Презентація "Роль дошкільної освіти у вихованні та соціалізації дитини"

Роль дошкільної освіти у вихованні та соціалізації дитини. Підготувала: вихователь. ЗДО “Дзвіночок” смт Буки Самченко І. В. style.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.type

Соціалізація - комплексний процес засвоєння індивідом певних соціаль-них ролей і/або інтеграція до певної соціальної групи. Соціалізація висту-пає одним із основоположних соці-альних процесів, що забезпечує існу-вання людини всередині суспільства.

Соціалізація — складний і багатогранний процес, який триває все життя людини, а його основи закладаються в дошкільному дитинстві.

Виховання і навчання (у вузькому сенсі) – це спеціально організована діяльність з метою передачі соціального досвіду дитині і формування у неї певних, соціально бажаних стереотипів поведінки, якостей і властивостей особистості.

Соціалізувати дошкільника – означає збагатити його індивідуальний досвід позитивними враже-ннями від спільної з іншими життєдіяльності; розвинути в нього соціальні потреби; сформу-вати соціальні вміння та навички; сформувати готовність допомагати іншому та здатність брати думки іншого до уваги; учити працювати в команді, домовлятися узгоджувати свою пози-цію, діставати насолоду від допомоги та підт- римки іншої людини у складній ситуації, тобто жити з відкритим серцем.

Роль ЗДО у соціалізації дошкільників полягає у наступному:опануванні культури міжособистісних взаємин та соціальних норм і ролей;становленні соціального досвіду, соціальної компетентності дитини;формуванні певної моделі соціальної поведінки, здатності бути адекватним   ситуації, вимогам та очікуванням авторитетного дорослого;забезпеченні емоційного благополуччя дитини в соціальному середовищі;виробленні психологічних механізмів соціальної поведінки.;;style.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.type

Соціальне пізнання передбачає розвиток соціальної компетентності дитини.style.colorfillcolorstroke.colorfill.type

Соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.style.colorfillcolorstroke.colorfill.type

Соціальна компетентність складається з кількох компонентів: мотиваційного, що охоплює ставлення до іншої людини як вищої цінності; вияву доброти, уваги, турботи, допомоги, милосердя; когнітивного, що пов'язаний із пізнанням іншої людини (дорослого, однолітка), здатністю зрозуміти її особливості, інтереси, потреби, побачити труднощі, помічати зміни настрою, емоційного стану;поведінкового, що пов'язаний із вибором адекватних до ситуації способів.style.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.type

Процес соціалізації дітей складається з таких етапів: До року - контакт всередині сім'ї. Крихітка осягає базову інформацію через призму сімейних відносин. Від року і до трьох - взаємодія в колективі з однолітками. Важливо, щоб малюк спілкувався і контакту-вав з дітьми, грав з ними, співпере-живав, дружив. З трьох до шести - розвиток власної мови. Він вчиться будувати діалоги і монологи, задавати питання і аналізувати їх відповіді.style.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.type

зовнішні фактори внутрішні фактори. Фактори соціалізації особистості дитини дошкільного віку:style.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.type

Внутрішні фактори – індивіду-альні особливості дитини, які безпосередньо впливають на формування у неї картини сві-ту і визначають стиль пережи-вання міжособистісних відно-син, індивідуальні фізичні і пси-хічні характеристики (здоров'я, здібності та ін.).style.text. Decoration. Underline

Зовнішні фактори – визнача-ють зміст і форму соціалізації дошкільнят, визначають вектори їх подальшого розви-тку. До них відносяться сім`я, дитячий колектив, центри раннього розвитку, гуртки за інтересами, дитячі дошкільні установи, а також культура і релігія соціальної групи.style.text. Decoration. Underline

Групи зовнішніх факторів соціалізації: мезофактори (регіон, засоби масової комуніка-ції, субкультури, тип по-селення).мікрофактори (сім'я, сусід-ство, групи однолітків, вихо-вні організації, у тому числі релігійні, приватні та конт-рсоціальні, мікросоціум).мегафактори (космос, планета, світ у цілому);макрофактори (країна, етнос, суспільство, держава);

Дослідницька діяльність. Методи формування соціального досвіду у дітейІгрова діяльність   Предметна діяльність Комунікатив-на діяльність 

Ігрова діяльність: у грі діти приміряють на себе різні соціальні ролі, які дають їм відчувати себе повноправними членами суспільства.r

Дослідницька діяльність : збагачує досвід дитини, дозволяючи їй знаходити рішення самостійно.r

Предметна діяльність: дає можливість дитині пізна-вати навколишній світ і задовольняє її пізнавальні інтереси.r

Комунікативна діяльність : допомагає дитині знайти емоційний контакт з дорос-лим, отримати його підт-римку та оцінку.r

Розробити зміст, форми і методи роботи з батьками щодо гармонізації процесу соціалізації дошкільника в умовах дитячого садка. Зафіксувати у плані нав-чально-виховної роботи конкретні заходи з опти-мізації процесу соціалізації дітей;Визначити причини недос-татньої соціалізованості тих чи інших вихованців;Уточнити зміст поняття «соціалізація», показники, з допомогою яких можна виз-начити міру її реалізованос-ті кожною дитиною;Розуміти, що соціалізація дошкільника – не менш важлива і складна пробле-ма, ніж його розумовий розвиток. Для того, щоб розвиток соціаль-ної компетентності в дошкіль-ному закладі змінився на краще, дуже важливо:style.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.type

Для розвитку навичок моделі соціальної поведінки дитини можна застосовувати такі прийоми:виокремлення та розпізнавання типових форм прийнятної та неприйнятної поведінки;набуття і закріплення позитивних стереотипів поведінки та способів розв'язання конфліктів;розвиток навичок самостійного вибору і засвоєння дитиною відповідних форм реакцій та дій у різних ситуаціях;обігрування   ситуацій   з   характерними   для певної групи проблемами спілкування і поведінки дитини;відгадування загадок на розв'язання конфліктних ситуацій;закріплення нових форм соціального реагування тощо.style.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.type

      Для розвитку психологічних механізмів соціальної поведінки дитини можна застосовувати такі прийоми:відтворення найпоширеніших ситуацій, у яких виникають психологічні труднощі;реагування на внутрішні негативні переживання дитини, що відбувалися раніше в дитячому садку або вдома;створення самостійних ігор-фантазій з проекцією нових емоційних проблем та актуальних пропозицій;розроблення завдань на активізацію позитивних емоційних виявів.style.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.type

ЗДО забезпечує  виконання таких функцій:збагачує  досвід батьків необхідними знаннями і практичними вміннямизадля формування позитивного соціального досвіду дитини у родині. сприяє оволодінню дітьми вміннями й навичками соціальної взаємодії,розвитку саморегуляції поведінки у різних життєвих ситуаціях, розвитку активності, ініціативності, самостійності, відповідальності дітей;збагачує  дошкільників необхідними знаннями соціальних норм і правилповедінки;сприяє підвищенню рівнів соціальної досвідченості дітей дошкільного віку;навчає  встановлювати соціальні контакти, активно взаємодіяти зоднолітками, знаходити нові способи самовираження та самоутвердження успільних з однолітками діях;style.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.typestyle.colorfillcolorstroke.colorfill.type

ЛІТЕРАТУРА1. Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: монографія/ Богуш А. М., Варяниця Л. О., Гавриш Н. В. та ін.; [за заг. Ред. Гавриш Н. В].-Луганськ: Альма-матер,2006.- 368с.2. Поніманська Т.І. Формування соціальної компетентності дитини/Т.І. Поніманська // Нова педагогічна думка.1998.-№2.-С.14-193. Байер О. Особливості формування соціальної впевненості дитини.// Практичний психолог. Дитячий садок. 2013.- №4.-С.45-514. Байер О. Особливості формування соціальної впевненості дитини.// Практичний психолог. Дитячий садок. 2013.- №3.-С.25-265. Цибуля Н., Друзяк О. Робота щодо формування соціально-ціннісної поведінки6. Бєляєва О. Що робити, коли…Поради психолога.// Київ «Шкільний світ»,2010.- С. 119-129style.colorfillcolorstroke.colorfill.type