Презентація «Розвиток уяви у дітей з порушенням зору»

Фокус-група для вчителів дефектологів ( тифлопедагогів) на тему : «Розвиток уяви у дітей з порушенням зору»ДНЗ № 27 «Ромашка» Грицай О. П.

Уява — здатність людини до спонтанного виникнення або умисної побудови у свідомості образів, уявлень, ідей об'єктів, які в досвіді в цілісному вигляді не сприймалися або не можуть сприйматися за допомогою органів почуттів (як, наприклад, події історії, передбачуваного майбутнього, явища не сприйманого світу, не існує взагалі - надприродні персонажі казок, міфів тощо);здатність свідомості створювати образи, уявлення, ідеї і маніпулювати ними; відіграє ключову роль у таких психічних процесах: моделювання, планування, творчість, гра, пам'ять. У широкому сенсі, всякий процес, що протікає в образах» є уявою.

Оскільки і сприйняття, і уявний образ зароджуються в мозку. Можливо поступове перетворення одного в інший. На відміну від відчуттів сприйняття відтворює цілісність об'єкта: його просторові та часові межі, форму, величину, обсяг і т. д. Сприйняття образ предмета в цілому, в ньому вже досить повно розкриваються змістові характеристики предметності і за рахунок цього зростають константность образу і його адекватність.

Уява є основою наочно-образного мислення, що дозволяє людині орієнтуватися в ситуації та виконувати завдання без безпосереднього втручання практичних дій. Вона багато в чому допомагає йому у тих випадках життя, коли практичні дії або неможливі, або утруднені, або просто недоцільні. Наприклад, при моделюванні абстрактних процесів і об'єктів.

Особливості: Індивідуальні особливості надають уяві індивідуальну своєрідність. Чим багатший досвід людини, чим розвинутіші інтереси і потреби, тим багатшою і різноманітнішою є уява. Тому стверджують про широку і вузьку, багату і збіднену фантазію людини. Так, в уяві художника переважають образи кольорів і форм, а в уяві конструктора — зорові образи, що виражають геометричне відношення. Від емоційності конкретної людини залежить сила, динамічність і яскравість уяви. До створення нових образів людину спонукають різноманітні потреби , що постійно породжують діяльність, розвитком знань, ускладненням суспільних умов життя, необхідністю прогнозувати майбутнє.

Різновид творчої уяви — фантазія. Уява — одна з форм психічного відображення світу. Згідно М. В. Гамезо та В. А. Домашенко: «Уява — психічні процеси, які полягають у створенні нових образів (уявлень) шляхом переробки матеріалу сприйняттів і уявлень, одержаних у попередньому досвіді».

Вітчизняними авторами це явище також розглядається як здатність (В. Т. Кудрявцев, Л. с. Виготський) і як специфічна діяльність (Л. Д. Столяренко, Б. М. Теплов. На думку Е. В. Ільєнкова, традиційне розуміння уяви відображає тільки його похідну функцію. Головне — дозволяє бачити те, що є, те, що лежить перед очима, тобто основною функцією уяви є перетворення оптичного явища на поверхні сітківки в образ зовнішнього предмету.

Розвиток уяви у дітей Через творчість у дитини розвивається мислення. Цьому сприяють наполегливість і виражені інтереси. Відправною крапкою для розвитку уяви є спрямована активність, тобто включення фантазій дітей у конкретні практичні проблеми.

Розвитку уяви сприяють: * ситуації незавершеності; * дозвіл і навіть заохочення безлічі питань; * стимулювання незалежності, самостійних розробок; * білінгвістичний досвід; * позитивна увага до дитини з боку дорослих.

Розвитку уяви перешкоджають: * конформність; * несхвалення уяви; * жорсткі статево-рольові стереотипи; * поділ гри і навчання; * не готовність до зміни точки зору; * схиляння перед авторитетами.

Класифікація видів уяви: 1. За результатами: на. Репродуктивну уяву (відтворення дійсності такою, яка вона є) * Продуктивну (творчу) уяву: з відносною новизною образів; з абсолютною новизною образів.

2. За ступенем цілеспрямованості: * активна (довільна) — включає відтворює і творчу уяву; пасивна (мимовільна) — включає ненавмисну і непередбачувану уяву. 3. По виду образів: * конкретна; * абстрактна.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!