Презентація "Тип Кишковопорожнинні"

КИШКОВОПОРОЖНИННІ: ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИТА РІЗНОМАНІТНІСТЬ

Середовище існування. Радіальносиметричні, або Кишковопорожнинні – це справжні багатоклітинні тварини, які вже мають найпростіші тканини. їхнє тіло складається з багатьох спеціалізованих клітин, які утворюютьпримітивні тканини й окремі органи. Представниками цієї групи є гідри, медузи, корали та реброплави.

Кишковопорожнинні об’єднують приблизно 10 000 сучасних видів. В Україні відомо майже 40 видів, їх можна зустріти в прісних водоймах і у водах Чорного й Азовського морів. Розміри тіла цих тварин становлять від 1 мм (деякі гідри, реброплави) до 30 м (медуза Ціанея).

Реброплави (Ctenophora) — тип морських справжніх багатоклітинних тварин. Тіло (довжина 2 мм — 1,5 м) найчастіше мішкоподібне, радіально-симетричне, двопроменеве, драглисте і прозоре. Реброплави не мають жалких клітин. У більшості видів є пара мацалець з клейкими клітинами, за допомогою яких вони захоплюють їжу (дрібні організми планктону, ікра, іноді мальки риб тощо). Вільноплаваючі, рідше плазуючі або сидячі організми. Пересуваються за допомогою 8 рядів меридіонально розташованих гребних пластинок, що сидять на потовщеннях тіла — так званих ребрах (звідси й назва типу). Реброплави — гермафродити, розмноження статеве, життєвий цикл без метаморфозу.

Кишковопоржнинні представлені одиночними або колоніальними формами, переважна більшість яких є хижаками. Існує дві основні життєві форми кишковопорожнинних — поліпи (ведуть прикріплений спосіб життя) і медузи (ведуть плаваючий спосіб життя).

У кишковопорожнинних симетрія тіла променева (радіальна). Це наслідок малорухливого або прикріпленого способу життя. Клітини утворюють два шари тіла – Зовнішній (ектодерма) та внутрішній (ендодерма). Між ними є неклітинний шар мезоглеї.

У зв’язку з малорухомим способом життя поліпів їхні органи чуттів менш розвинені. Багато поліпів утворюють колонії й часто мають зовнішній або внутрішній скелет з вапняку або рогової речовини. Цей скелет виконує опорну й захисну функцію.

Представниками поліпів, які не мають твердого скелета, є актинії. Медузи є рухливими формами кишковопорожнинних. У тих випадках, коли в життєвому циклі кишковопорожнинних чергуються покоління медузи й поліпа, медуза виконує функцію поширення виду. У зв’язку з більш рухливим способом життя ця форма має деякі відміні ознаки. Так, у медуз значно більше розвинена мезоглея (вона забезпечує плавучість) і органи чуттів. Органи чуттів медуз представлені світлочутливими вічками й органами рівноваги — статоцистами.

Травлення кишковопорожнинних поділяється на порожнинне та внутрішньоклітинне. Розглянемо на прикладі гідри. Коли їжа потрапляє в кишкову порожнину рот закривається і їжа опиняється в замкненій порожнині, куди секреторні клітини починають виділяти травний сік. Їжа розщеплюється. Так проходить порожнинне травлення. Після чого маленькі шматочки їжі захоплються травними клітинами і перетравлюються вже всередині їх. Це внутрішньоклітинний етап живлення.

Цих тварин названо так тому, що вони мають кишкову, або гастральну, порожнину, яка є одночасно і "порожниною" тіла. Клітини кишковопорожнинних диференційовані не лише морфологічно, а й функціонально. Вперше у них з'являються залозисті, нервові, епітеліально-м'язові й статеві клітини, а також нервова система.

Серед кишковопорожнинних для людини найбільшу роль, крім коралових поліпів, відіграють дуже отруйні представники цієї групи. Більш чи менш отруйними є всі представники кишковопорожнинних (це зумовлено наявні стю жалких клітин), але безпосередню небезпеку для людини становлять лише деякі з них. До таких належать медузи морська оса (живе поблизу Австралії) і хрестовичок (живе на Далекому Сході). Яскравий опис ураження людини отрутою медузи наведено в оповіданні А. Конан Дойля «Левова грива».

Розмноження кишковопорожнинних статеве і безстатеве (вегетативно брунькуванням). У разі брунькування, якщо дочірня особина залишається прикріпленою до материнського організму, формуються колонії поліпів. Медузи розмножуються виключно статевим шляхом, при цьому утворюються планктонні або плазують личинки (планули). У більшості представників типу статеве і безстатеве розмноження чергуються, а особини є роздільностатеві. Тільки рідкісні види – гермафродити.

Тип КишковопорожнинніКлас ГідроїдніКлас СцифуїдніКлас КораловіЖивуть у прісних водоймах, придонній частині морів. Кишкова порожнина позбавлена перетинок. Спосіб життя: прикріплений або повільно пересуваються.- Гідра звичайна- Гідра бура- Гідра зелена. Живуть у товщі морської води. Кишкова порожнина поділена на камери. Спосіб життя – плаваючий.- Медуза вухаста- Медуза полярна- Коренерот. Живуть на дні моря. Кишкова порожнина поділена на камери. Спосіб життя –прикріплений, мають зовнішній скелет.- Актинія- Червоний корал- Чорний корал

Клас Гідроїдні

Клас Сцифуїдні

Клас Коралові

Значення кишковопорожнинних величезне. Вони грають важливу роль у морських біоценозах, конкуруючи з рибами при добуванні їжі або виконуючи роль жертви для харчування більших риб. Вапно і будівельний камінь отримують з покладів скелетів рифообразуючих мадрепорових коралів. У ювелірному ремеслі червоний і чорний корал вважаються дуже цінними матеріалами. У приморських країнах деякі види медуз вживають в їжу. Але слід врахувати, що багато з них небезпечні для людини, так як при торканні стрекательними клітинами викликають важкі ураження за рахунок інтоксикації аж до летального результату.

Значення Кишковопрожнинних: Важлива ланка в екологічних ланцюгах живлення. Участь в процес біологічного очищення морської води. Участь у кругообігу й утворенні осадових порід. Продукт харчування. Сировина для виготовлення прикрас і предметів мистецтва. Сировина для одержання біологічно активних речовин. Деякі є загрозою для людей