстерно інтегрував народні пісенні, ліричні та символічні образи у свою поезію. Суспільно-політичний контекст. Його творчість відображала соціальні проблеми та народні прагнення свого часу. Поетична майстерність. Кобзар віртуозно поєднував фольклорну образність із високою художньою формою.

Значення народної творчості для Шевченка1 Джерело натхнення. Народні пісні, легенди та традиції були глибоким джерелом творчого натхнення для Шевченка.2 Зв'язок з народом. Через використання фольклорних мотивів Шевченко виражав голос і душу свого народу.3 Художня досконалість. Творче переосмислення народних традицій надавало творам Кобзаря високої художньої довершеності.

Фольклорна основа вірша «Думка»Народнопісенні мотиви. Мелодійність, ліричність, символіка. Фольклорні образи. Синє море, дівчина-покритка. Художні засоби. Звукопис, метафори, паралелізми. Значення народної творчостіДжерело натхнення, зв'язок з народом, художня досконалість. Вірш Тараса Шевченка «Думка» глибоко вкорінений у багатій українській фольклорній традиції, що надає йому особливої мелодійності, емоційності та символічного підтексту.