Презентація: Технічне обслуговування системи охолодження

Технічне обслуговування системи охолодження. Підготувала: майстер виробничого навчання Лідія КУРИЛКО

Актуалізація опорних знань1. Назвіть види технічного обслуговування автомобіля. Щоденне — проводиться раз на добу. Первинне — проводиться при пробігу в 4 000 км. Повторний — проводиться при пробігу в 16 000 км. Сезонне — проводиться двічі на рік, навесні та восени. Це комплекс заходів, спрямованих на підтримку транспортного засобу в справному стані і відповідному зовнішньому вигляді, а так само на виявлення та усунення можливих прихованих несправностей.  2. В чому полягає технічне обслуговування вантажного автомобіля?

Актуалізація опорних знань3. Основна мета першого технічного обслуговування . Запобігання випадкових поломок, які можуть вивести з ладу транспортний засіб, збільшити витрату палива і мастильних матеріалів, або підвищити рівень забруднення навколишнього середовища. Крім робіт, виконуваних в рамках щоденного обслуговування, перелік ТО-1 включає в себе роботи з очищення, змазування, контролю та діагностики обладнання, а також перевірку різьбових з'єднань. 4. Які роботи виконуються під час ТО-1?

Актуалізація опорних знань5. Які роботи виконуються під час технічного обслуговування-2?За великим рахунком, друге технічне обслуговування автотранспорту переслідує ті ж цілі, що і перше, крім того, воно включає в себе всі роботи, виконувані в рамках ТО-1. Відмінність полягає лише в їх обсязі і складності. Адже якщо перше технічне обслуговування автотранспорту не передбачає демонтаж деталей, то при виконанні ТО-2 деякі деталі з машин можуть зніматися. Діагностика проводиться за допомогою спеціалізованого обладнання на стендах.6. Які роботи виконуються під час сезонного обслуговування?Даний вид обслуговування призначений для підготовки автомобіля до зимового або літнього сезону. Нерідко його проводять в рамках ТО-1 або ТО-2. З найбільш значущих робіт можна виділити зміну шин і рідини склоомивача, при необхідності також проводиться антикорозійна обробка днища кузова.

Система охолодження двигуна внутрішнього згорання- це сукупність пристроїв, що забезпечують підведення охолоджуючої рідини до нагрітих деталей двигуна і відведення від них в атмосферу зайвої теплоти, яка повинна забезпечувати найбільший ступінь охолодження і можливість підтримки в необхідних межах теплового стану двигуна при різних режимах і умовах роботи. Система охолодження призначається для підтримання оптимального режиму двигуна. Двигун працює нормально тільки при постійному тепловому режимі. Якщо головка циліндрів, циліндри, поршні та інші деталі стикаються з гарячими газами перегріваються , то підвищується їх знос і вигорання мастильного матеріалу.

Умови роботи і тепловий режим роботи двигуна. Однією з необхідних умов нормальної роботи двигуна є його певний тепловий стан (режим). У процесі роботи двигуна 25 – 40% тепла, що виділяється під час згоряння паливної суміші, використовується ефективно. Більша ж частина тепла втрачається з відпрацьованими газами – до 40%, та відводиться системою охолодження – 25 – 35%. Середня температура газів упродовж робочого циклу становить близько 900°С. Частину теплоти сприймають деталі двигуна (циліндри, головка циліндрів, поршні тощо), внаслідок чого температура їх підвищується. Рис. Витрата тепла під час роботи двигуна

Принцип роботи рідинної системи охолодження. Працює ця система в двох режимах – прогрівання (пуску) і робочому. Під час режиму прогрівання (мале коло циркуляції) охолодна рідина циркулює в водяній сорочці, а після нагрівання до температури 70 – 75°С відкривається клапан термостата, нагріта охолодна рідина через верхній патрубок потрапляє у верхній бачок радіатора (велике коло циркуляції), де, проходячи через осердя радіатора, потоком холодного повітря, яке створює вентилятор, охолоджує і потрапляє у нижній бачок радіатора через нижній патрубок і крильчатку водяного насоса, яка разом з вентилятором урухомлюється від колінчастого вала двигуна і подає охолоджену рідину знову до водяної сорочки. Цей режим називають робочим, в якому працює постійно система, поки температура не знизиться до 70°С. За нормальної роботи двигуна під навантаженням температура води, що надходить до радіатора, становить 80 – 95 °С, а вода, що входить у водяну сорочку, 70 – 75°С, тобто у радіаторі вода знижує температуру на 10 – 20°С.

Рідинний відцентровий насос. Щоб змусити рідину рухатися у системах охолодження, застосовують відцентрові насоси. Вони конструктивно прості, надійні в роботі і не порушують термосифонну циркуляцію рідини, коли не працюють. Рис. Рідинний відцентровий насос:а – будова: 1 – патрубок для підведення рідини; 2 – патрубок для відведення рідини; 3 – корпус; 4 – крильчатка; 5 – вал; б – принцип дії

Вентилятор. Вентилятор призначений для створення повітряного потоку, що обдуває трубки радіатора. Подача повітря вентилятором залежить від частоти обертання крильчатки, кількості лопатей, їхніх розмірів і профілю. Найпоширенішим є електричний привід вентилятора радіатора. Привід включає електродвигун і систему управління. Електродвигун живиться від бортової мережі. Система управління забезпечує роботу вентилятора залежно від температури двигуна.

Радіатор охолодження є основним елементом системи охолодження двигуна. Робота радіатора охолодження- це активна передача тепла в атмосферу від розігрітої охолоджуючої рідини. Цей процес важливий для ефективної роботи двигуна, тому що охолоджуюча рідина , перш ніж віддати тепло в радіаторі, це тепло забирає від розігрітих вузлів і деталей двигуна.

Серцевина радіатора:а – трубчасто-пластинчаста; б – трубчасто-стрічкова; в – загальний вигляд; 1 – трубки; 2 – пластини; 3 – секція; 4 – повітряний канал.

Термостат- прилад для підтримки постійної температури. Підтримка температури забеспечується або за рахунок використання терморегуляторів, або здійсненням фазового переходу.

Робота пробки радіатора 1 – кришка пробки; 2 – впускний повітряний отвір; 3 – паровий клапан; 4 – повітряний клапан; 5 – гумова прокладка. Пробка радіатора служить для герметичного закриття радіатора і контактування його з атмосферою через подвійний пароповітряний клапан. Пробка радіатора, герметично закриває систему охолодження, має два клапана: паровий і повітряний. Паровий клапан (випускний) охороняє радіатор від пошкодження при надмірному збільшенні тиску пара і підвищенні температури. Зайвий пар при відкритті клапана відводиться через пароотводную трубку. При такому тиску рідина може мати температуру в системі приблизно 109 - 112 С, не закипаючи.

Відцентровий насос перекачує рідину, завдяки тиску, яке створюється внаслідок дії лопатей робочих коліс. Принцип роботи такого насоса вельми простий: робоче колесо обертається на ведучому валу навпроти всмоктуючого патрубка. Усередині робочого каналу створюється відцентрова сила, яка направляє рідину від робочого колеса, створюючи разраженной всередині нього. Це призводить до дальнейшемо всмоктуванню води і тим самим замикає цикл підйому/подачі води.

Розширювальний бачок - одна з складових системи, що забезпечує рідинне охолодження авто. Компенсує коливання рідини охолодження в умовах змінних режимів температур.

Технічне обслуговування системи охолодження. Технічне обслуговування системи охолодження складається з таких основних робіт:заповнення системи охолоджувальною рідиною; перевірка герметичності вузлів рідинної системи;перевірка щільності прилягання кожуха і дефлекторів повітряної системи;перевірка роботоздатності шторок, жалюзі, пароповітряного клапана, термостата, сальникового ущільнення рідинного насоса;очищення захисної сітки радіатора або вентилятора;очищення осердя радіатора або ребристих поверхонь ци­ліндра і головки циліндра;перевірка і регулювання натягу пасів вентилятора ;мащення підшипників вентилятора і рідинного насоса;промивання системи рідинного охолодження.

Інструктаж з ОП та БЖД Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів повинен:бути уважним, не відволікатися сам і не відволікати інших;не допускати на робоче місце осіб, які не мають відношення до роботи; не проводити слюсарні роботи поза робочим місцем без дозволу майстра;перед початком слюсарних робіт треба повісити табличку «двигун не вмикати», «працюють люди» та повідомити що ви розпочинаєте працюватистежити, щоб руки, взуття та одяг були завжди сухими-це зменшить ймовірність електротравми;для захисту очей обов'язково користуватися окулярами або захисними шиткамистежити, щоб дроти електричних пристроїв були надійно ізольовані і захищені від механічних пошкоджень і високих температур;слідкувати щоб промаслені ганчірки були у спеціальному ящику;не працювати на несправному обладнанні; про помічені несправності на робочому місці і в обладнанні повідомити майстру і без його вказівки до роботи не приступати;обов'язково відключати обладнання при перервах в роботі;виконувати тільки ту роботу, яка доручена майстром і по якій дано інструктаж;зачистку з’єднань виконувати в окулярах, захисній масці від пилу або распіраторі.

Організація робочого місця Основним робочим місцем автослюсаря поза постів і ліній технічного обслуговування і ремонту є пост, обладнаний слюсарним верстатом, на якому розбирають і збирають зняті з автомобіля вузли та прилади й виконують слюсарно-підганяльні і інші роботи. Кришку верстата оббивають тонкої листової (покрівельної) сталлю, що охороняє, його від пошкоджень і полегшує утримання в чистоті. Приступаючи до роботи, автослюсар повинен підготувати всі необхідні для її виконання інструмент і пристосування і правильно розташувати їх на верстаті. На столі стоїть передбачити пристосування для:безпечної укладання власника в процесі перестановки вироби;швидкого доступу до витратних матеріалів;розташування інструментів (молотка, напилка, ліхтарика, щітки по металу, ключів тощо).