Презентація «Роль закладу освіти у формуванні стійкості та психологічної готовності дітей до викликів сьогодення»

«Школа-це не лише місце для здобуття знань, а й простір, де дитина вчиться долати труднощі, вірити в себе та зберегти силу навіть у найважливіші часи». Педрада - експлікація«Роль закладу освіти у формуванні стійкості та психологічної готовності дітей до викликів сьогодення» 26.03.2025

«Стійкість духу — основа майбутнього». Зараз кожен із нас – опора для іншого. І саме зараз для дітей ми – значно більше, ніж учителі. Будь-який дорослий, який перебуває поруч із дитиною, який може відчувати стабільність, обличчя якого зберегло жвавість, хто знаходить у собі сили дивитися в очі, може пояснювати, що відбувається, витримати погляд того, кому складно, витримати напруження, – є маяком і джерелом зцілення. Зараз ми всі – маяки та джерела зцілення для тих, хто поруч із нами.

Задачі: Обговорити виклики, з якими стикаються діти в умовах сьогодення, зокрема під час війни та кризових ситуацій. Визначити ефективні методи виховної роботи, які сприяють формуванню психологічної стійкості та готовності до подолання труднощів. Розглянути роль закладу освіти у створенні безпечного та підтримувального середовища. Розробити рекомендації для педагогів щодо підтримки учнів у кризових ситуаціях.

Діти сприймають небезпеку і світ через призму авторитетних для них дорослих. А це батьки насамперед і у другу чергу – вчителі. Сьогоднішнім вчителям випала непроста справа працювати з дітьми з досвідом війни, працювати під час війни, з дітьми, які знаходяться в дуже різних умовах: хтось виходить на навчання із-за кордону, хтось з рідного міста, де ще немає повної безпеки, хтось із села, хтось із міста

Освіта - наша суперсила

1. Вступна частина: Чому важливо розвивати психологічну стійкість у дітей сьогодні?/ заступник директора закладу загальної середньої освіти. Притча «Урок метелика».2. Основна частина: Міні-лекція «Що таке психологічна стійкість?» «Як ми можемо допомогти дітям?»/ практичний психолог. Виступ класних керівників. Майстер-клас «Практичні методи підтримки дітей»/ педагог-організатор3. Підсумкова частина: Загальні поради для вчителів від практичного психолога.

Чому важливо розвивати психологічну стійкість у дітей сьогодення?Війна та невизначеність: психологічна стійкість допомагає впоратися з травматичними подіями, а й продовжувати вчитися та розвиватися попри складні умови. Збереження психічного здоров’я: зберегається негативний і позитивний баланс погляду на життя. Формування навичок подолання стресу: психологічна стійкість дозволить дітям ефективно реагувати на стресові ситуації, не впадати в паніку і зберігати рішення навіть у критичних умовах. Покращення академічної успішності: діти, які вміють керувати своїми емоціями та стресом, краще концентруються на навчанні та досягають кращих результатів у школі. Розвиток соціального навичок: стійкі діти легше знаходять спільну мову з однолітками. Формування громадянської відповідальності. Підготовка до дорослого життя: вміння адаптуватися і не втрачати мотив є ключовим для майбутньої професійної та особистої успішності дітей. Зменшення ризиків девіантної поведінки: Психологічно стійкі діти рідше склоння до асоціальних проявів, таких як агресія, булінг, залежність та інші форми деструктивної поведінки. Отже, розвиток психологічної стійкості — це не лише про подолання тимчасових труднощів, а й довгострокова інвестиція у майбутнє дітей та суспільства загалом.

Притча «Урок метелика». Один раз у коконі з'явилася маленька щілина. Людина, яка випадково проходила повз, досить довгий час стояла і спостерігала, як через цю маленьку щілину намагається вилізти метелик. Пройшло багато часу, метелик начебто покинув свої зусилля, а щілина залишалася усе такою ж маленькою. Здавалося, метелик зробив усе що міг, і що сил у нього більше не залишилося. Тоді людина вирішила допомогти метелику, і взявши ножа розрізала кокон. Метелик у той же час вийшов з нього, але його тільце було слабке та немічне, а крила були прозорими й ледь рухалися. Людина продовжувала спостерігати, очікуючи, що ось-ось крила метелика розправляться й зміцніють, і він полетить. Але цього не сталося! Решту життя метелик волочив по землі своє слабке тільце, свої не розправлені крила. Він так і не зміг літати. А все через те, що людина, бажаючи йому допомогти, не розуміла того, що зусилля, які необхідно докласти, щоб вийти через вузьку щілину кокона, необхідні метеликові, щоб рідина з тіла перейшла в крила й щоб він зміг літати. Життя змушувало метелика із зусиллями залишати оболонку, щоб надалі він міг рости й розвиватися.Іноді саме зусилля необхідне нам у житті. Якби нам дозволено було б жити, не зустрічаючись із труднощами, ми були б обділені. Ми не змогли б бути такими сильними, якими є зараз. Ми ніколи не змогли б літати.– Я просив сил... А життя дало мені труднощі, щоб зробити мене сильним.– Я просив мудрості... А життя дало мені проблеми для вирішення.– Я просив багатства... А життя дало мені мозок і мускули, щоб я міг працювати.– Я просив можливість літати... А життя дало мені перешкоди, щоб я їхпереборював.– Я просив любові... А життя дало мені людей, яким я міг допомагати в їхніхпроблемах.– Я просив благ... А життя дало мені можливості.– Я не отримав нічого з того, про що просив. Але я одержав усе, що мені було потрібно.

Виступ практичного психолога «Що таке психологічна стійкість?» Як ми можемо допомогти дітям? Як допомогти дитині впоратися зі стресом? Як говорити про війну та кризові ситуації без шкоди для психіки дітей?

Виступ класних керівників: «Формування психологічної стійкості учнів через інтеграцію виховних заходів»«Робота з учнями, які зазнали травматичного досвіду: підтримка та реабілітація»«Профілактика тривожних станів у школярів: роль класного керівника»«Формування ціннісних орієнтирів та патріотизму як складових психологічної стійкості»«Інтерактивні методи як засіб подолання стресу та страхів у дітей»Співпраця з батьками у зміцненні психологічної готовності дітей до викликів сьогодення»«Профілактика булінгу як інструмент зміцнення психологічної стійкості учнів»«Організація освітнього середовища для збереження психічного здоров'я дітей»«Розвиток комунікативних навичок та вміння працюють у команді як фактор психологічної стійкості»

Майстер-клас від педагога-організатора«Практичні методи підтримки дітей»Дихальні техніки для поняття стресу/ Вправи на душевні розвантаження. Методи швидкої стабілізації стану дитини в момент стресу.

Загальні поради для вчителів від практичного психолога «Методи саморегуляції для педагогів»Емоційний стан кожного вчителя безпосередньо впливає на учнів, тому педагогу необхідно володіти знаннями про стрес, вміти диференціювати ознаки короткочасного і затяжного стресового стану, а також знати способи боротьби з напругою.

Які форми виховної роботи найбільш ефективні під час війни?Під час війни виховна робота в закладах освіти має бути спрямована на підтримку емоційного стану учнів, формування психологічної стійкості та патріотичних цінностей. Найбільш ефективними формами виховної роботи є: Тренінги та поняття з психологічної підтримки. Патріотичні заходи та години спілкування. Волонтерські проєкти та соціальні дії Інтерактивні заняття та квест з безпеки. Круглий стіл та дискусії Гуртки та творчі майстерні Віртуальні екскурсії та проєкти. Флешмоб та акції єдностіСпортивні заходи з елементами ЦЗБатьківський всеобуч з питань ЦЗ та підтримки дітей. Отже, поєднання практичних навичок, патріотичного виховання та психологічної підтримки — це основа ефективної виховної роботи під час війни.

Підсумкова частина:Інформацію взяти до роботи. Впроваджувати інтегровані уроки з елементами психологічної підтримки. Організовувати бесіди на тему подолання стресу та страхів. Проводити індивідуальні консультації для учнів та батьків. Використовувати методи арт-терапії та ігрові форми роботи. Педагогічним працівникам працювати над створенням толерантних відносин в учнівських колективах, виховувати толерантність в учнів. Педагогічним працівникам повсякчас надавати психологічну допомогу та емоційну підтримку учнів, дбати про власний психологічний стан.

Девіз роботи сучасного вчителя : до нетерплячих ставитися терпляче;до сором’язливих – турботливо;до розгніваних – доброзичливо;до образливих – особливо тактовно;до грубих – делікатно;і до всіх – з добром !