Презентація "Шкала електромагнітних хвиль"

Шкала електромагнiтних хвиль

Електромагні́тна хви́ля — процес розповсюдження електромагнітної взаємодії в просторі у вигляді змінних зв'язаних між собою електричного та магнітного полів. Прикладами електромагнітних хвиль є світло, радіохвилі, рентгенівські промені, гамма-промені. Періодична зміна електричних та магнітних складових в електромагнітній хвилі

Властивості електромагнітних хвиль - досить різні та залежать  від довжини хвилі випромінювання.  Все різноманіття довжин хвиль електромагнітного випромінювання можна поділили на шість видів, найзвичнішим з яких для нас є видиме світло.

Світло. Діапазон довжин хвиль видимого світла знаходиться між 400 нм (фіолетовий колір) і 760 нм (червоний колір). Найважливішою характеристикою видимого випромінювання є, зрозуміло, його видимість для людського ока. Саме видимі промені електромагнітного випромінювання земна атмосфера пропускає краще всього, а Сонце найактивніше випромінює у видимих променях.   

Інфрачервоне випромінювання. Земна атмосфера пропускає зовсім невелику частину інфрачервоного випромінювання. Воно поглинається молекулами повітря, і особливо  вуглекислим газом. Цей же  газ винен в тому, що тепло не достатньо покидає нашу планету. Світлове випромінювання нагріває поверхню, але теплу  назад в космос вийти не вдається. Такий ефект називають парниковим. У космосі вуглекислого газу небагато, тому теплові промені з невеликими втратами проходять крізь пилові хмари. Саме завдяки інфрачервоному випромінюванню в нашій країні була одержана перша фотографія центру Галактики, який закритий від Землі газопиловими хмарами. 

Радіохвилі. Ще більшу довжину мають радіохвилі, завдяки яким ми слухаємо  радіо, дивимось телебачення, користуємось стільниковими телефонами. Все електромагнітне випромінювання, довжина хвилі якого більше  0,5 мм відноситься до радіохвиль. Це – довгохвильовий кінець електромагнітного спектру.

Ультрафіолетове випромінювання.  Випромінювання, довжина хвилі якого коротше, ніж у видимих променів фіолетового кольору, називають ультрафіолетовим. Це випромінювання, здебільшого, шкідливо для живих організмів, проте  більша частина ультрафіолету не проходить крізь атмосферу Землі −  озоновий шар активно поглинає небезпечні промені. 

Рентгенівське випромінювання. Фізик Рентген відкрив ще більш короткохвильове випромінювання, яке  назвали на честь самого Рентгена. Володіючи хорошою проникаючою здатністю, рентгенівське випромінювання знайшло застосування в медицині і кристалографії. Рентгенівські промені   шкідливі живим організмам. І атмосфера Землі із-за їх проникливості  їм не перешкодає. Нас виручає магнітосфера Землі, яка затримує багато небезпечних випромінювань космосу.

Гамма-випромінювання. Це найнебезпечніший вид радіоактивності, найнебезпечніше електромагнітне випромінювання. Енергія фотонів гамма-променів дуже висока, і їх випромінювання відбувається при деяких процесах усередині ядер атомів.  Реєстровані, час від часу, таємничі гамма-спалахи на небі поки ніяк не пояснені астрономами. Ясно, що енергія явища, що спричинює спалахи, просто грандіозна. За деяким підрахунком, на секунди, які триває такий спалах, вона випромінює більше енергію, чим решта всього Всесвіту. Гамма-випромінювання не пропускається до Землі її магнітосферою.

Висновок. Отже, електромагнітний спектр дуже строкатий. Зі всього цього різноманіття людина  сприймає тепло і видиме світло. Короткохвильові види випромінювань згубно впливають на людину, але самих випромінювань вона не відчуває. Атмосфера і магнітосфера Землі пропускають  до поверхні видиме світло, малу частину інфрачервоного і ультрафіолетового випромінювань, а також частину радіохвиль.