Презентація "Слово про Ігорів похід"

«Слово про похід Ігорів»

{F5 AB1 C69-6 EDB-4 FF4-983 F-18 BD219 EF322}Теорія літератури. Тема. Основне питання,яке висвітлюється в художньому творі на певному матеріаліІдея. Загальний висновок, який логічно випливає з усього зображеного в художньому творіЖанр. Тип мистецького та літературного твору

{F5 AB1 C69-6 EDB-4 FF4-983 F-18 BD219 EF322}Виявлення й публікації пам‘ятки. Дата. Подія1185-1187 рр. Було створене «Слово про похід Ігорів». Привід для створення — похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича та його союзників проти половців. Детальна розповідь про похід є в Іпатіївському літописі і стисліша — в Лаврентіївському. Кінець XVIII ст. О. Мусін-Пушкін, збирач пам’яток, придбав один із пізніших списків пам'ятки1792 – 1793 рр. Виготовлення рукописної копії « Слова ….» для Катерини II1800 р. Перше видання пам‘ятки накладом 1200 примірників1812 р. Втрата друкованого видання. Згорає палац О. Мусіна-Пушкіна разом із бібліотекою,в якій зберігалося «Слово…»Наш час. У державних і приватних бібліотеках зберігається близько 60 примірників пам’ятки

ІСТОРІЧНА ОСНОВАПерші набіги степовиків після смерті Ярослава Мудрого (1061)• Любецький з’їзд 109 р. князів Київської Русі — заклик до єднання• Загроза розпаду Київської Русі (XII ст.)Нескінченна боротьба між нащадками двоюрідних братів – Олега Святославича і Володимира Всеволодовича Безперервність половецьких набігів (XII ст.). Примирення між князями. Походи проти половців Володимира Мономаха. Вигнання степовиків За Дон і на Кавказ (1103-1116)Успішна боротьба проти ворога сина Володимира Мономаха Мстислава. Нанесення тяжкої поразки степовикам об’єднанням руських князів на чолі з великим київським князем Святославом (1183, 1184)Похід на половців новгород-сіверського князя Ігоря (23 квітня 1185 р.)

АНАЛІЗ ТВОРУЖанр. Щодо жанру «Слова..» не існує єдиної думки. Автор називає твір «піснею, повістю, словом»; Панас Мирний — «думою», І. Єрьомін — «пам’яткою політичного ораторського красномовства», Д. Лихачов — «єднанням „плачу” і „слави”, О. Білецький — «повістю-піснею», «героїчною ліро-епічною поемою»Тема. Детальна розповідь (іноді з порушенням хронології) про невдалий похід Новгород-Сіверського князя Ігоря проти половцівІдея. Заклик до єднання руських князів саме перед татаро-монгольською навалою; патріотизм як вияв любові до Батьківщини, відданість своєму народові, готовність на жертви й подвиги в ім’я народу. ПроблематикаЄдність руських князів як умова їх непоборності. Панівна роль київського князя Святослава у вирішенні державних проблем. Уболівання за долю Русі. Засудження міжусобиць

КОМПОЗИЦІЯКомпозиція справляє враження мозаїчності, калейдоскопічності, але насправді в «Слові…» все з‘єднано в органічну ідейно-художню цілісність ЗАЧИН (заспів)Роздуми автора над тим, як йому розпочати свою розповідь про події: чи в стилі Бояна, співця й гусляра, чи відповідно до життєвої правди. Основна частина{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Оповідання перше. Виступ проти половців дружини Ігоря (повне відтворення обставин, авторськівіступи про людську честь і гідність)Оповідання друге. Розповідь про сам похід, «затемнення сонця»Оповідання третєБитви з половцями в п’ятницю, суботу і неділю («Великодень»)Оповідання четверте. Події на полі бою, поразка русичів, сон Святослава — його «золоте слово»Оповідання п’яте. Плач Ярославни, її звернення до сил природи. Оповідання шосте. Втеча Ігоря з полону. Кінцівка. Величання князів - учасників подій

ГЕРОЇ ТВОРУ{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ГероїСукупність якостей, що виявляються у вчинках і поведінціРуська земля, руський народ. Народ-ратай, народ-воїн, народ-захисник рідної земліКнязь Ігор. Натхненник і керівник походу, захисник руської землі, який повів свої полки на половецьку землю, аби захистити свою Батьківщину. Хоробрий воїн, що має сильну волю, мужнє серце, піклується про державу. Затемнення сонця не охолодило його бойового духу. Всеволод. Двоюрідний брат Ігоря; наділений рисами билинних героїв-богатирів, мужній «буй-тур»; оборона рідної землі і воїнська честь для нього — понад усе. Негативні риси: славолюбство, свавільність. Ярославна. Особа історична; справжнє ім’я — Єфросинія. Вірить у магічну силу вітру, сонця, Дніпра-Славутича; патріотка рідного краю. Святослав. Далекоглядний державний діяч; уболіває за долю простих людей; засуджує князівські між­усобиці, закликає князів «помститися за руську землю, рани Ігореві». Мудрість, справедливість і доброта — провідні риси цієї сильної людини. Природа. Природа у слові не є позасюжетним елементом, вона виступає дійовою особою (допомагає Ігореві, коли він утікає з полону; Ярославна звертається з проханням до вітру, сонця, Дніпра як до жи­вих істот). Природа активно діє — попереджає про небезпеку (затемнення); співчуває дружинни­кам (дерева від горя схиляються до землі) тощо. Бере на себе роль активного помічника, вороже налаштована проти половців. Автор. Можливо, його прототип — Боян, митець величезної поетичної сили й буйної фантазії. Має ви­няткове творче обдарування. Глибоко розуміє прогресивні ідеї свого часу. На відміну від Бояна, не тільки оспівує князів, а й картає їх за егоїстичні інтереси та дії. Основний його принцип — вірність історичній правді

ЗАСОБИ ХУДОЖНЬОЇ МОВИ{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ЛексичніТропи. Синтаксичні Звукопису. Архаїзми;Старосло-в’янізми;синоніми. Постійні епітети;порівняння; метафора; персоніфікація;символ;метонімія;гіперболаІнверсія; риторичні фігури (запитання,оклики, вигуки); паралелелізм;багатосполучниковість• контраст Алітерація;асонанс;тавтологія

Елементи язичницького фольклору{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Діва Обида. Своїми лебединими крилами захищає Русь. Карна і Жля. Уособлення плачу й печалі за убитими. Див«Образ не зовсім ясний»Поганські боги. Хорс (бог сонця),Дажбог (образ сонця),Стрибог (очевидно ,бог вітру);Волос

Символіка твору{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Символічно-міфологічні образи. Тлумачення символів. Каламутні ріки. Символ ворожої навали. Дорогоцінне каміння. Символ сліз Дошки без князька в золотоверхому теремі Святослава (князьок-гребінь,над яким зв’язуються крокви)Символ нещастя, загибеліСон Святослава. Знак горя й туги Руської землі

Поетичні переклади та переспіви{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Рік публікаціїАвтор Назва1857 Михайло Максимович«Песнь о полку Игореве»1867 Тарас Шевченко«Плач Ярославни», «В Путивлі граді вранці-рано», «З передсвіта до вечора»1875 Володимир Кендзерський«Слово о полкові Ігоревому»1893 Василь Мова (Лиманський)Переклади з «Слова о полку Ігоря»1896 Степан Руданський«Ігор – князь Сіверський»1896 Панас Мирний«Дума про військо Ігорове»1901 М. Вербицький(М. Білокопитний)«Плач Ярославни»1902 Юрій Федькович«Пісня о поході Ігоря на половців», «Плач Ярославни»1928 Микола Чернявський«Слово про похід Ігоря»1906 Констянтин Зіньківський«Дума про похід Ігорів (Слово о полку Ігоревім)»1907 Василь Щурат«Слово про похід Ігоря Святославича»

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Рік публікаціїАвтор Назва1936 Святослав Гординський«Слово про Ігорів похід»1938 Володимир Свідзінський«Слово про похід Ігорів, Ігоря, сина Святослава, внука Олега»1938 Наталя Забіла«Слово про Ігорів похід»1938 Леонід Новиченко «Слово о полку Ігоревім. Уривок з поеми»1938 О. Корж«Плач Ярославни»1938І. Лук’яненко«Плач Ярославни»1939 Максим Рильський«Слово про Ігорів похід»1949 Павло Тичина«Тоді по Руській землі»1949Іван Огієнко«Слово про Ігорів похід»1954 Олексій Коваленко«Слово о полку Ігоревім»1961 Роман Чумак«Плач Ярославни»

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Рік публікаціїАвтор Назва1965Іван Земнухов«Плач Ярославни»1966 Михайло Кравчук«Слово про Ігорів похід»1967 В. Соболевський«Плач Ярославни»1971 Василь Шевчук«Слово про Ігорів похід»1982 Леонід Гребінка«Слово про похід Ігорів. Ігоря Святославича, внука Олегового»1996 Володимир Васьків«Слово о полку Ігоря»Іван Вагилевич«Повість о полку Ігоревім»2000 Віталій Скляренко«Слово про похід Ігорів, Ігоря, сина Святославового, внука Олегового»2006 Борис Яценко«Слово о полку Ігоревім. Ігоря, сина Святославового, онука Олегового»