Презентація "Семен Степанович Гулак-Артемовський – фундатор української опери "

Семен Степанович Гулак-Артемовський – фундатор української опери Коваль Надія Антонівна, учитель української мови і літератури, Коваль Анастасія, учениця 8 класу Городищенської загальноосвітньої школи I-III ст. №2 Городищенської районної ради Черкаської області

Актуальність теми На сучасному етапі розвитку української незалежної держави важливим є звернення до одвічних цінностей, вивчення життєпису видатних діячів рідного краю, що й обумовлює актуальність нашої роботи, яка присвячена 205-річчю від дня народження Семена Степановича Гулака-Артемовського – легендарного українського композитора, співака, драматурга, драматичного артиста, фундатора української опери.

Мета роботи Вивчити життєпис С.С. Гулака- Артемівського – фундатора української опери; висвітлити особливості творчої спадщини земляка; дослідити, як вшановується ім’я С.С.Гулака-Артемовського в нашому місті. Завдання дослідити сторінки біографії композитора відшукати й вивчити краєзнавчі матеріали про дружбу С.С Гулака-Артемовського з Т.Г. Шевченком; схарактеризувати вшанування пам’яті митця в місті Городищі.

План Вступ. Основні віхи біографії. Друзі Гулака-Артемовського. Виконавська майстерність. Гулак-Артемовський – композитор. Грані щедрого таланту. Увічнення пам'яті С.С.Гулака- Артемовського. Висновки. Використані джерела.

Основні віхи біографії 16 лютого 1813 р. народився в родині священика Покровської церкви в містечку Городище Київської губернії (тепер Черкащина). 1824 р. батько відвіз сина до Київської духовної семінарії. Проте духовна кар’єра юнака не цікавила, його зачаровує церковний хоровий спів. 1824-1838 рр. співає в хорах Софіївського собору, Михайлівського Золотоверхого монастиря. Хутір Гулаківщина – місце народження С.С. Гулака-Артемовського Фото сім’ї Гулаків, нащадків композитора  Праправнучка Ольга Олексіївна Шляхова, жителька міста Городище

Основні віхи життя Флоренція Петербург Пам’ятник С.С Гулака-Артемовського на Ваганьківському кладовищі 1824-1838 – навчання в Духовній семінарії в Києві; 1838-1839 – проживання в будинку Глінки в Петербурзі; 1839-1842 –виступи на сцені Флорентійської опери; 1842-1684 –соліст опери імператорських театрів Петербурга; 1846-1848 –виступає на сцені Великого театру Москви; 1860-1862 – написання опери “Запорожець за Дунаєм”; 1851 – початок композиторської діяльності; 17 квітня 1873 помер у Москві, похований на Ваганьковському кладовищі.  

Друзі Гулака-Артемовського Михайло Глінка увів талановитого юнака в коло інтелігенції – представників літератури й мистецтва. І. Айвазовський К. Брюллов В. Даль 1838р.  – доленосна зустріч із Михайлом Глінкою в Михайлівському монастирі. 1838-1839р.р.  – живе в Санкт-Петербурзі на квартирі М.Глінки, який навчав його мистецтву співу. Т.Шевченко М.Глінка

Тарас Шевченко був не лише палким прихильником великого таланту земляка з Городища, а й вірним, першим другом.  «Благороднійший ти із людей, брате-друже мій єдиний Семене!» – писав Т.Шевченко. Коли поет відбував каторгу в засланні, Семен Гулак-Артемовський не забував друга, писав листи, посилав гроші. Він був серед земляків, які зустрічали Тараса Григоровича після повернення до Петербурга.

Виконавська майстерність «Сподіваюсь, що Артемовський з часом перевершить усіх басів італійських – його прекрасному голосу немає суперників». П. Михайлов-Остроумов Почувши оперу «Руслан і Людмила», Шевченко писав: «Ну і опера! Особливо, коли Артемовський співає Руслана…Чудовий співак – нічого не скажеш». На оперній сцені пробув 23 роки, виступав у багатьох операх і створив неперевершені сценічні образи. Петербурзька публіка в театр ішла саме «на Артемовського», щоб почути його бас-баритон.

Гулак-Артемовський – композитор Головним досягненням композитора є написання першої української опери «Запорожець за Дунаєм». Семен Степанович Гулак-Артемовський – автор лібрето і перший виконавець партії Карася.

Митець створив дивертисмент «Українське весілля» і водевіль «Ніч напередодні Іванова дня». Композитор Гулак-Артемовський написав музику на текст народної пісні «Стоїть явір над водою» і присвятив своєму другові Тарасу Григоровичу Шевченку. Згодом вона стала його улюбленою піснею. «Стоїть явір над водою» Художник Георгій Васильович Терпиловський

Грані щедрого таланту Склав «Статистико-географічну таблицю міст Російської імперії». Створив оригінальний проект Петербурзького водогону. Захоплювався нетрадиційними методами медицини, глибоко вірив у цілющу силу гіпнозу. Своїм коштом видав 10 заповідей господніх, турбуючись про моральний стан тодішньої еліти. Займався мініатюрним живописом на слоновій кістці. Петербург

Увічнення пам'яті С.С.Гулака-Артемовського У Городищі встановлено пам'ятник Гулаку-Артемовському. У місті діє музей С.С.Гулака-Артемовського. Його іменем названі загальноосвітня школа і школа мистецтв, площа, вулиця, районний палац культури. Школа мистецтв Музей С.С.Гулака-Артемовського Районний палац культури

Висновки український співак, актор, драматург, що залишив у мистецтві яскравий і неповторний слід багатогранням свого щедрого таланту. У пам’яті українського народу назавжди залишиться як один із фундаторів його культури, вірний і люблячий син своєї Вітчизни. Семен Степанович Гулак-Артемовський – легендарний український композитор, автор музики й тексту першої української національної опери «Запорожець за Дунаєм» (саме тому ліра є головним елементом офіційної символіки міста Городища);

Використані джерела Варварцев М. "Перший бас" Флорентійської опери // Культура и життя. 1982. 14 березня. Кауфман Л. Семен Гулак-Артемовский. — Киев, 1981. Коваль Г. Музей С. С. Гулака-Артемовського у Городищі. — Дніпропетровськ, 1979. Осипенко Ольга. Дивосвіт Семена Гулака-Артемовського. – Черкаси: «ІнтролігаТОР», 2013. – 92 с. Хоролець Т. А. Золотий голос України (сценарій музичної вітальні, присвячений творчості С. С. Гулака-Артемовського) / Т. А. Хоролець // Мистецтво в школі (музика, образотворче мистецтво, художня культура). – 2012. – № 5. – С. 36-39 Спогади праправнучки П.П. Гулака-Артемовського Ольги Олексіївни Шляхової. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://oipopp.edsp.net/component/option,com_dcr/dcrTask,dcrDetails/catid,4258/dcrId,2052/Itemid,50/. – Заголовок з екрана.  Аскоченський В.І. І мої спогади про Т.Г.Шевченка / В. І. Аскоченський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/shevchenk