Трипільська культура

Мельник Діани, ПП-112

Походження трипільської культури

Територіально до трипільської культури прийнято відносити осіле населення земель від Румунії, через Молдову і майже до самого Києва, яке проживало тут приблизно з 5500 до 2500 рр. до н.е. Саму назву культура отримала від Трипілля на Київщині, де були знайдені археологічні сліди цього народу. У Румунії, до речі, цю культуру називають Кукутень, вже в честь румиского села, де також велися розкопки.

Періоди розвитку

01         ранній (середина V – VI ст до н.е.)

02         середній (VI ст до н.е. – 3150 р.до н.е.) 03 пізній (3150 до н.е. – 2650 р.до н.е.)           

Ранній період

Племена Трипілля жили невеликими групами по берегах Південного Бугу і Дністра. Вони будували як землянки, так і звичайні житла. Тільки починають входити в ужиток вироби з міді, але вони вважаються рідкістю і ознакою багатства. Так були знайдені мідні прикраси, рибальські гачки з цього металу. У побуті трипільці в основному застосовували вироби, виготовлені з каменю, кременю, кісток і дерева.

Крім скотарства і землеробства, трипільці займалися ще полюванням і риболовлею. Велика рогата худоба була основою тваринництва, хоча культивували і дрібних тварин, таких як свині, вівці і кози.

Головною особливістю стають вироби з глини досить високої якості для того часу – з домішкою шамоту. Мабуть, поклонялися богині – серед статуеток частіше зустрічається зображення сидячої жінки.

Середній період

Трипільські племена займали великі території, починаючи від Дніпра і закінчуючи Східною Трансільванією. Збільшившись за кількістю населення, давні землероби і скотарі стали заселяти райони Верхнього і Середнього Дністра, а також Південного Побужжя і правий берег Дніпра.

Будівництво виходить на новий рівень – з’ являються двоповерхові будинки, округлі вікна і двосхилі дахи. Житла опалюються печами. Поселення розширюються і тепер захищені по периметру земляними укріпленнями. Освоївши нові знання, починається видобуток мідної сировини, а потім і виплавка. Люди пізнають мистецтво виготовлення зброї з міді. Удосконалюються керамічні вироби – тепер переважає розписна кераміка, а нарівні з жіночими зображеннями стали з’являтися і чоловічі.

Пізній період

Територія культури продовжує збільшуватися в північному і східному напрямках. Отримує ще більший розвиток обробка металів, але кількість розписної кераміки зменшується. У ряді місць з’являється обряд кремації при похованні.

В цілому трипільці – хлібороби, які розводять одомашнений худобу, але не забувають про полювання і рибальство. Ця культура дуже розвинена для свого часу.

Приблизно в цей же період приблизно 5 тисяч років тому, в степу між Дунаєм і Дніпром, з’явилися представники так званої ямної культури. У пошуках нових пасовищ для худоби, вони частково перемішалися з Трипільцями, створивши, таким чином, культуру зі своїми характерними ознаками. Змінився вид жител, кераміки, яка придбала округлі форми і виготовлялася без візерунків у вигляді спіралі. Також з’явилися поховання нового типу у вигляді канав з насипом обкладених по периметру каменем.

Гончарне виробництво, металургія та ткацтво

На початку існування цивілізації, Трипільці в кожному будинку робили посуд в ручну, вироби виходили грубі і з товстими стінками. До складу робочої суміші вони додавали подрібнені черепашки, гній і полову. Пізніше з появою гончарних майстерень вид посуду змінився.

Глиняний посуд – миски, горщики для зерна, ложки, була різноманітною, а також стародавні майстри виготовляли намисто, статуетки і різні амулети, на яких вони завдавали спіралеподібних малюнок з безлічі паралельних ліній. Саме кераміка особливим чином розписана стала основною визначальною ознакою Трипільської культури.

Розпис по кераміці виконана чорними, білими, коричневими і червоними барвами, абсолютно унікальна, ніде в світі вчені не знаходили нічого схожого. Є думка, що вона мала ритуальне значення.

При виготовленні гончарних виробів майстра Трипілля для їх випалу вже використали досконалий багатоканальний горн, хоча подібне обладнання з’явиться у інших цивілізацій, наприклад у Криту лише через 3000 років і ще пізніше у Элладских майстрів.

Вже в ранній період у Трипільців збільшилася кількість видобутої мідної руди, що вплинуло на асортимент та кількість виготовлених з цього металу знарядь праці, таких як кинджали, сокири, голки. Також вироблялися і мідні прикраси. Вироби з дерева, кістки і каменю теж були в широкому вжитку.

Для виготовлення тканин для пошиття одягу застосовували ткацький верстат, а на готових сукнях і сорочках вишивали  візерунки.

Будівництво жител

При будівництві будинків, виготовляли спочатку зруб для першого поверху, який, швидше за все, використовувався для господарських потреб. Після чого його накривали обпаленими глиняними плитами. Другий поверх, де розташовувалися житлові приміщення, частіше робили з прутів, покривши їх з двох боків глиною. Дахи накривалися очеретом або соломою. У місцях проживання, де було мало дерев, при будівництві застосовувався саман.

Щоб надати жароміцність печей з дерева, їх з усіх боків обмазували глиною змішаною з піском, в процесі експлуатації деревина вигорала, і залишався тільки шар обмазки. Поруч з печами часто встановлювали лежаки. При розкопках на Уманщині і в селі Володимировка була виявлена модель будинку, розмальована яскравими фарбами, з нанесенням різних орнаментів. З цієї та інших знахідок вчені зробили висновок, що жителі Трипілля красиво розписували свої оселі всередині і зовні.

Трипільці змінювали місце поселення приблизно раз на 50-70 років, так як земля скінчився, а в лісах ставало мало дичини. Вчені припускають, що перед відходом всі будови спалювали. Але сліди згарищ на давніх поселеннях можливо, мають інше походження – звичайні пожежі або нападу ворогів.

Чому зникла трипільська культура?

Зникнення трипільської культури – не менша загадка, чим походження трипільців. Приблизно у 2000 році до н. е. її слід втрачається. Як і чому зникла трипільська культура? Можливо, сталося якесь стихійне лихо або епідемія? Чи трипільці просто змішалися з іншими племенами? Якщо ця гіпотеза вірна, то можливою спадкоємицею Трипілля була середньодніпровська культура. Кераміка і побутові речі цієї культури дуже схожі на ті, що робилися колись трипільцями. Але є і ще одна версія, що заслуговує на увагу. Цілком можливо, трипільська культура повільно зійшла нанівець в результаті зміни клімату. Він став набагато посушливішим, що позначилося на землеробстві. Екстенсивне землекористування, що сильно виснажувало землю, в цих умовах стало неможливим.

Поступово міста трипільців прийшли до занепаду, а самі вони відправилися шукати нові родючі землі. Учені знаходили предмети, схожі на трипільські, в багатьох місцях – на території сучасних Британських островів, Близького Сходу, Єгипту, Греції, Італії і навіть в Сахарі. Але говорити про повний збіг ні в одному випадку було не можна. Отже не виключено, що автори праві  щодо ще однієї версії, в яку спочатку мало хто вірив: на заході своєї цивілізації трипільці пішли під землю. Науковці знайшли на Західній Україні ряд підземних споруд, в яких, як припускають, мешкали представники пізньої трипільської культури. На півдні Тернопільської області за останній час було виявлено п’ять печерних стоянок, які за віком якраз відповідають періоду заходу Трипілля.

Археологічні роботи ведуться, зокрема, в печері Вертеба біля села Бильце-золото. Ця печера була відома історикам ще з XIX ст., але наукові дослідження тут почалися тільки у кін. XX століття. У печері були знайдені залишки трипільської кераміки, характерні обережи і наскальні зображення бика, – однієї з головних тварин Трипілля. Фахівці Інституту археології НАН України вважають, що під землю трипільські племена загнали сильні зовнішні вороги, притягнені їх багатствами, і сподіваються знайти цьому підтвердження.

Джерела інформації

                                            Дякую за увагу! :)