Презентація "Становлення абсолютної монархії у Франції"

Розділ 3. Держави Західної Європи в XVI–XVII ст. Франція в XVI-XVII ст.

Питання для повторення. Поясніть поняття: Протестантизм Лютеранство Єзуїт Індект Заборонених книг. Назвіть причини КонтрреформаціїПоясніть особливості Кальвінізму. Поясніть особливості Англіканства?

Назвіть історичного діяча. Що вам відомо про його діяльність?

Абсолютизм — (від латинського слова «абсолютус» — «безумовний», «необмежений»); державний устрій, що утвердився в деяких ранньомодерних європейських країнах, де представницькі органи не впливали на верховну (монархічну) владу. Абсолютна монархія — (від поєднання латинського слова «абсолютус» із грецькими «монос» — «один» та «архос» — «керівник», «вождь»); правління, за якого повнота державної (законодавчої, виконавчої, судової, а іноді релігійної) влади належить одній особі. Меркантилізм — (від французького слова «меркантіль» або італійського «мерканте» — «торговець»); втручання держави в господарювання (економіку); залучення в країну дорогоцінних металів, досягнення вигоди від зовнішньої торгівлі. Протекціонізм — (від французького та англійського слів, що означають «захист», «покровительство»); дії держави, спрямовані на захист національної промисловості й сільського господарства від іноземної конкуренції завдяки запровадженню високих мит на привізні товари та обмеженню вивозу деяких товарів. Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Франція у XVI ст.: Найбільш населена країною Європи. Чисельність її жителів сягала 15-18 млн чоловік. Столиця Париж була у ті часи найбільшим містом Європи із населенням 300 тис. жителів. Об'єднання Франції в єдину централізовану державу завершилося наприкінці XV ст. Країна залишалася в цілому аграрною. Столицею французького книгодрукування, банківської справи та “містом шовку” був Ліон. Найбільшим портовим містом був Марсель. Дещо занепадало сільське господарство, де зберігалися середньовічні порядки. Як наслідок, зменшувалися врожаї, зростали повинності, що породжувало невдоволення населення.

Франциск І Валуа (1515-1547)Обдарований, освічений та енергійний монарх. Він ніколи не скликав Генеральних штатів і в проведенні державної політики спирався на Королівську раду. Найважливіші справи монарх вирішував у вузькому колі наближених осіб і перший увів у свої накази фразу: «Така моя добра воля». Помітне зміцнення королівської влади

Релігійні війни (1562 - 1594 рр.)

Релігійними, або гугенотськими, або громадянськими війнами називають війни у Франції між католиками і кальвіністами-гугенотами в першій половині XVI ст. Причини. Поширення кальвінізму, особливо на півдні країни. Ворожнеча між королівськими родинами Валуа, що перебували при владі, і Бурбонами. Погіршення становища різних верств населення через "революцію цін" і збільшення податків. Незадоволення зміцненням абсолютизму серед провінційного дворянства. Поразка Франції в Італійських війнах з Іспанією (1494 - 1559 рр.).

Ворогуючі сторони. Католики, які вважали себе захисниками католицької церкви і престолу. Гугеноти, які спиралися на провінції, що втратили привілеї самоврядування, і прагнули покращити своє становище за рахунок церковних земель.

Варфоломеевська ніч

Після півночі 24 серпня 1574 року умовний сигнал - дзвін дзвону церкви Сен-Жермен-л'Оксерруа - перетворив парижан-католиків на вбивць. Першу кров пролили дворяни герцога де Гиза і найманці-швейцарці. Вони витягнули де Колиньи з будинку, посікли його мечами і відрубали голову. Тіло протягнули по Парижу і повісили за ноги на площі Монфокон. За годину місто нагадувало бійню. Гугенотів вбивали у будинках і на вулицях. З них знущалися, викидали останки на бруківки і в Сену. Врятувалися небагато: за наказом короля міські ворота були закриті.

Карл IX Збожеволілі католики три дні шукали гугенотів по трущобах і передмістях. Потім хвиля насильства хлинула в провінції: від Лиона до Руану кров надовго отруїла воду в річках і озерах. З'явилися озброєні мародери, які вбивали і грабували багатих сусідів. Розгул насильства шокував короля Карла IX. Він наказав негайно припинити безлади. Але кровопролиття тривало ще два тижні. Ранок біля ворот Лувра. 1880 р.

Варфоломеевская ніч – наслідки. Варфоломеевская ніч у Франції стала останньою для 30 тисяч гугенотів. Вона не принесла перемогу правлячому двору, а розв'язала нову, дорогу і жорстоку релігійну війну. У Англію, Нідерланди, Швейцарію і Німеччину втекли 200 тисяч протестантів. Працелюбні люди, вони скрізь були прийняті привітно. Війни гугенотів у Франції тривали до 1593 року.

Результат – Нантський едикт Генріха IV (1598 р.)Офіційна релігія Франції - католицизм. Гугеноти мають право вільного віросповідання всюди, крім Парижа. Гугеноти отримали близько 200 фортець, армію в 35 000 чоловік. Гарантовані права гугенотів, у тому числі обіймати державні посади. Гугенотським містам надані політичні й податкові привілеї.зміна династії ВАЛУАБУРБОН

Генріху IV вдалося подолати економічну кризу в державі, здійснюючи політику меркантилізму — активного втручання держави в управління господарськими справами. Король не потребував підтримки Генеральних штатів і правив за допомогою свого головного міністра Сюллі. За часів Генріха IV французи розпочали колонізацію Канади. У 1608 р. за підтримки короля Самюель де Шамплейн у гирлі річки Св. Лаврентія заснував Квебек - першу французьку колонію в Америці.

Наступником Генріха IV став Людовік XIII (1610-1643 рр.). Проте, упродовж 18 років фактично правив країною за нерішучого короля кардинал Рішельє (1586-1642рр.) Він послідовно і цілеспрямовано руйнував могутність гугенотів та зміцнював авторитет королівської влади. На дворян опирався, бо вони — «нерв держави». Фінансистів, банкірів звав «п’явками на тілі нації» (бо можуть приносити і шкоду, і користь). Вимагав праці від простолюду, бо він — «віслюк, який псується від тривалого відпочинку». Намагався придушити гугенотський рух. Ліквідував кілька змов проти себе та монархії Наказав нищити замки багатих землевласників. Увів смертну кару за дуелі між дворянами, вважаючи, що кров варто проливати лише за Францію. Сповідував меркантилізм. Підтримував торгівлю, ініціювавши створення понад 20 комерційних компаній. За урядування Армана де Рішельє побачила світ перша французька газета, і саме він добирав матеріали для публікацій. Половину життя провів «у сідлі», як головнокомандувач. На стволах гармат звелів відлити надпис: «Останній аргумент королів», усвідомлюючи, що кровопролиття — не найкращий спосіб розв’язання проблем. «У мене не було ворогів, окрім ворогів держави»Кардинал Рішельє .."епоха Рішельє"

Свідчать документи. Опрацюйте витяги з історичного документа. Які з порад Рішельє вважаєте актуальними для сьогодення?З Політичного заповіту РішельєТреба спати як лев, не закриваючи очей, щоб бачити всі біди, що можуть статися. Скарбниця — серце держави, істинно вона є архімедовим знаряддям; якщо воно міцне, то дає можливість керувати світом. У великій державі потрібно в скарбниці завжди мати запас на випадок непередбачених обставин. Стосунки між Людовіком XIII та його першим міністром були непростими. Якось вони разом виходили з королівського кабінету. Біля порога король раптом зупинився і, звертаючись до Рішельє, уїдливо сказав: «Проходьте першим, усі й так говорять, що саме Ви справжній король». Інший розгубився б, але не Рішельє. Він підхопив свічник і впевнено рушив далі зі словами: «Так, сір, я йду попереду, аби освітлювати Вам дорогу».

Формування абсолютизму завершилося за правління короля Людовіка. XIV (1643-1715 рр.). Людовіка XIV за його велич і всемогутність іменували Королем-Сонцем. Вишуканість і розкіш французького королівського двору стала взірцем для всіх європейських монархів. Вважається, що саме в цей час гегемонія у Західній Європі перейшла від Іспанії до Франції. Людовік ХІV «Держава — це я!» Свідчать документи. Зі спогадів Луї XIV (1661 р.)Що ж до осіб, які мали допомагати мені в моїй праці, то я вирішив не брати зовсім першого міністра; і якщо зі мною погодитесь ви... то це ім’я назавжди зникне у Франції, бо немає нічого негіднішого, ніж бачити в руках одного всі королівські функції, а в руках іншого — самий лише королівський титул. Заради цього необхідно було розділити мою довіру й виконання моїх приписів, не віддаючи їх нікому повністю. Коли працюєш для держави — працюєш на себе. Благо одного складає славу іншого. Коли перше щасливе, високо піднесене й могутнє, тоді той, хто є причиною цього щастя, набуває слави і, відповідно, має більше, ніж його підлеглі щодо нього й самих себе, користуватися всім, що є найбільш приємним у житті.1. Як Луї XIV оцінював роль і місце короля в державі? 2. Яку особливість здійснення влади королем у період завершення формування у Франції абсолютної монархії відображено в тексті?

Висновки. У XVI ст. у Франції розпочалося формування абсолютної монархії, яка досягла вершини свого розвитку в другій половині XVII ст. Протистояння Реформації і католицизму завершилося забороною протестантизму. Держава активно спрямовувала розвиток мануфактурного виробництва й торгівлі в дусі політики меркантилізму. За правління Луї XIII його перший міністр Рішельє домігся значного зміцнення центральної влади у Франції. У період правління Луї XIV абсолютизм у Франції досяг свого розквіту. Луї XIV навіть ототожнював себе з державою: «Держава — це я!».

1. Упорядкуйте хронологічну послідовність.2. Утворіть логічні пари між назвами історичних подій і їхнім коротким описом. Знаю і систематизую нову інформацію

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1. Читати параграф “Франція в XVI-XVII ст.”2. Читати гугл-документ за QR-кодом та заповнити таблицю:“Політика короля Людовика ХIV”{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКАЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА3*. Додаткове завдання: скласти історичний портрет кардинала Рішельє