Презентація "Сучасний погляд на патріотичне виховання"

Сучасний погляд на патріотичне виховання. Методичне об’єднання вихователів 2022 – 2023н.р.

“Школа – це маленький тест-драйв дорослого життя. Формуючи в ній сучасне суспільство, що базується на цінностях, ми вчимо дітей механізмів, що працюють у державі”

«Народ, який думає на один рік – вирощує хліб; Народ, який думає на десять років – вирощує сади; Народ, який думає на сто років – вирощує молоде покоління»Народна мудрість

Як якісно формувати програму національно-патріотичного виховання й доносити її молоді;Як шкільне середовище може впливати на формування світогляду учнів.01020304 Про компоненти сучасного національно-патріотичного виховання українців;. Про успішні кейси та ефективні інструменти роботи.

Ключові вектори національно-патріотичного виховання. Національне – плем’я, народ, тобто спільнота, у якій ми проживаємо і яка нас об’єднує;Патріотичне – це про громадянську свідомість, людину, яка усвідомлює свої обов’язки та права в межах цієї держави;Виховання – інструмент формування цінностей, спосіб усвідомити, зрозуміти та прийняти цінності, що стосуються громадянської свідомості.

Проблеми, виклики й теми, про які треба подумати в контексті української національної ідеї:1. Кінець епохи романтизму. Йдеться про те, що ключовим предметом національної ідеї булоздобути державу. Ідея здобуття державності виконана, нині ми її обстоюємо та боронимо. Про гордість за здобутки держави людям було важко відповісти. Їм важко сказати, чому вони горді за Україну та якими здобутками пишаються. Людям стає важче шукати причини, чому вони люблять свою державу. Тобто мета – мати чим пишатися і впевнено могти це назвати. Українці звикли жити в умовах невизначеності, важко планувати майбутнє, а легше жити сьогоднішнім. Є страх розчаруватися.2. Традиційне мислення.Ідентифікація з минулим (козаки, визвольні змагання). Ми називаємо символи, пісні та культурні традиції, які розвинулися саме в ті періоди. Ментальні травми народу – тюремна культура (не бути “щуром”, приховати порушення правил), споживацтво (люди очікують, що їм щось дадуть і щось для них зроблять замість того, щоби самим розв’язувати проблеми), недовіра (довіряти можна лише обмеженій кількості людей) тощо. Небажання змінюватися. Адже є страхи, які не дають рухатися. Наприклад, прихильність до народної медицини замість того, щоби довіряти доказовим методам лікування.

3. Наївне мислення. Оптимізм і хитрування. Українці оптимістичні й часом надіються на чудо й фантазії замість того, щоби планувати й робити все самотужки. До того ж шукаємо легкі шляхи. Власна велич. З одного боку, ми пишаємося місцями й ситуаціями в Україні, але пробуємо називати це “Маленькою Швейцарією” чи чимось на кшталт, що свідчить про комплекси меншовартості. Ми пробуємо порівнювати себе з тим, що вже визнане у світі, замість того, щоб усвідомити унікальність. Кумівство й корупція4. Брак глобального контексту. Знання іноземних мов і, відповідно, можливість спілкуватися іноземною мовою та дізнаватися інформацію з іноземних джерел. Подорожі за межі області, країни. Багато українців упродовж життя не виїжджають навіть на межі своєї області, що обмежує людей у вивченні інших культур, традицій і позитивних практик. Глобальне мислення. Часто немає розуміння глобальних потреб, того, з якими викликами стикається світ, з політичними обставинами різних країн чи подій, які відбуваються за межами країни.

 Готові до змін1 Ризикують2 Формується особистість3 Тренди молоді, щоб розвивати патріотичне виховання

 ЦіліТворчістьІсторія Фінанси. Спільнота Комунікація ВЕКТОРИ, ЯКІ ДОБРЕ ПРАЦЮЮТЬ ІЗ МОЛОДДЮ

МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЧНОЇ СВІДОМОСТІАктивна робота самоврядування. Проєктна діяльність Винагорода.

Міра володіння рідною мовою є міра духовності людини та суспільства, отже, — міра загального поступу людини. (П. Кононенко) Сучасна українська мова є багатовіковим надбанням українського народу. Вона створена зусиллями багатьох поколінь. «В мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання... І поки живе мова —житиме й народ, як національність...» (І. Огієнко). Становлення народу тісно пов'язане з формуванням його мови. Усі сторони суспільного життя, процеси пізнавальної і творчої діяльності людини, кожний момент її свідомості супроводжуються мовою

ЩО НАМ ВДАЄТЬСЯ І ТРЕБА ПРОДОВЖУВАТИ

Дослідження історії та формування розвитку культури. Гордість за теперішні здобутки держави (Дія, інженер Любомир Романків, заступниця прем’єр-міністра Канади Христя Фріланд, армія, безвіз, система “Прозоро”, супутник, онлайн-банкінги);Українські ютюб-канали, що пояснюють і досліджують історію, освіту, науку. Усвідомлюючи сенс і історію, розуміємо цінність символів. Зокрема, такі можливості допомагають розвивати свої компетентності, взаємодіяти з іншими учасниками.

Якісна робота інституцій і повага до громадянина викликають дзеркальне ставлення. Цінності впливають на взаємодію між народом і владою особливо з появою спільного ворога. Престижність військової справи буде зростати. У державі культивується ставлення до особистості. Ми маємо починати формувати гідне ставлення ще в дітей шкільного віку.

Вчимося відповідальностіЗнаючи механізми участі й уміючи досягати цілей, можемо втілювати мрії, а не чекати на чудо.

Глобальний контекст. До війни багато українців активно користувалися безвізовим режимом і лоукостами – змогли побачити та відчути інші народи. Зрозуміли важливість іноземних друзів і партнерів (освіта, гранти, зброя, прихисток), зрозуміти контекст зв’язку між народами.

“Як організувати патріотичне виховання. 30 порад, ідей і ресурсів”https://nus.org.ua/articles/yak-organizuvaty-patriotychne-vyhovannya-30-idej-porad-i-resursiv