Презентація "Тарас Шевченко"

Підготувала: вчитель української мови та літературивечірньої(змінної) школи № 20 м. Києва. Вакула Наталія Олександрівна

Про нього говорили:«українофіл», «безумний патріот», «поет пролетаріату», «батрацький поет», «співець бідноти», «поет наймитів», «співець гайдамацького повстання». Для того, щоб зрозуміти його, потрібно читати, і треба вміти читати. Шевченко- поет глибокий і складний. Вдумливий читач, опинившись насамоті з «Кобзарем», без особливого труда зможе зрозуміти де правда, а де обман.

Шевченко народився 25 лютого (тобто 9березня за новим стилем). Про це було зроблено черговий запис у метричній книзі Богословської церкви села Моринці.

Село Моринці, де Шевченко народився, село Кирилівка,де минало його дитинство, та інші сусідні села були власністю генерал-лейтинанта Василя Енгельгардта, який володів 18 тисячами душ кріпаків чоловічої статі.

Батько і мати Тарасові зазнали всіх «благ» кріпацького стану. В сім’ї було шестеро дітей, які лишилися сиротами після ранньої смерті матері(1823), а потім і батька (1825). Малий Тарас зазнав усіх сиротинських поневірянь, але виявив неабияку жагу до навчання й хист до малювання. Це йому дуже допомогло, коли він потрапив до молодого пана Павла Енгельгардта. З ним він і виїхав до Петербурга у віці п’ятнадцяти років.

Малюнок Тараса. Тут і стався великий злам у долі Шевченка. Помітивши невгамовний потяг юнака до малювання, пан вирішив мати з цього зиск- у великих панів було модою тримати при собі молодих художників. Тараса віддають на навчання і там ним зацікавилися українська петербурзька громада. Пан погодивсяйого відпустити за великі гроші-2500 рублів.

Карл Брюллов намалював портрет поета Василя Жуковського –вихователя спадкоємця престолу.  4 травня 1838 року відбулася закрита лотерея, на якій розіграли незакінчену картину. Царська родина дала на полотно 1 тисячу рублів. Та, оскільки там були недописані кисті рук і ще якісь елементи, портрет залишився в майстерні Брюллова на тривалий час. Необхідні півтори тисячі рублів збирали вже друзі. За 2500 рублів Тараса Шевченка звільнили з кріпацтва. Йому було 24 роки. Безцінний документ – відпускну – друзі вручили поетові 7 травня 1838 року. Портрет Жуковського. Карл Брюллов

Писати вірші Шевченко почав ще до визволення з кріпацтва. Можливо, не всі з ранніх поезій Шевченка збереглися. Першим твором, що став відомим, була балада «Причинна».

У 1840році з’являється книжечка, яка відкрила новий світ поезії – «Кобзар». Вісім творів було у «Кобзарі»: «Думи мої, думи мої…», «Перебендя», «Тополя», «Думка», «Іван Підкова», «До Основ’яненка», «Тарасова ніч», «Катерина».

Головними персонажами багатьох творів Шевченка є- дівчина, жінка, мати. Жіноче начало- начало самого життя. Мати –земля. Мати –батьківщина. Мати –це Україна: мати своїх дітей. А жіноча доля в Шевченка – це й від традицій народної поезії і від його особистої долі. Він завжди пам’ятав про матір і сестер, а сирітство породжувало у ньому особливе ставлення до материнства. Доля занапащеної Катерини в очах поколінь читачів стала символізувати долю занапащеної України.

У березні 1845 року кінчався строк навчання Шевченка в Академії мистецтв. 22 березня він подає до Ради академії прохання про надання йому звання хуждожника та про видачу квитка для поїздки в Україну.

Побувавши на Черкащині, він відвідав рідних у Кирилівці, а також заїхав до Києва, де зустрівся з Михайлом Максимовичем, який допоміг йому стати співробітником Київської археографічної комісії. Робота в комісії давала Шевченкові можливість задовольняти свої пізнавальні та творчі інтереси, допомогла збагатити уявлення про українську історію. Ось у цій атмосфері остаточно визріло в Шевченка й зміцнило розуміння й відчуття своєї великої покликаності-покликаності до слова, яке пробудить Україну

Наприкінці 1845 та на початку1846 років б створено таємне товариство, яке дістало назву « Кирило-Мефодіївське братство». Засновниками були М. Костомаров, М. Гулак, В. Білозерський. Шевченко підтримував дружні стосунки з братчиками і брав участь у їхніх зібраннях. Ідеями товариства були: соціальна рівність та політична свобода, засудження самодержавства і панства, експлуатації, закріпачення України,слова гніву на адресу КатериниІІ та Петра І. За це і покарали Шевченка, коли розгромили братство. Тараса було взято «под строжайший надзор, с запрещением писать и рисовать» додав сам Микола І.

За гнітючих обставин ув’язнення, настирливих допитів і тривожних очікувань він протягом менш як двох місяців написав 12 поезій, що дають психологічно яскраву картину його душевного стану. До речі, коли йому заборонили писати й малювати, то він, написавши твір, ховав у халяву штанів, так і назвали ці поезії « захалявними»Пізніше, більше як через 10 років, повертаючись із заслання, він у Москві переписав ці вірші, об’єднавши їх у цикл, якому дав назву «У казематі».

У засланні…Служба була особливо тяжкою, не кажучи про суворі природні умови та ізоляцію від зовнішнього світу. Як завжди і всюди, у ставленні до покараних владою люди поділялися на дві категорії: одні були вороже налаштовані, другі -співчували та цікавилися. У казармі Шевченко мав проблеми зі здоров’ям: погіршився зір, додався ревматизм. Поет пише до своїх друзів прохання, щоб вони поклопоталися про полегшення його долі.

Навесні 1848 року становище Шевченка змінюється. Російські дослідники Олексій Майшеєв та Олексій Бутаков готували наукову експедицію на Аральське море. Їм потрібен був художник , і тут згадали про Шевченка. Тепер він мав улюблену роботу, а офіцери стали його добрими друзями. Але, на жаль, експедиція закінчилася, і знову Тарас повернувся до солдатської служби. Т. Г. Шевченко. На березі Аральського моря. Папір, акварель

9 червня 1847- 1 серпня 1857року понад десять літ заслання і солдатчини!Отже, десять літ зрілої пори життя ( у віці 33-43 роки) Шевченко втрачає з тяжкими наслідками для здоров’я. У засланні Тарас пережив і велику кризу, і велике оновлення духу.

«Почав Кобзарем — закінчив букварем”- так говорив про творчість Шевченка Пантелеймон Куліш . У 1861 році видання “Букваря Южнорусского” – останньої прижиттєвої книжки Тараса Григоровича. Вона була написана українською мовою з використанням російських літер і призначалась для навчання грамоти в недільних школах. Буквар Шевченка мав наклад 10 тисяч примірників ,які оплатив сам. Для того, щоб знайти необхідні кошти, він розіграв у лотерею відомий автопортрет у кожусі і смушевій шапці. 

Восени 1860 року починається та хвороба, що виявилася смертельною. Тодішня медицина кваліфікувала її як водянку. Друзі оточили Шевченка турботою, його лікували добрі фахівці, але все було марно. Тарас говорив друзям, що дуже хоче жити. У 47 років смерть уже чекала Шевченка. 9 березня( 25 лютого за старим стилем) його близькі відвідали його, але довго не затримувалися, щоб не обтяжувати поета. Сильний біль у грудях не давав йому лягти, і він мусив сидіти. Ввечері Тарас попросив усіх піти…О п’ятій годині ранку він попросив служника зробити чай і випив склянку з вершками. Зійшвов у майстерню, упав, і о пів на шосту нашого дорогого поета не стало….

Відспівували Шевченка в церкві Академії мистецтв. Поховали Тараса на Смоленському кладовищі, але потім 26 квітня труну було викопано і перевезено до України. Перепоховали поета у Каневі. Місце вічного спочинку Шевченка стало зватися Тарасовою горою.