Мета: допомогти студентам зрозуміти велич постаті Григорія Савича Сковороди, ознайомити з його літературною спадщиною, розкрити філософські погляди на життя; прищеплювати патріотичні почуття молоді, сприяти розвитку інтересу до відомих у всьому світі українців; виховувати у студентів гордість за свою країну.
1734-1753 рр. Вже у 16 років вступив до Києво-Могилянської академії – першого вищого навчального закладу в Україні. В академії Григорій вивчив багато іноземних мов, серед яких грецька, німецька, польська, латинська, церковнослов’янська та інші. Грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі. Був солістом Глухівського академічного хору і початкуючим композитором, показував неабиякі успіхи в навчанні і впевнено йшов до мети, проте вищої освіти так і не отримав.
Після повернення до Києва майбутній просвітник знову навчається в Києво-Могилянській академії. Але не завершивши останнього богословського курсу, він у 1750 році у складі "Токайської комісії з заготівлі вин до царського двору" побував в Угорщині, Словаччині, Австрії, де не лише познайомився з життям та побутом інших народів, а й збагатив свої знання – слухав лекції в одному з найстаріших університетів Європи в м. Галле.
Весь вільний час любив він проводити в полях і гаях. На сон залишав не більше чотирьох годин, а з першими променями сонця був на ногах, надівав свій простий одяг, брав сопілку, торбу з книгами, до рук ціпок і йшов, куди хотів. За переказами, Сковорода був суворим вегетаріанцем. Він вірив у правдивість сновидінь, тому коли одного разу у сні він побачив, як люди їдять одне одного, то відмовився їсти м’ясо. Їв лише овочі, молоко, сир, та й то лише раз на день по заході сонця. Але ніколи не втрачав доброго настрою, веселості і доброзичливості, за що всі його любили і завжди шукали товариства з ним.
1759 – 1760 рр. Григорія Сковороду запрошують до Харківського колегіуму на посаду викладача поетики. У природженого вчителя знову з’являється аудиторія, якій він може передати свої знання, з якою може поділитися думками, що хвилюють його. Та через рік він свариться з архімандритом Гервасієм. Йде з колегіуму, де йому запропонували, малюючи принадні картини духовної кар’єри, прийняти чернецтво, а філософ у своїх принципах був непорушний. Відповідь була пряма і дошкульна – він не хоче собою збільшувати число фарисеїв: «Їжте жирно, пийте солодко, одягайтесь м’яко та чернецтвуйте».
1761-1764 рр. Григорій знову стає вчителем Харківського колегіуму. На цей раз він викладає грецьку мову та синтаксис. Замість оцінок, Григорій Савич писав «туповат», «туп», «весьма туп», «сущая бестолковщина». Або: «понят», «весьма понят», «наверное понят», «возможно не понят». Розумників оцінював званнями: «остр», «весьма остр», «зверок вострой», тобто той, що знання хапає на льоту.
Відомий факт. Катерина ІІ просила Сковороду через свого посланця Потьомкіна перебратися до Петербурга. Той доповідав згодом цариці про зустріч із філософом-мандрівником на Харківщині: він сидів із флейтою біля дороги, а поруч паслася вівця. Вислухавши царську пропозицію, Сковорода висловив відмову римою: «Передайте матінці-цариці: мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця».
1803 р. Своєю діяльністю Г. С. Сковорода прискорив відкриття першого університету на Україні. Коли Василь Назарович Каразін, молодий тридцятирічний дворянин, узявся за організацію Харківського університету, його заходи закінчилися в 1803 році удачею саме тому, що більшість із дворян, які внесли нечувану на той час суму в 618 тисяч карбованців сріблом, вже були підготовлені до цього. Це все були або учні, або знайомі, або друзі Григорія Савича Сковороди.
1783-1785 рр. Творчі роки Григорія Савича. Саме в ці роки він завершує написання збірки «Сад божественних пісень». Сам він вказав, що його "Сад" проріс "із зерен священного писання". Збірка є своєрідним ліричним щоденником, в якому відбилися життєві події, роздуми, ліричний настрій їх автора. Сатиричні вірші Сковороди представлені поезією "Всякому місту – звичай і права".
За життя Сковорода не видав жодної книги. Натомість читачі його шукали самі, масово читали та цитували, переписували рукописи та пропагували їх. Про нього у творах згадував сам Тарас Шевченко: «Кругом листочки обведу та й списую Сковороду». Загалом він написав 17 філософських творів, 7 перекладів. Найвідоміші його збірки «Сад божественних пісень», «Жінка Лотова», «Байки Харківські».
В часи Сковороди народна мова в українських школах швидко зникала, книжна українська мова занепадала, була чужа народові. Саме тому більшість філософських трактатів, листів, поезій просвітителя написані латиною. Очевидно, саме відсутність добре виробленої української літературної мови змушували його віддавати перевагу латинській. Книжна українська мова на той час була далека від народної, та й ту забороняв царизм. Але Григорій Савич активно вводив живу народну мову в літературу, а іноді просто вважав, що пише "народним діалектом".
Одна з найвідоміших легенд Отже, 9 листопада 1794 року після обіду поет узяв лопату, викопав собі могилу, потім пішов у кімнату, надів чисту білизну, підклав під голову сумку з власними пожитками і ліг спати, ніколи більше не прокинувшись. Це сталося у рідному селі Іванівка. Люди виконали заповіт свого просвітника – на надгробній плиті, бо Григорій Сковорода заповів не ставити хреста на своїй могилі, з’явився надпис «Мир ловив мене, та не спіймав». Зараз могила українського філософа знаходиться в селі Сковородинівка Харківської області.
Рефлексія{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Технологія «Сенкан» (вірш, що складається з п'яти рядків): Наприклад: 1. Іменник. 2. Прикметник.3. Дієслово. 4. Фраза з 4-х слів, що визначає відношення до теми5. 1 слово синонім.1. Література2. Цікава, весела.3. Навчає, ділиться, живе.4. Допомагає в скрутні хвилини.5. Наука.
Використані джерела:1. Генератор ребусів. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://dovidka.biz.ua/grigoriy-skovoroda-tsikavi-fakti, вільний.2. Григорій Сковорода цікаві факти. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://biblioteka.cdu.edu.ua/index.php/naukovo-prosvitnytski-zakhody/virtualni-vystavky/8-novyny/586-hryhorii-skovoroda-tsikavi-fakty-pro-ukrainskoho-mandrivnoho-filosofa.html, вільний.3. Ірина Фаріон. Григорій Сковорода - філософ Духу і Серця. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=80 N6d. V6x. NII&list=PLPJWD7 Yw. QYyp5 DX3a6_Mr9n. E7kz. Axi. WAW&index=2, вільний.4. Ірина Фаріон про Григорія Сковороду | Велич. Особистості | 2014. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=Glb. Ya. IF8z3 I&list=PLPJWD7 Yw. QYyr70 MBN8m. PAYE7 THay. UYYc. V&index=3&t=22s, вільний.5. Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Григорій Сковорода: цікаві факти про українського мандрівного філософа. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://znayshov.com/News/Details/metodychni_rekomendatsii_do_300-richchia_hryhoriia_skovorody, вільний.6. Методичні рекомендації до 300-річчя Григорія Сковороди. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://rebus1.com/ua/index.php?item=rebus_generator&slovo=%D1%C2%B2%D2&skip=3&mode=1, вільний.7. Презентація «Григорій Сковорода скорочено». [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1 Fa1ot. A3rp2 Vce. I77s. Ux. Qp. Qz. Woym-ZLjr/view, вільний.8. Український інститут національної пам’яті. Григорій Савич Сковорода. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://old.uinp.gov.ua/publication/grigorii-savich-skovoroda, вільний.