Презентація "Республіка Корея"

Республіка Корея (Південна Корея)

 «Країна ранкової свіжості»“Візитна картка”Площа: 100 210 км2 Населення: 51,7 млн. осіб. Столиця: Сеул. Державний устрій: унітарна. Форма державного правління: президентська республіка. За типологією ООН: країна, що розвивається; нова індустріальна країна. Член міжнародних організацій: ООН, СОТ, АТЕС, ЄБРР, Азійського банку розвитку, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Інтерполу, ОБСЄ (партнер), ЮНЕСКО. Національна валюта: південнокорейська вона (₩)Назва «Корея» походить від Когурьо, яка свого часу була однією з великих держав у Східній Азії та панувала за правління  Куангето над більшою частиною  Корейського півострова, Маньчжурії, частинами Далекого Сходу та Внутрішньої Монголії.

Державний прапор Республіки Корея затверджений 12.07. 1948 р. Білий колір є національним кольором Кореї. Прапор складається з трьох елементів. Центральна емблема відображає погляд на Всесвіт, як єдине ціле: у цій фігурі два елементи Інь і Янь  об'єднуються та взаємодіють. По боках прапора розміщені триграми, які відображають такі символи (за годинниковою стрілкою починаючи з верхньої):乾 небо, південь, весна;坎 місяць, вода, захід, зима;坤 земля, північ, літо;離 сонце, вогонь, схід, осінь. Чорний колір означає стійкість, справедливість. Державна емблема Республіки Корея була прийнята 10. 12.1963 р., складається із традиційного корейського символу, який оточений пятьма стилізованими пелюстками національної квітки країни – Гібіскус сиріакус (або Троянда Шарона) і стрічкою з написом «Республіка Корея».

Республіка Корея – країна у Східній Азії, розташована у південній частині Корейського півострова. Сухопутний кордон має тільки з Північною Кореєю. Східне (Японське) море розділяє Південну Корею та Японію: у Корейські протоці відстань між корейським портом Пусан та японським Фікуока становить 200 км. На заході країна омивається водами Жовтого моря, яке відділяє її від Китаю. На півдні має вихід до Східнокитайського моря. Берегова лінія дуже порізана. Країні належить понад 3 тис. островів, найбільші острови – Чеджудо, Кодже, Чін. ЕГП Південної Кореї, яка розташована між Китаєм та Японією, можна оцінити як вигідне. «Проблемним» є кордон із Північною Кореєю, із якою країна має напружені відносини. Економіко-географічне положення

Населення Кількість населення - майже 52 млн. осіб . У другій половині ХХ ст. проводилася демографічна політика обмеження народжуваності під гаслом “3-3-35” (можна народжувати трьох дітей з інтервалом не менше ніж у три роки у віці до 35 років).1 Природний приріст населення складає 2,3%. Середня очікувана тривалість життя – 82,5 року. Особи, старші за 65 років, становлять 14%. Народжуваність знижується. Етнічний склад – корейці – 99%. Однонаціональна країна.2 Рівень урбанізації майже 83 %. У столичному окрузі, до якого входять Сеул, провінція Кьонгідо та місто Інчхон, проживає майже половина населення. Інші великі міста: Пусан (3,2 млн осіб), Тегу (2,2 млн осіб), Теджон (1,6 млн осіб), Кванджу (1,5 млн осіб), Сувон (1,2 млн осіб).3 Густота населення висока – дорівнює 513,5 особи/км2. Більшість зосереджена в західній частині півострова.45 Основними релігіями корейців є християнство (протестантизм, католицизм) та буддизм. Більшість населення – атеїсти. Корейські робітники характеризуються високою працьовитістю, дисциплінованістю, наполегливістю, згуртованістю.

Рельєф Рельєф переважно гірський: Основні гірські хребти Наннім, Пуджолльон, Мачхолльон і Хамгьон розташовані на півночі. Максимальні абсолютні відмітки хребтів: Мачхолльон (2650 м), Хамгьон (2540 м), Пуджолльон (2309 м), Наннім (2260 м). На північний захід від хребта Пуджолльон розташоване нагір'я Кема з висотами 700—2600 м. У субмеридіональному напрямку, займаючи центральну частину Корейського півострова, простягається гірський масив, який охоплює хребти Пуктебон, Масінньйон, Кванджу, Тхебек із висотами 640 - 1708 м. На півдні півострова розташовані гірські хребти Кьонсан (1240 м) і Собек (1915 м). Плоскі й горбисті рівнини займають близько 25 % території, переважно західну і південну прибережні частини півострова. Гори. Острів Чеджудо. Гора Халласан. Природні умови й ресурси

Клімат Клімат Кореї помірний, мусонний, на півдні – субтропічний. Взимку погода холодна і суха, влітку  – спекотна і дощова. Річки Південна Корея багата на водні ресурси. Річкова сітка густа, більшість річок беруть свій початок в горах, мають західний напрямок і впадають в Жовте море, мають значний гідропотенціал. Річки Кореї, які впадають у Східне море (Японське море), в основному гірські. Для річок, які несуть свої води у Жовте море, характерна спокійна течія. Головні річки: Нактонган (найдовша в країні), Ханган, Імджінган, Тхехваган, Кимган. Озера Озерні улоговині переважно реліктового, вулканічного походження, озера-стариці; багато озер мають штучне походження (виникли під час будівництва ГЕС та іригаційних споруд). Мальовничі озера: Андон, Джиньянг, Анапчжі. Природні умови й ресурси

Ліси На нижніх ярусах гірських схилів, до 600 м на півночі і 1500 м на півдні, поширені листопадні широколистяні ліси помірного поясу. Серед порід переважають різні види дубів, ясени, клени, берези, липа, в’яз, граб, зустрічаються каштан, сумах, маакія. У долинах можна побачити плантації тополі, вільхи, яблуні, багато видів кущів шипшини, жимолості, бузку, ліан. Вище поясу широколистяних поширені хвойні ліси з кедра, сосни, ялини, ялиці, тису. Вічнозелені субропічні тягнуться лише внизу схилів, які не перевищують 200-300 м над рівнем моря. Із широколистяних вічнозелених це – дуб, магнолія, бензоїн, паперове дерево; із хвойних – сосна. Скрізь ростуть кущі японської камелії, бересклета японського, кілька видів бамбука. Вище – листопадні широколистяні ліси – каштан, дуб, граб, груша, дикий персик, горішник, у підліску – рододендрони, бамбук. Найціннішою породою вважається сосна корейська. Природні умови й ресурси. Камелія. Дуб Магнолія Сосна Бамбук Рододендрон

Леопард. Тваринний світ Водяться плямисті олені, козулі, дикі свині, лисиці, ізюбри, колонки, видри, білки, можна зустріти леопардів, рисей, уссурійських і білогрудих ведмедів. У прибережних районах розмаїття птахів: горобці, чаплі, журавлі, лелеки, гуси, качки, кулики, баклани, гагари, кайри, чистики; є фазани, тетеруки, рябчики. Із хижих – камчатський орлан. Білогрудий ведмідь. Рябчик Плямистий оленьІзюбр Баклан Видра

Республіка Корея стала першою країною у світі, яка охорону довкілля проголосила центральною стратегією національного розвитку. Країна проводить “політику зеленого поясу”: За Пак Джон Хі були окреслені території навколо всіх населених пунктів, а також і в них самих, де не можна нічого будувати, землі взяла під охорону держава й віддає лише під природні об’єкти – лісопарки, сквери, гаї, сади, водойми, центри екології боліт, центри екологічного досвіду тощо. Ліси країни переважно рукотворні.5 квітня – День насадження дерев!

Природна спадщина ЮНЕСКОвулканічний острів Чеджудо болото Упонаціональний парк Сораксансело Веамгрот Соккурамміський мур Сеула

Надра Південної Кореї багаті різноманітними корисними копалинами. Розвідані родовища вугілля, залізної, марганцевої, мідної, свинцево-цинкової руд, урану, вольфраму, молібдену, срібла, золота та ін. руд. Проте виявлені запаси невеликі за масштабами, родовища незначні, дрібні. Серед родовищ неметалічних корисних копалин відомі великі родовища тальку, флюориту, каоліну, графіту. Є родовища азбесту, бариту, алуніту, нерудних будівельних матеріалів (вапняки, гравій, кварцові піски, цегляні глини, агальматоліт, діатоміт, кварцити). Мінерально-сировинні ресурси. Залізна руда. Марганцева руда. Графіт Уранові руди. Вапняк Кам’яне вугілля. Мідні руди Золото самородне. Каолін

Південна Корея – високорозвинена країна, член “Великої двадцятки”. За легкістю ведення бізнесу країна посідає п’яте місце у світі (згідно з рейтингом Doing Business). У рейтингу Глобального інноваційного індексу країна на п’ятому місці (2021 р.). За інноваціями в сільському господарстві Південна Корея посідає четверте місце у світі. Посідає одинадцяте місце в рейтингу економік світу; п’яте місце у світі за експортом високотехнологічної продукції (поступається лише Китаю, Німеччині, США та Сінгапуру), та одинадцяте – за обсягами імпорту серед держав світу. Корейські суднобудівні компанії контролюють 40% світових замовлень на будівництво морських суден. Місце країни у світі

Країна приділяє значну увагу розвитку освіти й науки. Освіта відіграє чи не найважливішу роль у житті корейців. У Південній Кореї розташовано близько 400 вищих навчальних закладів. Найбільшими державними університетами є Сеульський, Пусанський, Чхунам (у Теджоні), Кьонбук (у Тегу). В одному з провідних вищих навчальних закладів — Університеті іноземних досліджень «Ханкук» — із 2009 р. функціонує перша в цій країні кафедра українських досліджень, де студенти вивчають українську мову та культуру. Постійно зростають витрати на науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи. За їхньою часткою у ВВП (4 %) країна у 2016 р. посіла перше місце, а за обсягом витрат — п’яте. Інноваційні мережі діють переважно у високотехнологічних сферах, таких як біотехнологія, інформатика й зв’язок. Прикладами можуть бути Долина Даедеок, Технопарк Похан і Долина Тегеран навколо Сеула, що тією чи іншою мірою розбудовуються за принципом «Кремнієвої долини» в США. Корейці ефективно використовують наукові дослідження в усіх сферах життя. Південна Корея має одну з найбільш розвинених систем телекомунікацій та інформаційних технологій у світі. За індексом розвитку інформаційних технологій країна вже кілька років поспіль посідає перше місце у світі. Третинний сектор економіки. Освіта, наука

Південна Корея має технологічно розвинену транспортну мережу, що складається з високошвидкісних залізниць, шосейних доріг, поромних перевезень, автобусних і повітряних маршрутів, які перетинають країну. Послуги пасажиро- та вантажоперевезень забезпечує сучасна транспортна система з розвиненою інфраструктурою. Із 2004 р. у Південній Кореї діє високошвидкісна залізниця, що сполучає Сеул і Пусан. Метрополітен працює в шести найбільших містах. Автомобільні шляхи поділяються на фрівеї (платні швидкісні дороги) та національні автостради. Мережею фрівеїв укрита вся територія країни. Корпорація Korea Expressway Corporation  експлуатує платні магістралі та сервісні послуги. Особливе значення для зовнішньоекономічних перевезень має морський транспорт. Морський флот країни налічує понад 1600 суден (під національним прапором та зареєстрованих під прапорами інших країн). Головні морські порти — Пусан, Ульсан, Інчхон. Авіатранспорт представлений національними компаніями «Кореан ейрлайнз», яка здійснює міжнародні польоти, та «Асіана ейр», що обслуговує внутрішні рейси. Третинний сектор економіки. Транспорт

Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію Машинобудування є одним із провідних секторів промисловості Південної Кореї та базовим чинником розвитку країни, оскільки сприяє розвитку суміжних виробництв — електроніки, металургії, хімічної промисловості. Автомобілебудування має пріоритетне значення для економіки Південної Кореї, виробництво автомобілів розвивається швидкими темпами. Національні та іноземні автомобільні компанії (зокрема «Хюндаї», «Ссан Йонг», «Рено Самсунг») щорічно випускають понад 4,5 млн автомобілів. Основні центри машинобудування розташовані в Сеулі, Пусані та Ульсані. Корея стала одним з лідерів у сфері суднобудування. Великі верфі розташовані в Ульсані, Пусані, Чанвоні, Окпхо. У країні здійснюється власна програма розвитку аерокосмічної промисловості. Серед провідних галузей – біотехнологія, приладобудування, інформатика й зв’язок;  ведуться активні науково-технічні розробки у сфері генної інженерії, лазерів, створення композитних матеріалів. Вторинний сектор економіки

Вторинний сектор економіки. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію. Південна Корея є одним зі світових лідерів в електронній промисловості, на основі її продукції розвивається вся індустрія країни. На світовий ринок постачають потужні мікросхеми, телевізори, морозильні камери, пральні машини, відеотехніку, комп’ютери тощо. Samsung є одним з незаперечнх лідерів у новітньому напрямі електронної промисловості – виробництві смартфонів.

Розвитку машинобудування сприяє металургійна промисловість, що стрімко розвивається: за виплавкою сталі Південна Корея впевнено посідає місце в першій п’ятірці країн світу. Великою є частка середньо- та товстолистого прокату, який використовують у суднобудуванні. Важлива складова промисловості Південної Кореї – хімічна й нафтопереробна – розвинена переважно в портах. Країна – серед провідних постачальників хімічних волокон, синтетичних смол та пластмас. Своє значення та експортний характер зберігає легка (текстильна й швейна) промисловість. Електроенергетика: великі ТЕС розміщені на морських узбережжях, орієнтуючись на привізне паливо; входить в групу країн-лідерів за виробництвом енергії на АЕС; серед альтернативних джерел енергії слід відмітити, що на північно-західному узбережжі країни у штучній затоці Сіхва побудована та запущена в дію у серпні 2011 року найбільша у світі ПЕС потужністю 254 МВт (відтіснила на друге місце багаторічного лідера – французьку припливну електростанцію Ранс). Вторинний сектор економіки. Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію. Сіхвінська ПЕС

Основу сільського господарства Південної Кореї складає рослинництво, де переважає вирощування рису (головна культура країни). Основні райони рисосіяння розташовані в межах приморських низовин. Вирощують зернові культури: ячмінь, пшеницю, кукурудзу, зернобобові: сою. Важливими напрямками є овочівництво та садівництво. У країні культивують яблука, груші, персики, виноград, апельсини, японську хурму тощо. Значну частину овочів вирощують у тепличних господарствах у передмістях великих міст. Первинний сектор економіки. Рослинництво

Серед напрямків тваринництва найбільш динамічно розвиваються свинарство та скотарство. Поголів’я великої рогатої худоби зосереджено в найбільш густонаселених районах на заході країни. У гірських районах на півдні півострова розташовані основні осередки шовківництва. Важливий вид економічної діяльності країни – рибне господарство. Щорічно тут виловлюють понад 1,5 млн т риби та морепродуктів. На морських фермах – спеціально обладнаних і відгороджених сітками прибережних морських ділянках – розводять цінні породи риби, молюсків, креветок, крабів, водорості. Первинний сектор економіки. Тваринництво. Марикультура — це вирощування риби та морепродуктів людьми у природному середовищі

Топ імпорту: Залізна руда; Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні, хірургічні; Електричні машини і обладнання; Нафта, нафтопродукти, природний газ, вугілля ; Мінеральні добрива; Продукція лісової та деревообробної промисловості; Продукти харчування. Зовнішні економічні зв'язки Експорт Імпорт Топ експорту: Сталь; реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої, їх частини; Нафтохімія, пластмаси, полiмернi матерiали та вироби з них; Автомобілі; Телекомунікаційне обладнання, комп'ютери, електроніка, побутова техніка, напівпровідники; Продукція легкої промисловості. Зовнішньоторговельні партнери: США, Японія, Саудівська Аравія, країни Південно-Східної Азії.

Національна кухня. Основна їжа і типове корейське блюдо – складається з рису, супу, рисового відвару і 8-20 видів овочів, риби, домашньої птиці, яєць, бобів, сиру і морських водоростей. Рис подають практично до будь-якої страви, він допомагає зменшити гостроту супу, м'яса або овочів. Головна страва корейської кухні - кімічі – подрібнені і змішані овочі – капуста, редька, квасоля, з турнепс, цибулею, сіллю, рибою, каштанами і червоним перцем чилі, часником і імбиром. У Кореї навіть продаються спеціальні холодильники, призначені тільки для зберігання гострої квашеної капусти кімчі. Ще одне національне блюдо – пулгоджі – вогненна яловичина: смужки м'яса маринуються в соєвому соусі, олії, часнику і чилі і готуються на розпеченому листі прямо на столі. На цю страву запрошують зі спеціальної нагоди.

Генгіс кан – тонкі шматочки м'яса і овочів, які варяться прямо на столі, або сінсолло – м'ясо, риба, яйця, овочі, каштани і соснові шишки, приготовані в каструлі, що підігрівається прямо на столі. Популярна вулична їжа – млинці, зокрема пайон (млинці із зеленої цибулі) і піндаеддок (млинці з пагонами бобів і свининою). Супи переважно зі свинини, бичачого хвоста, іншого м'яса, риби, курчати і капусти з великою кількістю приправ. Інші приклади місцевих кулінарних традицій – це санджок – шматочки стейка з цибулею і грибами; калбічім – яловичі ребра на пару; свіжі морські вушка і креветки з острова Чеджудо, що подаються з гірчицею, соєвим соусом і соусом чилі і корейські водорості; свинина зі шкірочкою; цзо-когі-бокум – м’ясо, тушковане з грибами; хе – рагу з тоненьких скибочок м'яса чи риби; домашня локшина куксу; мук – страва з крохмалю; яклаб – солодка рисова каша; токпоккі – смажені рисові коржі; чак-чак – десерт із сухого печива, горіхів і меду. Національна кухня