Презентація-супровід до авторського вірша "Тарасові шляхи"

Тарасові шляхи… Давно вже вивчені вони. Це шлях сирітства і недолі, Який не можна передати в слові.

Та кожен раз, гортаючи «Кобзар»,Я подумки лечу у ті часи…І розумію, що це Божий дар: Величне Слово до зірок знести!

Весь час стоїть переді мною сиротина: Голодна і беззахисна вона,У бур’янах зростає ця дитина ,Поневіряння й рабство доля їй дала.

Разом із ним ми носимо до школи воду. Сльозами гіркими вмиваємось щодня,І на Оксанчину вдивляємося вроду-Дитинства перші почуття.

Гортаю сторінки, уважненько читаюІ подумки лечу я знов туди…А потім сумніви гнітять: чи ж право маю. Ступати в заповідні ті сліди?

І відповідь сама до мене лине,І я з Тарасом в пана в козачках,І потяг до малярства нас не кине,І слово рідне буде завжди на вустах!

Ніякі заборони, перешкоди Не зможуть зупинити, і тодіМи з гідністю долаємо всі броди,Щоб залунала пісня на Дніпрі!

Карались, мучались в засланніБез дозволу писати й малювать. Та ми змогли творити в тім вигнанні,А за халявою чобіт усе сховать.

Нелегко нам було й тоді ,Коли прийшла нарешті воля. Бо жити в Україні , на своїй земліТарасу заборонено ,і – невблаганна доля!

Тепер « спокутуєм» гріхи ми в Петербурзі,А Україна бачиться у снах.І місця не знайдеш в усій окрузі,Щоб засвітило сонце у очах!

Чужина – домовиною лягаєНа серце, розум, почуття,Але історія нових шедеврів вимагає: Без сліз, без сумніву, без каяття!

І віще слово знову й знову лине,Гучним набатом до усіх нас промовля,Що треба « вигострить сокиру» ,тоді згине. Вся нечисть, здобуде волю матінка - земля!

Пророка слово – це безсмертя, слава!Це вічний поклик Генія – творця!Я вірю, збереже наша держава. Цю світлу пам’ять про невтомного борця!

Ось так, гортаючи « Кобзар»Я доторкнутись Генія посміла.І дякую я Богу за цей дар ,Й Тарасу , що навчив як не сидіти нам без діла.

Його завіт нестиму по землі, Як він любив - любитиму Вкраїну. І я щаслива, що живе в мені Його пророче слово й Батьківщина. Автор вірша Лариса Василівна Сердюкучитель української мови та літератури Володимирівської ЗОШ №2 Волноваського р-ну, Донецької обл.