Презентація + розробка Засідання батьківського комітету "Чому сучасні діти не хочуть вчитися?""

Засідання батьківського комітету

Чому сучасні діти не вміють вчитися, не вміють чекати ?

Мета: поглибити знання батьків і педагогів з питань виховання дітей, дати батькам можливість поділитися своїм досвідом сімейного виховання і підвести їх до аналізу особистого педагогічного досвіду; підвищувати психолого–педагогічну компетентність батьків у питаннях дитячо–батьківських стосунків, залучати батьків до організації освітнього процесу, зацікавлюючи їх шкільним життям дітей.

    Сьогодні, як ніколи раніше, помітне зниження соціальної, емоційної та академічної активності в сучасних дітей і в той же час - різке збільшення кількості дітей зі зниженою здатністю до навчання та іншими порушеннями.

Статистика психічних розладів у дітей жахає:

кожна п’ята дитина має розлади психіки;

поширеність синдрому дефіциту уваги зросла на 43%;

поширеність підліткової депресії зросла на 37%;

частота самогубств серед дітей 10-14 років зросла на 200%.

Що не так?...

Сучасні діти позбавлені основ здорового дитинства, таких як:

Емоційно доступні батьки.

Чітко окреслені межі й настанови.

Обов’язки.

Збалансоване харчування і достатній сон.

Рух і свіже повітря.

Творчі ігри, спілкування, вільне проведення часу.

Замість цього діти мають:

Батьків, які дозволяють дітям все.

Відчуття, що їм всі винні.

Незбалансоване харчування та недостатній сон.

Сидячий домашній спосіб життя.

Нескінченну стимуляцію, технічні забави, миттєве задоволення.

1. Діти отримують усе, що хочуть і коли хочуть.

  * Ми хочемо зробити наших дітей щасливими, але, на жаль, ми робимо їх щасливими тільки зараз і нещасними - в довгостроковій перспективі.

Уміння відкласти задоволення своїх потреб означає здатність функціонувати в стані стресу.

* Наші діти поступово стають менш підготовленими до боротьби навіть із незначними стресовими ситуаціями, що в підсумку стає величезною перепоною для їхнього успіху в житті.

* Ми часто бачимо нездатність дітей відкласти задоволення своїх бажань  - маленьким вдома, старшими - у класі, серед друзів, коли дитина чує «Ні», тому що батьки ще у ранньому віці навчили її мозок негайно отримувати все те, що вона хоче.
 

2. Обмежена соціальна взаємодія.

     Раніше діти грали на вулиці, де в екстремальних умовах розвивали свої соціальні навички. На жаль, гаджети замінили дітям прогулянки на відкритому повітрі. До того ж технології зробили батьків менш доступними для взаємодії з дітьми.

Телефон, який «сидить» із дитиною замість нас, не навчить її спілкуватися. У більшості успішних людей розвинені соціальні навички. Це пріоритет!

Мозок подібний м'язам, які навчаються і тренуються. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина могла їздити на велосипеді, ви вчите її кататися. Якщо ви хочете, щоб дитина могла чекати, її треба навчити терпінню. Якщо ви хочете, щоб дитина могла спілкуватися, необхідно соціалізувати її. Те ж саме стосується всіх інших навичок. Немає ніякої різниці!

3. Технології

Гаджети стали безкоштовними няньками для наших дітей, але за цю допомогу потрібно платити. Ми розплачуємося нервовою системою наших дітей, їх увагою і здатністю відкласти задоволення своїх бажань. Повсякденне життя в порівнянні з віртуальною реальністю нудне.

Коли діти приходять у клас, вони стикаються з голосами людей та адекватною візуальною стимуляцією на противагу графічним вибухам і спецефектам, які вони звикли бачити на екранах.

Після годин віртуальної реальності дітям усе складніше обробляти інформацію в класі, тому що вони звикли до високого рівня стимуляції, який надають відеоігри.

Діти не здатні обробити інформацію з більш низьким рівнем стимуляції, і це негативно впливає на їх здатність вирішувати академічні завдання.

Технології також емоційно віддаляють нас від наших дітей і наших сімей. Емоційна доступність батьків - це основна поживна речовина для дитячого мозку. На жаль, ми поступово позбавляємо наших дітей цього.

. Діти керують світом

      Відколи діти диктують нам, як їх виховувати? Якщо надати  їм усе, що вони хочуть – то вони це будуть робити - їсти макарони з сиром і тістечка, дивитися телевізор, грати на планшеті й ніколи не будуть лягати спати.

Як ми допомагаємо нашим дітям, якщо даємо їм те, що вони хочуть, а не те, що добре для них? Без правильного харчування й повноцінного нічного сну наші діти приходять у школу роздратованими, тривожними й неуважними. Крім того, ми відправляємо їм неправильне послання.

Вони вчаться, що можуть робити все, що хочуть, і не робити того, що не хочуть. У них немає поняття - «треба робити».
На жаль, щоб досягти наших цілей у житті, нам часто треба робити те, що необхідно, а не те, що хочеться.
Якщо дитина хоче стати студентом, їй необхідно вчитися. Якщо вона хоче бути футболістом, необхідно тренуватися щодня.
   

Наші діти знають, чого хочуть, але їм важко робити те, що необхідно для досягнення цієї мети. Це призводить до недосяжності цілей і залишає дітей розчарованими.
Тренуйте їхній мозок!
 

Встановлюйте обмеження і пам’ятайте, що ви — батьки дитини, а не її друзі.

Забезпечте дітям те, що їм потрібно, а не те, що їм хочеться. Не бійтеся відмовляти дітям, якщо їх бажання розходяться з потребами.

Давайте здорову їжу та обмежуйте снеки.

Дозволяйте проводити  в день час на природі.

Щодня влаштовуйте сімейні вечори без електроніки.

Грайте в настільні ігри.

Щодня залучайте дитину до справ (складати білизну, прибирати в кімнаті, розвішувати білизну, допомагати по господарству, накривати на стіл і т. д.).

Рекомендуйте дитині лягати спати в один і той же час, не дозволяйте брати в ліжко гаджети.

Навчайте дітей відповідальності та незалежності. Не захищайте їх від дрібних невдач. Це вчить їх долати життєві перешкоди:

Не робіть за дитиною її роботу, не приносьте їй до школи їжу/домашню роботу, яку вона забула вдома. Навчайте їх самостійно робити все це.

Навчіться бути терплячими й дайте можливість вільно проводити час, щоб у дитини була можливість занудьгувати і проявити свої творчі пориви:

Не оточуйте дитину постійними розвагами.

Не підсовуйте техніку як ліки проти нудьги.

Не заохочуйте використання гаджетів за їжею, в машині, на дорозі,  в магазині. Нехай мозок дитини вчиться самостійно розганяти «нудьгу».

Будьте емоційно доступними, вчіть дітей соціальних навичок:

Не відволікайтеся на телефон, спілкуючись з дитиною.

Навчіть дитину справлятися зі злістю та роздратуванням.

Навчіть дитину вітатися, поступатися, ділитися, співчувати, гарно поводитися за столом і в розмові.

Підтримуйте емоційний зв’язок: посміхайтеся, цілуйте, читайте разом із нею, обговорюйте проблеми разом!

Навчіть ділитися, вміти програвати і вигравати, хвалити інших, говорити «дякую» і «будь ласка».
Діти змінюються в той момент, коли батьки змінюють свої підходи до виховання. Допоможіть своїм дітям досягти успіху в житті шляхом навчання і тренування їхнього мозку, поки не стало пізно.

 Ми повинні змінити своїх дітей, інакше отримаємо ціле покоління на пігулках! Ще не пізно, але часу залишається все менше

«Діти і батьки – це сім’я, а от діти, батьки і вчителі – це вже величезна родина, єдина і неподільна, яка має об’єднатись і працювати на благо одне одного»

                                           В.О. Сухомлинський