Презентація "Русь-Україна за Володимира Великого.Внутрішня і зовнішня політика.Впровадження християнства».

Русь-Україна за Володимира Великого.«Внутрішня і зовнішня політика Впровадження християнства».

Мета:охарактеризувати князя Володимира як державного діяча; проаналізувати його зовнішню й внутрішню політику; сформулювати значення проведених князем реформ;розвивати вміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, складати, формувати вміння аналізувати історичні факти і події, оцінювати їх значення; виховувати шанобливе ставлення учнів до історичного минулого свого народу, та любов до Батьківщини на прикладі життя і діяльності князя Володимира. Обладнання: карта «Київська Русь за часів правління Володимира. Великого і Ярослава Мудрого», атлас, підручник О. В. Гісем, «Історія. України для 7 класу», літопис «Повість минулих літ», проектор, ноутбук. Основні терміни та поняття: реформи, , централізація, язичництво,ідоли, капища, християнство, Десятинна церква. Основні дати: 980—1015 рр. — князювання Володимира Великого, 988 р. — запровадження християнства як державної релігії, 989- 996 р. — будівництво Десятинної церкви. Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

ХІД УРОКУІ. Організація навчальної діяльностіІІ. Актуалізація опорних знань1. Дидактична гра «Впізнай про кого з князів йде мова».1. Засновує місто Київ, яке стає центром східнослов’янських племен.2. Перший київський князь, який прийняв християнство. Здійснив походи на Візантію. Прийняв титул кагана. 3. Захоплює Київ, вбивши київського князя. Прибив свій щит до воріт Царгороду, уклав вигідні торгові договори. 4. Здійснював військові походи на древлян та уличів. Збільшив збір данини. За свою жадібність поплатився життям. 5. Княгиня, що першою прийняла християнство, здійснивши візит до Константинополя. Провела низку реформ, спрямованих на зміцнення Київської держави. 6. Майже все життя провів у походах, щоб розширити кордони Київської держави. Направляючись у похід свого ворога , попереджував «Іду на ви…» Історик М. Грушевський назвав його «запорожцем на престолі». 2. Бесіда1). Як називалася релігія давніх слов’ян до Х століття? 2). На землях якого східнослов’янського племені виник Київ? 3). Як називалося військо князя? 4). Як називався торговий шлях, що пролягав через Київ до Візантії? 5). Як називалася правляча династія на Русі до 882 року? 6). Засновником якої династії став князь Ігор? 7). Від чого зазнав поразки князь Ігор під час морського походу на Візантію в 941 році? 8). Як називався збір данини на користь князя? 9). Яку першу державну реформу здійснила княгиня Ольга? 10). Як називалися розміри данини, встановлені княгинею Ольгою?11). Хто з київських князів став першим християнином і здійснив першу спробу хрещення Русі? 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку. Тема уроку записана на дошці.ІV. Вивчення нового матеріалу Учитель. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося із життям щеодного князя Київської держави — Володимира, якого народ звав. Ясним (Червоним, Красним) Сонечком, церква канонізувала його як. Святого, історики ж назвали Великим. Робота в зошиті (запис плану вивчення нового матеріалу).1. Початок правління Володимира Великого. Територіальнезростання Київської держави.2. Внутрішня політика Володимира.3. Запровадження християнства як державної релігії.4. Зовнішня політика Володимира Великого

Міжусобна війна Рюриковичів. Початок правління князя Володимира. Після смерті князя Святослава між представниками династії Рюриковичів почаласяборотьба за владу. Сини Святослава Олег і Володимир не хотіли визнавати свогостаршого брата Ярополка (972—978 рр.) новим великим князем київським. У свою чергу, Ярополк вирішив приборкати братів і розпочав із ними міжусобну війну. У 977 р. він вирушив із військом у Деревлянську землю, щоб відібрати її в Олега. Олегпрограв битву зі своїм старшим братом і загинув. Приєднавши Деревлянську землю,Ярополк того ж року захопив Новгород і вигнав звідти Володимира, який утік до. Швеції. Проте згодом Володимир повернувся із сильною варязькою дружиною та рушивна Київ. Унаслідок нетривалої війни між братами Ярополк був убитий варягами. Великим князем київським став Володимир Святославич.

Князь Володимир продовжував політику попередників щодопідпорядкування Києву східнослов’янських земель, які неувійшли до складу Русі-України. У 981 р. Володимирвідвоював у Польського князівства територію «червенськихміст» (Волинь, Червень, Белз і Перемишль). До Русі-Українибуло приєднано землі в басейні Західного Бугу. Незабаром тутзбудували фортецю Берестя, а на Волині заснували нове місто. Володимир. Упродовж 981—982 рр. князь двічі приборкувавв’ятичів, у 981 р. — білих хорватів, а в 984 р. — радимичів. За часів Володимира під владою великого київського князяопинилися всі східнослов’янські землі. У цілому завершивсяпроцес формування державної території Русі-України.

Робота з картою (підручник с. 48)1. Землі яких східнослов’янських племінних союзів – предків українців – приєднано до Київської держави за князя Володимира?2. Якими річками проходили кордони Київської держави за часів Володимира на заході та на сході, до яких озер простягалися володіння на півночі, якого моря сягнули на півдні?3.   Користуючись атласом, картою  доведіть,  чи  заперечте,  що Київська держава Русь-Україна за роки правління Володимира перетворилась на імперію.

2. Внутрішня політика князя Володимира. Князь Володимир (960 (963) — 1015)був позашлюбним сином Святослава йслужниці його матері Малуші. Щехлопцем був посаджений батькомнамісником Новгорода. Перемігши вборотьбі з братами за батьківськуспадщину, у 980 р. він ставєдиновладним правителем РусіУкраїни. У роки його князюваннязагалом завершилося формуваннядержавності Русі-України. Князь. Володимир був видатним державнимдіячем, увійшов в історію як талановитийполітик, правитель і реформатор. Найголовнішою його заслугою вважаєтьсязапровадження в Русі-Україніхристиянства.

2. Внутрішня політика князя Володимира. Багато зусиль князь Володимир докладав для розбудови державності Русі-України. Близько 988 р.він здійснив адміністративну реформу, позбавивши влади місцеву знать і посадивши у племіннихкняжіннях намісниками своїх десятьох синів. За переказами «Повісті минулих літ», він нібито провівтакож правову реформу, запровадивши «Устав земляний» — збірник норм усного звичаєвогоправа, що базувалися на давніх звичаях і традиціях східних слов’ян. Майже безперервна боротьба князя Володимира з печенігами, які чинили напади на Русь-Україну,обумовила необхідність здійснення військової реформи. Замість найманців-варягів князю почалислужити «мужі кращі» зі східнослов’янських союзів племен, а південні кордони було зміцненовеличезною за розмірами системою укріплень, відомою під назвою «Змієві вали». Багато уваги Володимир приділяв розбудові свого «стольного града» Києва. На початку правліннякнязя розпочалося будівництво нової міської фортеці «міста Володимира» площею в 10 га. Центральну частину міста, або Гору, оточили високі земляні вали з дерев’яними вежами. До ньогоприлягали укріплені передмістя, найбільшим із яких був Поділ. На початку свого правління Володимир здійснив першу релігійну реформу. Він спробувавреформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом країни. Проте стара віра не відповідала новим відносинам у суспільстві. До того ж у тогочасномухристиянському світі східних слов’ян-язичників вважали «варварами». Імовірно, усе це спонукалокнязя Володимира охрестити Русь-Україну.

«Змієвими валами» називали оборонні лінії, які захищали Київ із півдня, сходу й заходу,простягаючись майже на 1000 км уздовж проток Дніпра. Висота валів досягала 10 м,їх доповнювали дерев'яні фортеці й стіни. Назва походить від легенди про богатирів,які боролися з велетенським змієм, що нападав на слов'янські землі. Вони начебтозапрягали змія в плуг і виорювали величезні борозни, доки він не сконав. У фортецях на«Змієвих валах» постійно перебували загони дружинників. Роз'їзди дозорців, або богатирів, як їхназивали в билинах, несли в степу «заставу богатирську» й попереджали гарнізони фортець про появуворога. Для того щоб дістатися Києва, печенігам необхідно було здолати чотири бар'єри, розташовані нарічках Сула, Трубіж, Остер, Десна та Стугна. Між Києвом та останньою оборонною лінією на Стугнібуло збудовано місто-табір Білгород, де зосереджувалися додаткові сили. Фортеці на оборонних лініяхстояли на відстані 15—20 км одна від одної. Про наближення ворога сусідів повідомляли за допомогоюдиму або вогню із сигнальних веж.

“Злотники” князя Володимира Великого“Срібники” князя Володимира Великого

3. Запровадження князем Володимиром християнства в Русі-Україні. Володимир ретельно вибирав релігію для Русі-України та зупинив свій вибір на християнстві візантійського зразка — віровченні найвпливовішої держави тогочасного світу. Здійсненню задумів князя сприяв збіг обставин. Візантійський імператор Василій II Болгаробійця звернувся до Володимира з проханням про військову допомогу для придушення заколоту. Київський князь поставив умову: сестра імператора Анна має стати його дружиною. Володимир, у свою чергу, зобов’язувався охреститися разом із населенням своєї країни. Складність ситуації примусила Василія II погодитися на це, хоча за традицією візантійські принцеси виходили заміж лише за рівних собі осіб. За допомогою 6-тисячного війська київського князя заколот у Візантії вдалося придушити, але імператор не квапився виконувати свою обіцянку. Тоді князь Володимир у 988 р. захопив місто Херсонес (Корсунь) — оплот візантійського панування на Кримському півострові. Там він охрестився й узяв шлюб із принцесою Анною. Ця подія започаткувала процес хрещення Русі-України. Повернувшись до Києва, Володимир улаштував хрещення населення своєї столиці. Пізніше було здійснено хрещення населення інших земель Русі-України. У літописі Нестор розповідає про всі події, пов’язані із запровадженням християнства, під 988 р., проте дослідники вважають, що вони відбувалися впродовж 988—990 рр.

4. Зовнішня політика князя Володимира. Князь Володимир був сильним і рішучим правителем, який здійснював активнузовнішню політику. У відносинах із сусідніми державами він використовував яквійськову силу, так і дипломатичні зв’язки. Зокрема, як ви вже знаєте, князь відвоював у Польського князівства загарбані ним «червенськіміста». У 985 р. він також приєднав землі ятвягів — литовського племені, яке жило в лісах між. Польщею і Литвою. За свідченням ісландського літописця, Володимиру сплачували данину всіплемена, що жили від Німану до Фінської затоки. Русь-Україна за князя Володимира остаточно відмовилася від однобічної, спрямованої тільки на. Візантію дипломатії та почала розвивати відносини із Західною Європою. Відбувалися обмінипосольствами зі Священною Римською імперією. Так, посли Папи Римського двічі відвідуваликиївського князя (у 988 та 991 рр.). У 994 та 1000 рр. посольства Володимира їздили до Риму.

Прагнучи захистити південні кордони РусіУкраїни, князь не лише здійснював воєнні походипроти печенігів, але й уклав мир із болгарами. Із. Візантією князь Володимир прагнув налагодитидобросусідські відносини, які ґрунтувалися наспільній вірі. При цьому він успішно запобігспробам візантійців зробити Русь-Українузалежною від них державою. Налагодивши зв’язкиз Папою Римським, Володимир змусив Візантіюставитися до Русі-України як до рівної. Володимир добре розумів важливість традиційноїдля того часу практики «шлюбної дипломатії» —встановлення зв’язків між країнами за допомогоюукладання шлюбів між представниками правлячихдинастій. Після прийняття Руссю-Україноюхристиянства він активно її застосовував длязбереження дружніх відносин з іншими країнами. Кожен такий шлюб ставав своєрідною печаткою,яка закріплювала укладений київським княземполітичний союз.

V. Узагальнення та систематизація знань.1. Вікторина.- Хто був батьками Володимира?- Як звали брата Володимира, після перемоги над яким він посів київський престол?- Якого року це сталося?- Як називалася реформа, проведена Володимиром, з метою зміцнення князівської влади й посилення зв’язків із землями?- Як називалася система укріплень на кордонах держави, споруджена за наказом князя?- Як називалася перша кам’яна церква, споруджена у Києві за наказом Володимира ?- Чому вона так називалася?- Як називалися гроші, які карбувалися за князя Володимира?- Що було зображено на цих монетах?2. Проблемне завдання: Чому князя Володимира Святославовича історики назвали Великим, церква – Святим, а народ –Красним Сонечком?V. Підсумки уроку. Учитель стисло нагадує учням провідні ідеї матеріалу, розглянутого на уроці. VІ. Домашнє завдання. Прочитати параграф 6;   запам’ятати дати і події; повторити визначення понять; скласти історичнийпортрет Володимира Великого за такою схемою:       1. Роки життя і правління князя.       2. Основні цілі і завдання правління.       3. Опис зовнішності і характеру князя.       4. Основні події його князювання.       5. Підсумки правління.       6. Обгрунтувати власну думку про характер, вчинки, дії князя.

Історичний словничок: Міжусобна війна (міжусобиця) — незлагода, розбрат, боротьба за владу між суспільними групами або окремими особами в державі.«Устав земляний» — збірник норм усного звичаєвого права, нібито (за повідомленням Нестора Літописця) прийнятий київським князем Володимиром. Норми права (правові норми) — загальнообов'язкові правила поведінки, які встановлюються та охороняються державою. Звичаєве право — затверджене державою правило поведінки, що склалося історично в результаті багаторазового повторення людьми певних дій. Існує на основі звичаю, а не тексту закону. Реформа (від лат. reformo — перетворюю) — перетворення, зміна, нововведення, перевлаштування якоїсь сторони суспільного життя. Язичництво — первісна релігія східних слов'ян, сутність якої полягала в обожненні сил природи. Християнство – одна із трьох світових релігій, віра в Ісуса Христа.