Презентація ,,Розвиток мовлення №3 Комедії І.К. Карпенка-Карого «Сто тисяч» і Ж.Б. Мольєра «Скупий». Спільне й відмінне у творах (письмово)"

Двадцять третє січня. Класна робота. Розвиток мовлення №3 Комедії І. К. Карпенка-Карого «Сто тисяч» і Ж. Б. Мольєра «Скупий». Спільне й відмінне у творах (письмово)

Мета: Розширити читацькі інтереси, допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст творів, розвивати навички самостійного читання, порівняння творів, виділення спільного і відмінного в зображенні Вічного Скупого різними авторами; виділення головного та його коментування, висловлювання власних суджень; виховувати любов до літератури.

Вічні образи – літературні персонажі, що поза часовими рамками мають загальнолюдське значення, відрізняються художнім узагальненням. До вічних образів належать зокрема Прометей, Дон Кіхот, Дон Жуан, Гамлет, Фауст, Скупий, Калитка та інші         Сьогодні ми розглянемо образ Скупого у світовій літературі. До цього ми  наближались давно, паралельно двома шляхами – на уроках української і зарубіжної літератури. Маємо з вами певний досвід аналізу творів, вміємо порівнювати, узагальнювати і робити висновки.

Тему можна визначити дуже стисло – образ Скупого у світовій літературі. До теми зображення жадібності і скупості зверталися такі великі майстри слова: Шекспір («Венеціанський купець»), Мольєр («Скупий»), Пушкін («Скупий лицар»), Гоголь («Мертві душі»), Гофман («Крихітка Цахес»), Карпенко-Карий («Сто тисяч») та інші. Проте кожен по-своєму накладає фарби на портрет Скупого зі своєї творчої палітри.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Ж. Б. Мольєр ,,Скупий”І. Карпенко-Карий ,,Сто тисяч” Тема  зображення людини, метою життя якої є збагачення заради збагачення. Ідеявикриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи, духовної обмеженості.

Проблематика творів-батьки і діти;-прагнення збагатитися заради задоволення власних потреб;-бідність і багатство;-добро і зло;-моральність і аморальність.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Гарпагон- батько Клеанта і Елізи, закоханий в Маріанну. Клеант- син Гарпагона, коханй Маріанни. Еліза- дочка Гарпагона, кохана Валера Валер-син Ансельма, коханий Елізи. Maріанна- кохана Клеанта, яку любить Гарпагон. Ансельм-батько Валера та Маріанни. Фрозіна- посередниця в сердечних справах. Сімон -маклер Жак- кухар і кучер Гарпагона Лафлеш-слуга Клеанта Клод-служниця Гарпагона. Герасим Никодимович Калитка — багатий селянин,Параска — жінка його. Роман — син їх. Савка — кум Герасима, селянин. Бонавентура — копач. Невідомий — єврей. Гершко — фактор. Мотря — наймичка. Клим — робітник.

Головний герой Гарпагон – дуже скупий багатий чоловік, що не любить нікого і нічого, крім своїх грошей. Щоб його багатство нікому не дісталося, він ховає гроші, заривши в саду. Власних дорослих дітей він тримає в крайній нужді, а крім того вирішив їх теж вигідно прилаштувати: для доньки в женихи знайшов багатого старого пана Ансельма, для сина – не бідну вдовицю у віці. Самому ж йому подобається молода дівчина Маріанна, з якою він і має намір побратися.

Проте всім жорстоким планам багатого скупердяя не судилося збутися. Молоді люди самі вирішують долі свої і своїх коханих. А основним помічником в їх нелегких амурних справах став спритний слуга Лафлеш – він знайшов в саду скриньку з грошима Гарпагона і викрав її. Починається метушня, в крадіжці підозрюються всі, а попутно розкриваються наміри закоханих. Лише з приходом пана Ансельма знайомиться з майбутньою нареченою, дочкою Гарпагона Елізою, відкрилося, що Валер і Маріанна – брат і сестра, діти знатного неаполітанця дона Томазо, нині проживає в Парижі під ім’ям пана Ансельма: справа в тому, що шістнадцятьма роками раніше дон Томазо з родиною плив на кораблі, але корабель потрапив у бурю і потонув; всі виживші були впевнені в загибелі один одного.

Тепер пан Ансельм знайшов свою родину, і його одруження на Елізі скасовується. Гарпагону нічого іншого не залишалося, як погодитися на весілля закоханих – правда, за умови, що йому повернуть дорогоцінну скриньку, а пан Ансельм, він же дон Томазо, візьме на себе витрати по обох весіллях і відшкодує комісару поліції час, витрачений на складання протоколу по крадіжці.

Герасим Калитка - це сільський багатій, найбільше бажання якого — збагачення. Заради цього він недосипає і недоїдає, сам тяжко працює і своїм рідним не дає спуску. Життя в його розумінні складається з двох понять — грошей і землі, всі думки його і мрії, розмови і вчинки базуються на них.

Зовсім засліплений жадобою до грошей, тому легко стає жертвою досвідчених шахраїв-фальшивомонетників. Зажерливість до накопичення грошей і землі становить основний зміст образу Калитки. Герой не гребує ніякими способами нажитися, нерідко за рахунок руйнування господарства бідних селян, що через злидні тікають із села, і дрібних поміщиків. Земля — його мета, гроші — його засіб. Із цих двох речей складається його уявлення про життя. Від однієї тільки уяви про докуплений шмат землі в Калитки «диханіє спирає».

Скупиться по-людськи поїсти, сам працює і не дасть відпочити й навіть помолитись наймитам. Вівтар своєї жадоби Калитка готовий покласти не лише свої сили й життя, але й майбутнє власного сина. Його скнарість переходить усі межі. Він спекулює навіть релігійними поняттями і принципами. У робітника він забирає половину хлібини, мовляв, “гріх у неділю снідать”. Коли жінка збирається їхати до церкви, не дає їй коней, каже, що “худобу ганять в празник гріх”. І авторитетно додає: “Блажен чоловік, іже скоти милує”. Його справжня “філософія” шита білими нитками: “Скотина гроші коштує”. Калитка сердиться на копача за те, що той багато їв під час обіду. Він ніколи не п’є за власні гроші, бо “від своєї горілки у грудях пухне”.

Прагнення збагачуватися заради самого збагачення без будь-якої іншої мети. Калитка безмежно радий, що і йому, нарешті пощастило відкрити секрет, як багатіють його конкуренти. Це й засліпило йому очі. Його душею повністю керують багатство і гроші. Кожна думка, кожний вчинок сільського глитая підпорядкований здійсненню мети. Не зупиняється він у гонитві за збагаченням навіть перед шахрайськими махінаціями. Видаючи власну дочку заміж, Калитка замість обіцяних п’яти тисяч відбувся парами худоби та десятком овець, а на придачу — «гуртом побили зятя й вирядили». Півдня билися, «в хаті назмітали волосся на землі цілу куделю». (Хазяйновитий Роман аж два квача зробив вози підмазувати — не пропадати ж добру!)

Калитка у весільній баталії два зуби втратив, зате грошики зберіг. Нікому не довіряє, сам гасає, як несамовитий, підганяючи наймитів, рахує кожний окраєць хліба. Свою жінку змушує іти до церкви пішки, та ще й прикривається сентенціями: «Худобу ганять у празник гріх. Блажен чоловік, іже скотину милує». Навіть уві сні ввижаються лини та карасі, за які «можна грошики лупить у городі», або що в нього кум віднімає гроші і уві сні, і наяву все для грошей, ради грошей, через гроші. Лізе в петлю, бо пропали гроші, вислизнула з рук земля Смоквинова, яку збирався придбати. Образ Калитки наскрізь сатиричний. Уже саме прізвище «Калитка» (гамак, шкіряна сумка для грошей) відповідає його суті користолюбця, власника. Роль Герасима Калитки прекрасно виконував сам автор п’єси.

Рік написання{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} 16681889 Чи актуальні комедія Ж. Б. Мольєра ,,Скупий" і трагікомедія І. К. Карпенка-Карого ,,Сто тисяч" у наш час?

Комедія (з грецьк. пісня, весела процесія) — драматичний твір, у якому засобами гумору й сатири відображено смішне, висміяно негативні явища й риси людського характеру. Трагікомедія — різновид комедії; драматичний твір, у якому поєднані ознаки комедії та трагедії; під час комедійного конфлікту відбуваються трагічні події.

Розкриття образу ,,скупого ” у творах Мольєра і Карпенка-Карого. План. Вічна тема ,,скупого”.2. Спільне у темі та проблемах комедії Ж. Б. Мольєра ,,Скупий” та трагікомедії І. К. Карпенка-Карого ,,Сто тисяч”.3. Відмінне у творах метців. 4. Чи актуальна тема ,,скупого” у наш час?

Складіть сенкан до образу Гарпагона або Герасима Калитки

Домашнє завдання. Опрацювати презентацію, сторінки підручника 98-114, повторити сторінки 12-15. Написати порівняльну характеристику Гарпагона і Герасима Калитки (за планом).