Презентація "Розвиток творчої компетентності дітей з особливими освітніми потребами у виховній діяльності в умовах НРЦ"

Розвиток творчої компетентності дітей з особливими освітніми потребами у виховній діяльності в умовах НРЦКЗ КОР «Білоцерківський багатопрофільний НРЦ»ЗДВР К. Щур

Виховний простір НРЦ - середовище, в якому опиняються учні після уроків, спеціально організований спосіб життя дітей у даному середовищі: їхня діяльність, відносини, події, які з ними відбуваються. Головне завдання вихователя - це створення атмосфери взаєморозуміння, взаємовиручки, поваги. Це є основою комфорту, затишку, спокою, самореалізації особистості кожної дитини. Організація повноцінного розвитку дітей, які позбавлені можливості вести повноцінне життя внаслідок вад фізичного або психологічного розвитку, потребує зміни форм роботи з дітьми та використання інноваційних технологій у вихованні та розвитку дітей з особливими освітніми потребами. В таких дітей слабо розвинена творча уява, порушена рухова сфера та дрібна моторика, тактильно-рухове сприйняття, просторове орієнтування. Зорові, слухові, кінетичні і тактильні процеси сприйняття у таких дітей уповільнені, увага нестійка, розсіяна.

Формування творчої компетентності одне з провідних завдань початкової ланки та є сприятливим періодом для розкриття творчого потенціалу учнів та прищеплювання практичних навичок. Для більш активної розумової діяльності учнів під час проведення виховних справ застосовується один з багатьох методів навчання - бесіда. При бесіді ставляться питання для обговорення майбутньої роботи, уточнюються і доповнюються відповіді учнів. Часто в процесі виконання учнями трудових завдань застосовується індивідуальна співбесіда для з'ясування ступеня осмислювання школярем як окремих прийомів роботи, так і всього завдання, або причини помилок. Без задуму немислима успішна робота. Бесіда допомагає розвивати у дітей культуру задуму, продумати заздалегідь свою роботу. Актуальною є передача вихователем своїх умінь учням. Задум наповнює всю роботу в цілому, так як продумується весь шлях до отримання результату праці, мети праці: використання матеріалів, засобів праці, послідовність операцій і підготовка до роботи.

Для того, щоб учні свідомо засвоювали знання і трудові навички, щоб у них формувалися творчі компетенції та розвивалася творча особистість, в процесі бесіди для втілення задуму в реальність варто використовувати різні групи прийомів: мотиваційні, надання допомоги, стимулюючі. Наступна група прийомів пов'язана з виконанням завдання. Іноді зустрічаються ситуації, коли учні з різних причин не можуть виконати ту чи іншу роботу. З цією метою використовуються прийоми надання допомоги. Усі учні мають різний рівень сформованих знань, навичок, умінь, здібностей. З метою активізації у формуванні компетентностей учнів використовуються прийоми, що впливають на емоційно-вольову сферу: переконання, схвалення, заохочення. Переконання застосовується тоді, коли учень не впевнений у своїх силах, слабо концентрує у своїй діяльності вольові зусилля.

До спеціальних методів, які стимулюють пізнавальний інтерес відносять дидактичну гру, яка спирається на створення у навчальному процесі ігрових ситуацій . Гра може зробити дитяче шкільне життя цікавим, радісним, емоційним, плідним, а навчально-виховну роботу - творчою, цікавою, ефективною . Тому, в початковій школі для дітей з ООП ігрова діяльність та ігрові ситуації широко використовуються у виховному процесі, забезпечуючи ефективне формування пізнавальних інтересів, виховання, навчання й розвитку. Зараз перед педагогами стоїть завдання пошуку нових нестандартних форм взаємодії з учнями. На зміну традиційному приходить продуктивне навчання, яке спрямоване на розвиток творчих компетентностей, формування у дітей інтересу до творчої діяльності.

Одним з перспективних методів, які сприяють вирішенню даної проблеми, є лепбук. Лепбук являє собою папку або міні-книжку, в якій систематизовані знання з якоїсь теми. У такій книжці багато кишеньок та конвертиків, що містять необхідний систематизований матеріал для вивчення і закріплення знань по темі. Вони допомагають швидко і ефективно засвоїти нову інформацію і закріпити вивчене в пізнавально-ігровий формі. Ці тематичні посібники мають яскраве оформлення, чітку структуру і в ідеалі розробляються спеціально під конкретну дитину з її рівнем знань. Ідеальний варіант виготовлення тематичної папки – спільно з дитиною, тоді вона запам'ятовує інформацію в процесі створення лепбука. У ході роботи з тематичним матеріалом дитина проводить спостереження, виконує завдання, вивчає і закріплює інформацію. Згодом, маючи під рукою готову тематичну папку, дитина може освіжити свої знання з тієї чи іншої теми.

Безмежний світ мистецтва ми пізнаємо все життя. Тому, з початкових класів потрібно розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість – любов до мистецтва, до прекрасного, збагачувати емоційний світ, вчити яскравіше сприймати навколишнє життя. А це, в свою чергу, має важливе значення для всебічного розвитку особистості та формування творчих компетентностей особливих діток.

Важливою є позашкільна діяльність в системі виховання всебічно розвиненої особистості та розвитку творчих компетентностей, соціалізації та стимулювання трудових якостей та вмінь. Спільна діяльність вихователів НРЦ та педагогів позашкільного закладу спрямовано на гармонійний розвиток та розвиток творчих компетентностей та нахилів учнів. Одним з методів роботи є використання трудової, практичної діяльності в позаурочний час. Вихователь, створюючи ситуацію успіху допомагає дитині вірити у власні сили, прагне разом з нею досягти нових вершин. Практична діяльність є вирішальним фактором розвитку творчої компетентності й саме їй належить провідна роль у розвитку творчості учнів, так як вона включає і пізнавальні компоненти.

Серед видів мистецтва як засобів виховання та розвитку творчих компетентностей особлива роль належить театру, важливе значення якого в особистісному становленні дітей. Театралізована діяльність є специфічним видом дитячої активності, одним із найулюбленіших видів творчості - діти охоче включаються в театралізовану діяльність. Вона має значний потенціал для їх всебічно творчого розвитку та є реабілітаційною формою для більшості учнів, в тому числі й з особливими освітніми потребами, підвищується самооцінка, з’являється впевненість, здатність побороти страх і переживання. А ще задовольняється потреба в спілкуванні, розвитку комунікативних здібностей, акторських здібностей, здатності до імпровізації. Театр як засіб виховання дітей з особливими освітніми потребами є невіддільною складовою процесу виховання. Його використання дасть змогу виховати тонку і чутливу особистість дитини, побачити їй незвичайне в звичайному, можливе в неможливому.

Одним з методів роботи з учнями є використання трудової, практичної діяльності в позаурочний час. Вихователь, створюючи ситуацію успіху допомагає дитині вірити у власні сили, прагне разом з нею досягти нових вершин.  Практична діяльність є вирішальним фактором розвитку творчої компетентності й саме їй належить провідна роль у розвитку творчості учнів, так як вона включає і пізнавальні компоненти. Багато уваги слід приділяти формуванню мотиваційної сфери учнів, систематично закріплювати позитивні навички і звички шляхом пояснень, нагадувань, вправ, спонукаючи дитину до дії.

Найефективніший шлях розвитку творчих компетентностей – залучення всіх школярів до продуктивної творчої діяльності, бо розвинути здібності – це значить озброїти дитину способом діяльності, дати їй до рук ключ, принцип виконання роботи, створити умови для виконання  й  розквіту  її обдарованості.  Вважаю, що саме творчість дозволяє людині реалізовувати свій фізичний та духовний потенціал, швидко та адекватно адаптуватися у навколишньому середовищі та змінювати його разом з перетворенням власної особистості.  Для розвитку творчих здібностей  школярів важливою є саме роль вихователя

Дякую за увагу!