Презентація "Шевченко і Сумщина"

Тарас Шевченко іСумщина

Тарас Шевченко бував на Сумщині під час усіх трьох подорожей Україною.

Перша подорож Т. Г. Шевченка по Україні відбулася в 1843-1844 роках. Тоді молодий поет побував на Київщині, Чернігівщині й Полтавщині (з районів цих областей у 1939 році була утворена Сумська область). Перша подорож Т. Шевченка по Україні

Більше довелося побувати Т. Шевченку на Сумській землі під час другої подорожі по Україні в 1845-1847 роках. Він відвідав Глухів, Кролевець, с. Гирівка Конотопського р-ну, Ромни. Друга подорож Т. Шевченка по Україні

Третя подорож Т. Шевченка по Україні Втретє побував Тарас Шевченко в Україні 1859р. – після заслання. І цього ра-зу він багато подорожував по рідній землі, включаючи і ряд місць нинішньої Сум-щини. Т. Шевченко відвідав Суми, Глухів, Кролевець, Конотоп, Лебедин, с. Лихвин (нині с. Лифине) Лебединського р-ну

Спілкування з нашими земляками Невмирущу пам'ять про себе залишив поет на Сумщині. Зворушливі спогади, перекази, легенди про нього переходять від покоління до покоління.

Шевченко і Глухівщина Вперше Тарас Григорович Шевченко побував тут на початку лютого 1844 року, коли повертався з України до Петербурга через Москву. То був час його першої подорожі по рідній українській землі.

У лютому 1844 року Тарас Шевченко разом з Пантелеймоном Кулішем (вихідцем із Шосткинського району Сумської області), одним із найближчих друзів поета, вперше відвідав Глухів. Тут Т. Шевченко цікавився численними історичними пам'ятками: соборами, храмами, палацами. Шевченко і Глухівщина

Шевченко і Глухівщина Востаннє Шевченко перебував у Глухові проїздом 26 серпня 1859 року. Завершивши третю подорож по Україні, поет прямував через села Глухівщини Тулиголове, Обложки, Есмань до Москви і Петербурга. В Глухові на короткий час зупинився в квартирі Дмитра Петровича Огієвського .

Шевченко і Глухівщина Ще в ПетербурзіТарас Шевченко познайомився з Миколою Андрійовичем Маркевичем , українським істориком, письменником, етнографом, уродженцем села Дунайці колишнього Глухівського повіту. В 1847 році М. Маркевич поклав на музику вірш Тараса Шевченка "Нащо мені чорні брови".

Шевченко і Глухівщина Серед оточення Шевченка був поет, перекладач, видавець Микола Васильович Гербель , дитинство якого минало в Шостці Глухівського повіту. М. В. Гербелю належить перший друкований переклад на російську мову поезії "Думка“. М. Гербеля вважають першим перекладачем "Заповіту". Він тричі (1860, 1869, 1876) пере- видавав у своєму перекладі безсмертний "Кобзар".

Шевченко і Глухівщина Глухівчанин Данило Каменецький завідував друкарнею П. Куліша в Петербурзі. Саме в ній було видано "Кобзар“ (1860) та "Букварь южнорусский» (1861) Т. Г. Шевченка. Данило Каменецький після смерті Т. Шевченка зробив опис особистої бібліотеки поета.

Кролевець його пам'яті Уперше затримав-ся Тарас Шевченко в Кролевці в лютому 1844 року в повітового лікаря Ф. П. Рудзинського, де за його проханням намалював портрет його сина Йосипа.

25 серпня 1859 року Т. Шевченко разом з Іваном та Федором Лазаревськими, від'їжджаючи до Петербурга, рушили підводою до Кролевця з тим, щоб, відпочивши там, їхати далі. Зупинились вони у сестри Лазаревських - Глафіри Огієвської. Кролевець його пам'яті

Кролевець його пам'яті Відвідини Кролевця, виняткова гостинність Г. М. Огієвської та дуже тепла атмосфера, що панувала тоді серед друзів, залишили в Тарасовій пам'яті якнайкращі спогади. Тому не випадково, що коли наступного разу 1860 року Іван Лазаревський їхав на батьківщину, Шевченко передав його сестрі "Кобзар", що тільки вийшов друком. Мов дорогоцінний скарб отримала вона цей дарунок із лаконічним написом: "Глафірі Матвіївні Огієвській на пам'ять. Т. Шевченко".

Першою зупинкою під час поїздки Тараса Шевченка в Україну 1859 року було село Лихвин (нині Лифине) , маєтність Дмитра Хрущова. Шевченко на Лебединщині У подружжя Хрущових Шевченко провів кілька днів (6—9 червня).

Шевченко на Лебединщині У Лихвині Тарас Григорович зупинився не в панських хоромах, а в простій хаті садівника-кріпака Миколи Денисенка і відразу ж взявся до відтворення видів чарівної лихвинської природи.

Шевченко на Лебединщині З Лихвина Тарас Григорович виїжджав до Лебедина й гостював там у братів Олексія та Максима Залеських, які жили в скромному особняку. Будинок цей дивом зберігся.

Шевченко на Лебединщині На Лебединщині Шевченко пробув лише 4 дні, але вони для нього видалися дуже плідними. Він чимало встиг зробити на літературно-мистецькій ниві. Творчої наснаги, горіння йому додавала українська земля, за якою він так дуже скучив.

Перебування Шевченка на Конотопщині Людьми, що відіграли велику роль у житті Тараса Шевченка, була дружня родина Лазаревських - уродженців села Гирівки (нині Шевченкове) Конотопського повіту. Сам Тарас Григорович завжди з незмінною любов'ю і вдячністю згадував любих його серцю братів Лазаревських. У щоденнику він записує:"На диво симпатичні люди, ці прекрасні брати Лазаревські, і всі шість братів, як один, рідкість".

Перебування Шевченка на Конотопщині Міцна і зворушлива дружба пов'язувала Т. Г. Шевченка з шістьма братами Лазаревськими - Василем, Михайлом, Федором, Яковом, Олександром та Іваном. Чотири брати Лазаревські - Михайло, Федір, Олександр і Василь - залишили спогади про Тараса Шевченка. Василь. Михайло. Федір. Олександр

Перебування Шевченка на Конотопщині Щирою і теплою була зустріч Тараса Шевченка із Афанасією Олексіївною Лазаревською 21 серпня 1859 року. До неї Шевченко ставився з синівською любов'ю:"Благородних синів Ваших я звик називати моїми рідними братами, - говорив він, дозвольте ж Вас називати моєю рідною, гаряче коханою матір‘ю”.

В 1843 році зупинявся Кобзар у селі Андріївка (нині Роменського району Сумської області) в маєтку В. М. Репніна - рідного брата Варвари Репніної, з якою здружився в Яготині. Тут намалював портрет дітей В. М. Репніна. Перебування Тараса Шевченка на Роменщині

Шевченко перебував Ромнах 22-25 липня 1845 року, відвідав Іллінський ярмарок, де побачив виставу "Москаль-чарівник" у виконанні акторів Харківської трупи . Перебування Т. Шевченка на Роменщині

Одним з найбільш активних пропагандистів Шевченкового слова був його добрий знайомий роменчанин Григорій Станіславович Вашкевич. Г. С. Вашкевич разом з Д. Каменецьким вичитував і правив коректуру "Кобзаря", виданого 1860 року. Перебування Т. Шевченка на РоменщиніПеребування Т. Шевченка на Роменщині

Малярські роботи, пов'язані з Сумщиною У своїх мистецьких творах, навіяних перебуванням на Сумщині, Шевченко виявив більшість тих рис і якостей, які характеризують його як живописця і графіка. Творам Шевченка притаманні поетична задушевність, майстерність малюнка, велика простота й виразність картин, емоційна сила й гуманізм. З Сумщиною пов'язано близько десятка творів Шевченка – художника.

“Сліпий” (Невольник)Дерева

Портрет М. Г. Репніна. Портрет Й. Ф. Рудзинського

В ЛихвиніВ Лихвині

Дуб. Узлісся

Урочище Стінка. Дві дівчини

Портрет А. О. ЛазаревськоїПортрет Р. Лукомського

Роботи, подаровані Т. Шевченком нашим землякам. Приятелі Шевченко подарував офорт “Приятелі” своїм друзям братам Олексію та Максиму Залеським

Вечір в Альбано…Мангишлацький сад. Роботи, подаровані Т. Шевченком нашим землякам Наталії Хрущовій Тарас Григорович подарував офорт "Вечір в Альбано поблизу Рима“ та естамп "Мангишлацький сад”

Свята родина. Притча про робітників…Роботи, подаровані Т. Шевченком нашим землякам Афанасії Олексіївні Лазаревській Тарас Григорович подарував офорт “Свята родина”, а її сину Михайлу офорт “Притча про робітників на винограднику”

Портрет Михайла Лазаревського Автопортрет Т. Шевченка, 1858р. Роботи, подаровані Т. Шевченком нашим землякам Михайлу Лазаревському Тарас Григорович подарував його портрет та свій автопортрет

Літературні твори Кобзаря, пов'язані із Сумщиною. Відвідини Тарасом Шевченком Ромен лишили помітний слід у його спогадах і творчості. Про них він згадує не лише в "Щоденнику", а й у ряді художніх творів - поемах "Великий льох" і "Княжна", повістях "Наймичка" та "Капітанша”. У Лихвині Т. Г. Шевченко написав поезію "Ой по горі роман цвіте", навіяну красою лихвинської природи з її неповторною гористою місцевістю, влітку вкритою на схилах ромашкою.

Літературні твори Кобзаря, створені на Сумщині чи про неїШевченко , який неоднократно відвідував Глухів, згадував його в поемах "Капітанша“ та "Сон", у вірші "Іржавець".

Літературні твори про Кобзаря, створені на Сумщині Перебування великого поета в Кролевці залишило глибокий слід у народній пам'яті. Трудящі оспівували його у піснях, народних переказах, легендах, у виробах народних умільців.

АНАТОЛІЙ ГРИЗУНІз кріпака - академік!.. У долю йому - царський тесак захромлено. Молодість, сподівання розчавлено казематом. І сьогодні у вічність іде він так натомлено – Немов Кос-Аралом, століттям двадцятим.

Василь Сухомлин Тарасові рушники. Дівчата клали цвіт калини Під журний спів і тихий плач. Як тінь стояв край домовини В тяжкій журбі змарнілий ткач. Ось рушники свої червоні Він розгорнув, поклав на гріб. І покотилися солоні Гарячі сльози, наче дріб. – Бажав ти хати і дружини, Кобзарю милий... Де ж вони? Холодно-білий цвіт калини, Безмовна темрява труни. Хотів ти в новий дім окрасу... Нехай же щирий дар ткача Тебе навіки, наш Тарасе, Із Україною вінча...

ВІКТОР СКАКУНКОЗАЦЬКИЙ СТЕПКоли на зморенім шляху. Спадала тихо курява до ніг. Од маж чумацьких,І котилось сонце за ясний поріг,Кобзар діставсь на дике поле,На килим, витканий із буйноцвіття трав,Що мерехтить,Ряхтить,Переливається од райдужних загравІ медом пахне, мов щільник…

ОЛЕКСАНДР ВЕРТІЛЬТАРАСОВА ДУШАНародним стала Мавзолеєм гора Чернеча громова. Ти поруч десь, душа Тараса! Пройнявши болем кожен вірш, стоїш над нами і над часом, і над Чернечою стоїш. Гора гримить і не заснути, клекоче гнівно магма слів: і найкоштовнішії пута завжди ганебні і гнилі. Тож не малій під небом, горо! Хай не міліє твій нестрим, щоб тільки Слово, наче порох, у душах втримати сухим.

Ушанування пам'яті Тараса Шевченка на Сумщинім. Ромним. Суми

м. Недригайлівм. Тростянець

м. Конотоп

м. Глухів м. Лебедин

м. Кролевець

На Сумщині є багато місць, пов'язаних з перебуванням Т. Г. Шевченка. І кожна його стежка — це жива історія життя і творчості генія українського народу. Тож хай не заростають вони бур'янами байдужості і забуття, і, як кажуть, їм на роду написано стати заповідними місцями, бо любов до Кобзаря — незгасна, вічна.

Використані ресурси:http://kobzar.infohttp://krolevets.comhttp://lebedin.nethttp://library-sumy.comhttp://litopys.org.ua/shevchenkohttp://s42.radikal.ruhttp://shans.com.uahttp://storinka-m.kiev.ua