Історія створення організаціїУ 1939 р. Франклін Д. Рузвельт вперше ввів поняття «Організація Об'єднаних Націй» як термін для позначення союзних країн. Цей термін був вперше офіційно використаний 1 січня 1942 року, коли 26 держав підписали Атлантичну хартію, взявши на себе зобов'язання продовжувати воєнні дії проти країн осі25 квітня 1945 Конференція ООН зі створення міжнародної організації почала діяти в Сан-Франциско
Основна мета ООН: Підтримувати міжнародний мир і безпеку;Розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів;Здійснювати міжнародне співробітництво в розв'язанні між народних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру й у заохоченні і розвитку поваги до прав людини й основних свобод для усіх, незалежно від раси, статі, мови, релігії тощо;Бути центром для узгодження дій націй у досягненні цих загальних цілей.
СТАТУТУ 1945 році представники 50 країн зібралися в Сан – Франциско щоб розробити Статут ООН. В його основу поклали пропозиції, вироблені представниками Великобританії , Китаю , Радянського Союзу , і Сполучених Штатів в Думбартон - Оуксі в серпні - жовтні 1944 року. Статут був підписаний 26 червня 1945 представниками 50 країн. Польща не представлена на Конференції , підписала його пізніше і стала 51 - ю державою -засновником . Статут був ратифікований Великобританією , Китаєм , Радянським Союзом , Сполученими Штатами , Францією і більшістю інших підписали його .
Рада безпекипостійно діючий орган ООН, що несе основну відповідальність за підтримання міжнародного миру і безпеки і може збиратись у будь-який час у разі загрози миру. До складу Ради входять 15 членів. З них – п’ять постійних (Китай, Російська Федерація, Велика Британія, США і Франція), а також 10 членів, які обираються Генеральною Асамблеєю на дворічний термін. Кожен член Ради має один голос. Рішення з питань процедури вважаються прийнятими, коли за них подані голоси не менше 9 з 15 членів. Для прийняття рішень з питань по суті необхідна згода дев'яти членів, включаючи обов’язковий консенсус серед п’яти постійних. Це - правило "одностайності великих держав", яке ще часто називається "правом вето". Відповідно до Статуту, всі члени ООН мають виконувати рішення Ради Безпеки.
Спеціалізовані установи ООНсоціального характеру (Міжнародна Організація Праці МОП і Всесвітня Організація Охорони здоров'я ВОЗ);культурного і гуманітарного характеру (ЮНЕСКО - із питань освіти, науки і культури, ВОІВ - Всесвітня Організація Інтелектуальної Власності);економічні (ЮНІДО - по промисловому розвитку);фінансові (МБРР, МВФ, МАР - Міжнародна Асоціація Розвитку, МФК - Міжнародна Фінансова Корпорація);в області сільського господарства (ФАО - продовольча і сільськогосподарська організація, ІФАД - Фонд сільськогосподарського розвитку);в області транспорту і зв'язку (ІКАО - цивільної авіації, ІМО - морська, ВПС, МСЕ - спілка електрозв'язку);в області метеорології (ВМО).
Фінансування ООНООН фінансується за рахунок нарахованих та добровільних внесків держав-членів. Регулярно складається дворічний бюджет ООН та його спеціалізованих установ, що фінансуватимуться за рахунок внесків його членів. Генеральна Асамблея ООН затверджує регулярний бюджет і визначає фінансовий внесок для кожного її члена. Ці відрахування значною мірою базуються на відносному потенціалу кожної країни та на основі обсягу їх валового національного доходу (ВНД), з поправками на зовнішню заборгованість і показник доходу на душу населення
висновок. Поява ООН зумовлена зростанням взаємозв'язків і взаємозалежності країн і народів, що особливо відчутно почало проявлятися вже в другій половині XIX ст. Формування світових економічних відносин, технічний прогрес, розвиток залізничного і морського транспорту та міжнародних контактів породили проблему регулювання і стандартизації міжнародних зв'язків. Питання про необхідність утворення спеціалізованих установ вперше обговорювалося на конференції в Думбартон-Оксі (1944 р.). Тут було вирішено, що ООН сприятиме розв'язанню міжнародних економічних, соціальних та інших гуманітарних проблем через певні міжурядові організації. На цьому ґрунті між 1944 і 1948 рр. виникли міжнародні фінансові організації, які почали відігравати важливу роль у міжнародних економічних відносинах: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР), який очолив фінансову групу, куди увійшли Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК). Важливе місце у світовій торгівлі посіла також Генеральна угода про тарифи й торгівлю (ГАТТ). Ця міжнародна організація, утворена 1948 р., не вважається формально Спеціалізованою установою, хоча за своїми рисами і цілями дуже схожа зі спеціалізованими установами ООН.
І як результат: Забезпечує продуктами харчування 108 мільйонів чоловік в 74 країнах. Проводить вакцинацію 40 відсотків від загального числа дітей у світі, щорічно рятуючи життя двох мільйонів чоловік. Надає допомогу 34 мільйонам біженців та осіб, що рятуються від війни, голоду і переслідувань. Веде боротьбу із зміною клімату і очолює щорічну кампанію посадки одного мільярда дерев. Підтримує світ за допомогою своїх 116000 миротворців у складі 17 операцій на чотирьох континентах. Веде боротьбу з убогістю, надавши за останні 30 років допомогу в поліпшенні життєвих умов 300 мільйонам сільських бідняків. Стежить за становищем у галузі прав людини в світі, заохочує їх захист і сприяє їх розвитку. Здійснює мобілізацію гуманітарних ресурсів в обсязі 7 мільярдів доларів США для надання допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій. Відіграє провідну роль у міжнародних зусиллях з розмінування в більш ніж 30 країнах. Сприяє забезпеченню загальної початкової освіти, довівши частку учнів у країнах, що розвиваються до 88%.
