Презентація « світ навколо нас»

При гарному обходженні легко приручаються і прекрасно почувають себе в неволі. Можуть прожити 30-40 років. У домашніх умовах ці папуги зустрічаються досить часто. Наявність кормів. Якщо наступають посушливі неврожайні роки, гине багато птахів, особливо молодняку. Наявність місця для гнізда і відпочинку – найважливіший фактор. Присутність природних хижаків, які можуть полювати на папуг і розоряти гнізда з кладкою або пташенятами. Діяльність людини. Знищуючи ліси для створення орних полів, люди позбавляють папугу його середовища проживання і кормової бази. Полювання на птахів призводить до скорочення популяції і зниження терміну життя диких особин.

Перш ніж звичайна ігуана виросте проходить декілька років — ця рептилія має порівняльний із ссавцями термін життя до 20-22 Загальна довжина становить 1,7 м, дуже рідко близько 2 м, майже три чверті цієї довжини доводиться на тонкий, загострений хвіст. Маса може досягати 8 кг. Забарвлення яскраво-зелене у молодих особин, зеленувато-оливкове у дорослих ігуан. З віком ігуана може стати майже помаранчевою. На спині розташовані поперечні темні смуги зі світлою облямівкою. Під потужним підборіддям ігуани висить трохи стиснутий з боків горловий мішок, який особливо чітко виражений у самців. Уздовж спини тягнуться в один ряд колючки, які здаються небезпечними, але насправді вони гнучкі і нешкідливі. Небезпека йде від сильних, потужних кігтів, які, втім, ніколи не застосовуються як засіб агресії. Але кігті настільки гострі, що навіть при легкому зіткненні вони легко можуть розірвати шкіру. Перш ніж звичайна ігуана виросте проходить декілька років — ця рептилія має порівняльний із ссавцями термін життя до 20-22 років.

Дикобраз – ссавець тварина, відноситься до ряду гризунів, сімейству їжатцеві (лат. Hystricidae). У класифікації гризунів виділяється окреме сімейство древеснодікобразових або американських дикобразів (лат. Erethizontidae), які мешкають в Північній і Південній Америці. Зовні вони схожі на тварин з сімейства їжатцеві, але відрізняються меншими розмірами і більш короткими голками на задній частині спини. В даній статті наведено опис тільки сімейства їжатцеві. Дикобраз – опис, характеристика, будова. Як виглядає дикобраз?Голки дикобраза. Дикобрази – одні з найдивовижніших представників світової фауни, зовнішній вигляд яких не дозволяє сплутати цих тварин з будь-якими іншими. Відмінною рисою представників сімейства їжатцеві є найдовші голки серед всіх ссавців. Довжина голок дикобраза може досягати 50 см при товщині близько 7 мм.

Фламінго рожевий (звичайний) - найбільший представник ряду фламінгоподібні. Соціальна поведінка. Відрізняється високою потребою в товаристві собі подібних. На самоті відчуває себе погано. Гніздиться великими колоніями, що налічують від кількох сотень особин до сотень тисяч. РозмноженняУ кладці 1-2, рідше 3 яйця. Насиджування триває 28 діб. Перший тиждень життя пташенята залишаються в гнізді. Спочатку батьки годують їх червоною рідиною, що виділяється особливими залозами стравоходу. До її складу входять білки, жири, каротиноїди і навіть червоні кров'яні клітини. Згодом пташенят починають годувати і напівперевареними рачками і молюсками, поки їм не виповниться 5-6 тижнів. Вид і людинаВид страждає від браконьєрства і руйнування місць існування (меліорація). Він також вкрай чутливий і до порушення спокою з боку людини, особливо в період гніздування. Тому звичайний фламінго й інші п'ять видів цього ряду охороняються міжнародним законодавством. Цікаві фактиГолос у фламінго гучний і грубий, що нагадує геготання гусей. Фламінго п'ють солонувату і прісну воду під час дощу, злизуючи краплі води, що збігають по оперенню. У суху погоду роблять регулярні вильоти в дельти річок, щоб напитися і викупатися в прісній воді.

Черепа́хи (Testudines) — ряд завропсидів (за старою класифікацією — плазунів), що існує впродовж 250 мільйонів років. Містить близько 230 видів, що групуються в 12 родин і 5 підрядів, що поширені по всій землі і живуть як у воді, так і на суші. Черепахи здавна вважаються символом повільності і мудрості. Будова тварини настільки своєрідна й так відрізняється від будови інших представників класу плазуни, що їх неможливо сплутати[2]. Черепахи. Період існування: пізня юра — наш час. Каролінська коробчаста черепаха(ггггг. Terrapene carolina)Біологічна клнасифікація. Царство: Тварини (Animalia)Тип: Хордові (Chordata)Клас: Плазуни (Reptilia)Клада: Perichelydia. Ряд: Черепахи (Testudines)Batsch, 1788 [1]Підряди. Cryptodira. Pleurodira†Proganochelydia. Мапа поширення черепах Вікісховище: Testudines. Черепахи відзначаються особливим панциром, який розвивається здебільшого з їхніх ребер. Сучасні черепахи поділяються на дві великі групи: Бокошиї черепахи (приховують шию набік) і Схованошиї черепахи (втягують шию всередину). Існує 360 живих і нещодавно вимерлих видів черепах, зокрема сухопутних і прісноводних черепах. Вони трапляються на більшості материків, деяких островах і, стосовно морських черепах, на біль

Черепаха складається із спинного щита — карапакса і черевного — пластрона. Він складається зі спинного черевного щитів, утворений розширеними кістками скелета. Зверху у більшості черепах панцир покритий симетричними роговими щитками. Спереду і ззаду панцир має отвори, через які тварина висуває свої кінцівки. У деяких видів рухомі частини панцира можуть щільно закривати обидва отвори (або один з них) в хвилину небезпеки. Форма панцира пов'язана зі способом життя черепах: у наземних видів він високий, куполоподібний, часто горбкуватий, у прісноводих — низький, сплющений і гладкий, у морських має обтічну краплеподібну форму. На спинному щиті виділяються шийний, хребетні, бічні і краєві щитки, на черевному — горловий, міжгорлові, плечові, грудні, черевні, стегнові, задньопрохідні, пахвові, пахові і міжкрайові щитки. Кожен щиток росте самостійно, і на ньому зростають концентричні річні кільця.