Організми адаптувались до існування в певному інтервалі температур. Адаптації організмів до життя за певної температури й до перенесення її змін. Низька температура призводить до сповільнення хімічних реакцій (недостатня швидкість для забезпечення потреб організму; при утворення кристаликів льоду в клітині – розрив мембрани та загибель клітини)Висока температура розбалансовує процеси обміну речовин (швидкість процесів не встигають забезпечувати інші процеси реагентами та утилізувати продукти)Денатурація білків (втрата функцій)Тому температура тіла повинна підтримуватись у відповідному діапазоні.
Пойкілотермні організми здійснюють терморегуляцію завдяки випаровуванню води, роботі м'язів і поведінковим змінам. Екологічно непластичні видимають вузький діапазон толерантності за температурою. Пристосування на молекулярному рівні шляхом зміни структури ферментів. Транспірація у рослин шляхом випаровування води крізь продихи. Скидання листя восени. Зміна терморегуляції завдяки Інтенсивності роботи мускулатури
Основним терморегуляторним органом людини є її шкіра. Людина поведінково намагається уникати несприятливих погодних умов. За низьких температур: Притоку крові до шкіри. Скорочення волосяних м'язів. Відкачування крові до внутрішніх органів. Мимовільне скорочування м'язів - тремтіння. За високих температур. Виділення поту шкірними залозами. Притік крові до шкіри. Штучна терморегуляція. Вогонь. Опалення. Кондиціонер