Презентація "Шкода війни на навколишнє середовище. Вплив війни на стан повітря"."

Шкода війни на навколишнє середовище. Вплив війни на стан повітря

Що таке війна ?Війна — складне суспільно-політичне явище, пов'язане з розв'язанням суперечностей між державами, народами, національними й соціальними групами з переходом до вжитку засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їхніми збройними силами. Російське вторгнення в Україну (з 2022) — відкритий воєнний напад Росії на Україну, що почався в четвер о 3:40 24 лютого 2022 року. Третій етап російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати.  

Як війна впливає на стан повітря в Україні ?Україна давно має проблеми з якістю повітря , але ведення активних бойових дій на території країни серйозно погіршує якість повітря. Наслідки від цього можуть мати довгостроковий негативний вплив на наше здоров’я. 

Стан повітря погіршується через бойові дії у прямий та непрямий способи. Пямий вплив бойових дій – це детонування снарядів, використання артилерійської зброї та авіабомб. За даними ДСНС2 протягом трьох місяців війни на території України знешкоджено понад 120 тисяч вибухонебезпечних предметів, зокрема 1 978 авіаційних бомб. Водночас російська армія випустила по Україні 2 275 ракет3. У деяких випадках ці ракети влучали в українські склади боєприпасів, які теж детонували. 

Від таких вибухів в атмосферне повітря викидаються свинець, сажа, вуглець й інші шкідливі речовини. А залишки снарядів містять сірку, мідь, залізо та вуглець. При потраплянні у ґрунт вони забруднюють воду, а згодом отруюють людей і тварин.

Непрямий вплив бойових дій – це пожежі в екосистемах, вибухи нафтобаз, атаки на промислові об’єкти та склади небезпечних відходів, як-от пінополіуретан, мінеральні добрива, лакофарбові вибори, аміачна селітра тощо. Нафтобази були й залишаються однією з головних цілей російських ракет. Станом на 24 травня зафіксовано 36 влучань в об’єкти нафтової інфраструктури. Від пожеж на нафтобазах в атмосферне повітря викидаються важкі метали, діоксид сірки, сажа, окиси азоту тощо. Такі викиди шкодять здоров’ю людей, а забрудники, які потрапляють у ґрунт, з часом погіршують якість підземних та поверхневих вод. А обсяг викидів від загоряння лісів, нафтобаз та інших об’єктів становить 182 мільйони тонн шкідливих речовин.

Як змінився стан повітря під час війни ?За даними Міністерства довкілля України, обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря за час війни дорівнює обсягу викидів одного металургійного підприємства за цілий рік роботи.  Погляньмо на показники стану повітря у місті Київ у середині березня, коли навколо столиці велися активні бойові дії. Згідно з рейтингом IQAir, 19 березня Київ був на першому місці у світі за рівнем забруднення повітря, маючи індекс якості повітря 194 – нездоровий стан повітря. Тоді у Києві стояв туман та відчувався запах продуктів горіння. Станом на 7 червня Київ перебуває на 78 місці у світі з індексом якості повітря 12 – хороший стан повітря. 

Найімовірніше, причина такого покращення полягає у відсутності бойових дій у місті та поблизу, а також у зменшенні кількості автівок через дефіцит пального. За словами начальника Управління екології КМДА Олександра Возного, хороший стан повітря спостерігався у Києві й у перші дні вторгнення, коли зі столиці виїхало багато автівок, а ліси навколо ще не загорілися. Ситуація з вимірюванням якості повітря в інших містах України дещо складніша. Так, наприклад, громадська організація Save. Dnipro розробила бота Save. Eco. Bot6, який моніторить стан повітря у місті. Але такі ініціативи існують не всюди, а в деяких районах вимірювання стану повітря взагалі неможливе через воєнні дії.

Ядерна зброя. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну загострило побоювання українських та світових політиків, щодо ймовірності використання РФ ядерної зброї. Цей сценарій вважають малоймовірним. Однак не варто забувати, що ми маємо справу з непередбачуваним противником, дії якого виходять за межі здорового глузду.

Що таке ядерна зброя?Ядерна зброя – зброя масового ураження вибухової дії. Під час її застосування починається ланцюгова реакція, особливим вражаючим фактором якої є іонізуюче опромінення. Радіоактивне забруднення - визначається, як включення небажаних радіоактивних елементів у навколишнє середовище. Це можуть бути природні (радіоізотопи, присутні в середовищі) або штучні (радіоактивні елементи, вироблені людиною).

Вплив ядерної зброї на людину має комбінований характер. Він пов’язаний не лише з радіацією, а й із вибуховими та тепловими ураженнями. Останні виникають протягом перших секунд після ядерного вибуху. Детонації запалу на великій висоті, які більш характерні для стратегічної зброї, призводять до вибухових та теплових ефектів. А при застосуванні тактичної ядерної зброї вплив має переважно радіаційний фактор ураження. Фахівців в сфері ядерної та радіаційної безпеки прогнозують, що у разі застосування зброї біля 70% постраждалих отримають механічні поранення внаслідок вибухової дії та опіки через термічний вплив. Приблизно 30% матимуть наслідки для здоров'я через радіацію.50% людей, які будуть знаходитися у 2,5 км від місця вибуху, отримають комбіновані травми: механічні, теплові та спричинені радіацією. Також постраждають 25% осіб, чиє місцезнаходження становитиме 2,5-5 км від удару. Найбільше людей загине протягом 2 днів внаслідок комбінованих травм.

Яскравим прикладом небезпеки є аварія на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року)Внаслідок викидів у повітря великої кількості радіоактивних речовин відбулося стійке і довготривале забруднення території Цезієм, Стронцієм і Плутонієм. Ці речовини випромінюють радіоактивні промені і їх називають радіонуклідами. Вони мають здатність нагромаджуватися в організмах, воді, ґрунті, повітрі і тривалий час впливати на стан довкілля, життя людей і тварин (період піврозпаду Цезію-137 становить 24 тис. років!). Тому в зоні значного радіоактивного забруднення заборонено вирощувати сільськогосподарські культури, збирати ягоди, гриби, полювати на дичину, ловити рибу, пити воду, палити дерева чи листя. Велику кількість забруднюючих речовин акумулювали в собі донні відклади Київського водосховища.

Також яскравим прикладом є СКИДАННЯ АТОМНОЇ БОМБИ США НА ХІРОСІМУ(6 серпня 1945) та  НАГАСАКІ (9 серпня 1945)Наслідки атомного вибуху над Хіросімою  -  густонаселеним містом виявилися по-справжньому жахливими. Точна кількість жертв скидання бомби на Хіросіму так і не вдалося встановити, воно коливається від 140 до 200 тисяч. З них 70-80 тис. Чоловік, що знаходилися неподалік від епіцентру, загинули відразу після вибуху, іншим пощастило куди менше. Величезна температура вибуху (до 4 тис. Градусів) буквально випаровувала тіла людей або перетворювала їх на вугілля. Світлове випромінювання залишило віддрукувало силуети перехожих на землі і будівлях ( «тіні Хіросіми») і підпалила все горючі матеріали на відстані в кілька кілометрів.

Слідом за спалахом нестерпно яскравого світла вдарила задушлива вибухова хвиля, змітає все на своєму шляху. Пожежі в місті злилися в один величезний вогняний смерч, який нагнітав сильний вітер в бік епіцентру вибуху. Ті, хто не встиг вибратися з-під завалів, згорали в цьому пекельному вогні. Слід розуміти, що в середині минулого століття люди недостатньо розуміли наслідки застосування атомної зброї. Ядерна медицина перебувала в зародковому стані, поняття «радіоактивного забруднення» як такого не існувало. Тому жителі Хіросіми після війни почали відбудовувати своє місто і продовжили жити на колишніх місцях. Високу смертність від раку і різні генетичні відхилення у дітей Хіросіми не відразу пов'язали з ядерної бомбардуванням.

Фосфорні бомби. Фосфорні боєприпаси — тип запальних боєприпасів, споряджених білим фосфором. Одразу виникає запитання, чому цей білий фосфор такий небезпечний. Білий фосфор – це дуже вогненебезпечна воскоподібна речовина від безбарвного до жовтого світлопроникного кольору із гострим запахом часнику. Форма, в якій вона використовується військовими, дуже активна і спалахує від контакту з киснем. Білий фосфор – самозапальний матеріал. Через це його зберігають під водою, у закупорених посудинах та за мінімального освітлення. Краматорсськ , Україна Ірпінь/Гостомель , Україна 

Наслідки удару фосфорною бомбою. Внаслідок удару фосфорною бомбою спалахує сильна пожежа, яку важко загасити. Під час попадання на шкіру людини білий фосфор викликає важкі хімічні опіки. Він отруйний для людини. Смертельна доза становить 0,05-0,15 г. Білий фосфор може викликати ураження кісток та кісткового мозку, а також змертвіння тканин. На додачу, людина отримує не просто опіки, а глибинні рани. Використання фосфорних бомб заборонено Женевською конвенцією. Застосування фосфорних бомб у війни РФ проти України. З початку повномасштабної війни в України, росія активно використовує проти українців увесь свій вбивчий арсенал, включно з фосфорними бомбами. Надлишок фосфатів у ґрунтах сильно шкодить росту та розвитку флори і фауни зони бойових дій. Тканини рослин зазнають деградації. Потрапляючи на одяг або шкіру людини, фосфор викликає тяжкі опіки та болісні каліцтва. Якщо білий дим з часточками фосфору потрапить у легені, то він може їх повністю випалити.

Війна вплинула кожний компонент довкілля – тваринний і рослинний світ, воду, повітря, ґрунт. Наслідки цього негативного впливу будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер. За останніми скромними оцінками, збитки довкіллю України від війни становлять 1,35 трлн гривень.

Дякуємо за увагу !Бажаємо Чистого неба над головою !