Презентація " Тарас Шевченко - художник" (" Український рембрандт")

Тарас Шевченко – художник (“Український рембрандт”) Презентацію підготувала учитель української мови та літератури Ганно-Опанлинського НВК Приазовського району Запорізької області Каменська Л.В.

Відомо, що поезія й живопис тісно пов”язані між собою. Художник Леонардо да Вінчі казав, що “малярство - це німа поезія, а поезія -промовисте малярство”. Невипадково в історії світової культури поєднання в одній особі живописця і поета трапляється досить часто. Очевидно, це доля щедро обдарованих творчих особистостей, яким тісно в межах одного виду мистецтва. До таких Богом обраних людей належить і Тарас Шевченко.

835 різних за жанром картин, з яких понад 100 портретів. 270 втрачених і досі не знайдених робіт. В 1860 році Рада Академії мистецтв у Петербурзі визнала Шевченка академіком з гравіювання.

Художні техніки - Акварель - Олія - Олівець - Офорт - Сепія - Туш - Гравюра

Автопортрети Шевченка Т.Шевченко створив 30 малярських та графічних автопортретів. Від романтичного юнака ( 1840р.) до збагаченої досвідом, але вже хворої, виснаженої людини ( 1861р.).

Перший автопортрет Шевченка (1840р.)

«Автопортрет зі свічкою» (1843р.)

“Автопортрет 1847 року”

«Автопортрет у темному костюмі» (1847р.)

«Автопортрет у шапці й кожусі» (1847р.)

Портрети друзів і знайомих Шевченка

“Портрет Г.І. Закревської” (1843р.)

“Портрет А.О. Ускової” (1853-1854)

“Казашка Катя” (1856-1857)

Сповнена ніжності і краси сепія Шевченка “ Казашка Катя ” ( 1856 – 1857 ) Водночас в цій юній дівчині, яка, затуляючи рукою мерехтливе світло каганця, вдивляється в химерні загадкові орнаменти надгробків своїх предків, вбачається відгомін поширеного в першій половині ХІХ ст. “цвинтарного романтизму” з його утаємниченими привидами, “ страшними” сюжетами.

Портрет М.Щепкіна

“Портрет Айри Олдріджа” (1858р.)

Народно-побутові сюжети на картинах Шевченка Під час подорожі по Україні Шевченко задумав серію «Живописная Украина» - альбом офортів. Митець хотів увічнити рідний край у малюнках, показати світові його красу, надзвичайну історію, оригінальні звичаї. Для цього він звертається не до живопису, а до графіки, зокрема до гравюри.

«У Києві» (1844р.)

«Видубицький монастир у Києві» (1844р.)

"Судня рада"

«Казка" (1844р.)

Шевченкові роботи періоду заслання Навесні 1850 року поета заарештували й ув'язнили, звинувативши у порушенні наказу царя не писати й не малювати. Півроку тяглося слідство, а по закінченні Тараса загнали у віддалене Новопетровське укріплення на східному березі Каспійського моря і встановили за ним суворий нагляд. За допомогою і на прохання польських засланців Залєського і Турно Шевченка включили до складу експедиції на півострів Мангишлак . Збереглося 57 робіт, створених у цей час.

Під час заслання Шевченко пише багато портретів, і серед них багато казахів. Особливу увагу у своїх живописних творах він приділяє дітям, які найменш захищені перед несправедливістю Найбільш відомими серед полотен митця з цієї серії є “Байгуші” (1853), “Казахський Хлопчик дрімає біля грубки” ( 1848- 1849)

«Хлопчик розпалює грубку» (1848-1849)

“Казахський хлопчик дрімає біля грубки” (1848-1849)

“Казах на коні” (1848-1849)

“Байгуші під вікном” (1855-1856)

“Новопетровське укріплення з моря” (1853-1857)

“Шевченко і казахський хлопчик, що грається з кішкою” (1856-1857)

“Шевченко і байгуші” (1855-1857)

“У хліві” (із серії “Притча про блудного сина” (1856-1857))

Композиції на різні теми

“Циганка-ворожка” (1841р.)

“Катерина” (1842р.)

«Катерина» (1842) Безперечно, найвідоміша нам Шевченкова картина - «Катерина» (1842.р. олія), створена за мотивами однойменної поеми. Художник зобразив Катерину босою на тлі типового українського пейзажу: сільська околиця з безкраїм степом, курінь, біля якого сидить селянин - ложкар, віддалік височить козацька могила з вітряком. На вродливому обличчі дівчини – вираз глибокої образи, сорому і водночас покірності. Постать дівчини освітлена яскравим сонцем. На другому плані картини, затемненому, зображений на коні спокусник – офіцер. Злодійкувато оглядаючись, він, пришпорює коня, щоб втекти. Як і в поемі, на картині краса дівчини протиставляється її тяжкій долі. Голівка опущена, припухлі губи аж ніби тремтять, очі заплакані. Дівчина повільно йде, низько схиливши голову, трохи підібравши запаску, щоб приховати від людей свою ганьбу.

«Києво-межигірський монастир» (1843р.)

“Благословіння дітей” (1856р.)

«Свята родина» (1858р.)

Література Степовик Д. В. Тарас Шевченко. Живопис, графіка. Київ “ Мистецтво”, 1986. Войтович В. Тарас Шевченко – художник // Укр. мова та література – 2009 - № 8. Касіян В.І.Тарас Шевченко. Живопис, графіка 1847 - 1850. Том 8. Київ. Вид.АН УРСР, 1963 . Белень А. Перо письменника і пензель художника. Черкаси “Вертикаль”, 2007.