Презентація "Розвиток освіти, літописання, архітектури та малярства Галицько-Волинської держави"

Розвиток освіти, літописання, архітектури та малярства в Галицько-Волинській державіОпрацюйте 21 параграф, перегляньте відео та поміркуйте над відповідями на питання презентації та тексту підручника

Галицько-Волинську державу вважають наступницею Київської Русі. Поміркуйте, у чому виявлялася самобутність культури Галицько-Волинського князівства? Що вплинуло на розвиток цієї культури?

Які країни межували з Галицько-Волинським князівством?

За бажанням заповніть таблицю «Культура Галицько-Волинського князівства»{36 A17 A04-2 D65-4 A84-A6 A3-628940 EFC3 F0}Галузь. Основні досягнення. Освіта. Література, літописання. Архітектура. Мистецтво

Запам'ятайте дати1157 р. - спорудження Успенського собору в Галичі.1160 р. - спорудження Успенського собору у Володимирі.1200 р. - спорудження церкви Пантелеймона в селі Шевченкове поблизу сучасного Галича.

Зробіть висновок про розвиток мистецтва іконопису в Галицько-Волинських землях 13 - першої половини 14 ст. Роздивіться зображення архангелів Михаїла та Гавриїла в церкві Святої Великомучениці Параскеви в Даляві (територія Польщі). Особливістю цих ікон є зображення постатей на повний зріст (знизу зображення втрачено) - риса, не властива візантійському мистецтву, з яким споріднена культура Київської Русі.

Де в Галицько-Волинському князівстві можна було здобути освіту?Події якого періоду історії охоплює «Галицько-Волинський літопис»?Яка ідейна спрямованість «Галицько-Волинського літопису»?Назвіть найвідоміші архітектурні пам’ятки Галицько-Волинського князівства. Які з них збереглися до наших днів?Що нового в будівництві оборонних споруд започаткували галицько-волинські майстри?Які жанри образотворчого мистецтва отримали розвиток у Галицько-Волинському князівстві?Назвіть найвідоміші зразки пам’яток образотворчого мистецтва Галицько-Волинського князівства.

Освіта. В містах при дворах князів, а також у сільській місцевості при церквах, існували школи, у яких навчали грамоті. Окремі багаті люди здобували вищу освіту за кордоном. Освічені люди,знавці іноземних мов працювали у князівських і єпископських канцеляріях. Вони готували тексти грамот, вели дипломатичне листування. При церквах і монастирях створювати переписувальні майстерні. Освіта та писемність завжди були ознакою могутності та культурності будь-якої держави

При монастирях створювали бібліотеки. Велика бібліотека була при Успенському кафедральному соборі. До найдавніших галицьких рукописних книг належить Галицьке євангеліє 1144 року, написане на 228 аркушах і має багате оздоблення заставками. Використовували для оздоблення червоний, синій та охровий кольори.

Літописання. Галицько-Волинський літопис охоплює події з 1201 р. по 1292р. і складається з двох частин. Першу (життєпис Данила Галицького) було написано в Холмі. У цій частині звеличується політика Данила — спадкоємця й продовжувача справі давніх володарів Києва - Святослава Ігоровича та Володимира Великого. Волинська частина літопису починається 1261 роком.

Прочитайте уривки з Галицько-Волинського літопису про Данила Романовича та Володимира Васильковича. Які риси характеру князів викликають захоплення літописця? Чи можна твердити, що зображені князі постають в уяві літописця як ідеальні володарі? «Кріпко боровся, побиваючи татар. Був він сміливий і хоробрий, од голови й до ніг його не було на нім вади. Був князем добрим, хоробрим, мудрим, який спорудив городи многі й церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, та братолюбством він світився був із братом своїм Васильком...».«Сей же благовірний князь Володимир на зріст був високий, у плечах великий, з лиця гарний … . Говорив він ясно словами зі Святих книг, тому що був філософ великий. ... Був він кроткий, смиренний, незлобливий, справедливий, не загребущий, не лживий, злодійство ненавидів, а пиття не пив хмільного зроду. Приязнь же він мав до всіх, а особливо ж до братів своїх, у хресному ж цілуванні стояв він по всій правді істинній, нелицемірній, і страху Божого сповнений ..., і монастирі многі він спорудив».

Архітектура. Успенський собор у Володимирі. 1161 Свято-Успенський собор у Володимирі-Волинському — єдина пам'ятка на Волині доби Київської Русі, що збереглася до нашого часу. Був збудований князем Мстиславом Ізяславичем 1160-1161 рр. за типом шестистовпного хрестовокупольного одноверхого храму, що свідчить, що його зводили київські будівничі.

Церква святого Пантелеймона в Галичі – кінець ХІІ ст.. Найстаріший і єдиний зі збережених храмів Галицько-Волинського князівства, заснований в кінці ХІІ ст. князем Романом Мстиславичем. Розташований у селі Шевченкове поблизу сучасного Галича (Івано-Франківська область). У споруді церкви Святого Пантелеймона переплелися риси староукраїнської і романської архітектур.

Холмська ікона Богородиці-ХІІ ст. Перша письмова згадка про Богородицю Холмську знаходяться в Галицько-Волинському літописі при описі подій 1259. Ікону Божої Матері, яку пізніше назвуть Холмської, князь Данило Галицький привіз орієнтовно в 1223-1237 роках з Києва в засноване ним місто Холм.

Дорогобузька ікона Богородиці Ікона є найвидатнішою пам'яткою малярської культури Княжої доби. Її було винайдено в Успенській церкві в с. Дорогобужі на Волині. Її датовано орієнтовно останньою третиною ХІІІ ст.. Божа Матір зображена прямо, гордовито, велично. Погляд великих очей спрямований на глядача, обличчя спокійне, врівноважене. Постать Дитини має фронтальне зображення голови з легким поворотом очей до Матері. Збережена візантійська манера письма.

У ХІІІ ст. на Західній Волині з’явився новий тип оборонних споруд - кам’яні оборонні башти (за походженням і типом - західноєвропейський донжон).1. Вежа в Кам’янці (нині Білорусь). Її споруджено за князя Володимира Васильковича.2. Вежа в Стовпі (нині Польща). Спорудження Стовпівської вежі припадає на 40-ві роки 13 ст., коли Холм розбудовував князь Данило Романович.

Культура Галицько-Волинського князівства мала значні здобутки. Вона залишила по собі зразки, які вражають своєю майстерністю й досконалістю. Будучи складовою культури Русі, вона мала значні відмінності, які були спричинені місцевими умовами й культурними впливами сусідів.