Презентація-урок з історії України " Культура Галицько-Волинської держави"

Культура Галицько-Волинської держави XIII-першої половини XIVстоліття. Вчитель історії Маслова Віталія Миколаївна

Мета уроку: З’ясувати стан культури Галицько-Волинської держави; розширити знання учнів за межами програми; розвивати вміння давати стислу характеристику пам’яткам культури, розкривати їх значення в історичному процесі; висловлювати власну думку, брати участь в обговоренні історичних питань; виховувати в учнів любов до рідного краю.

на основі фактичного матеріалу, додаткових джерел розглянути культуру Галицько-Волинської держави; розкрити особливості розвитку освіти, літератури, архітектури, мистецтва, містобудування в період Галицько-Волинської держави. Завдання уроку:

Учні зможуть: визначати особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави; аналізувати розвиток освіти; на прикладі Галицько-Волинського літопису характеризувати розвиток літописання; визначати особливості архітектури та образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави; розпізнавати й описувати найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва. Очікувані результати:

http://galych.com.ua/index.php/istoriia-halycha/postati/istorychni/item/347-diiachi-halytskoi-kultury-khiii-st-tymofii-avdii-mytusa. Діячі Галицької культури ХІІІ ст. Тимофій, Авдій

Особливості розвитку культури. Освіта. Літописання. Архітектура та скульптура. Образотворче мистецтво. План вивчення нового матеріалу:

Галицько-Волинський літопис –друга пол. ХІІІ ст.(фрагмент сторінки)Історико-літературний і публіцистичний твір, присвячений історії Галицько-Волинської держави

Архітектура Успенський собор (1160 р.)Церква Святого Пантелеймона у Галичі- 1200р.

Іконописання Ікона Волинської Богоматері «Богородиця Одигітрія»Ікона Богородиці («Волинська Богоматір»)

Архітектура Хотинська фортеця13ст. Замок Паланок 14ст.

Архітектура Вірменський собор у Львові-1363р. Вірменський собор у Львові- сучасний вигляд

Галицьке Євангеліє 1266 року. Видатна пам’ятка писемності

Луцький замок 1340 – 1385 рр. Однин із найстаріших замків в Україні,зведений князем Любартом. Замок служив столичною резиденцією уряду і князя.

Ікона Юрія Змієборця

При церквах, особливо при монастирях, єпископських кафедрах існували школи. До них приймали хлопчиків із семи років. Пройшовши курс навчання, вони працювали писарчуками в князівській або єпископській канцелярії, ставали священиками або продовжували справу батьків. Поширеним було й навчання на дому, особливо для дітей бояр, що мешкали в заміських садибах. У Галицькій і Волинській землях також існували бібліотеки при монастирях і князівських палатах, де можна було поглибити свої знання. Є відомості про велику книгозбірню князя Володимира Васильковича. Освіта. 

Найраннішою літописною пам’яткою краю є «Повість про осліплення Василька», написана 1097 р. невідомим автором. У ній розповідається про трагічну долю теребовлянського князя Василька Ростиславича, якого осліпив волинський князь. Найяскравішою пам’яткою літописання Галицько-Волинського князівства є «Галицько-Волинський літопис». Він був знайдений у 1809 р. видатним російським істориком М. Карамзіним. Особливістю літопису є те, що він спочатку був літературним твором без поділу на роки. Хронологію в ньому проставили згодом переписувачі, але з великими помилками. Літопис складається з двох основних, різних за обсягом і характером частин: Літописця Данила Галицького (оповідає про події 1205—1258 рр.) і Волинського літопису (1258—1290 рр.). Центральною частиною твору є життя князя Данила Галицького. Літопис дає широку картину подій і сусідніх земель: Угорщини, Польщі, Литви, інших руських князівств, Орди. Волинська частина літопису відзначається особливо високими літературними достоїнствами, емоційністю та ліризмом викладу. Тут багато уваги приділено розвитку культури на землях Галичини й Волині. Література і літописання

Перші муровані храми в Галичині та Волині з’являються досить рано — із кінця ІХ — початку Х ст., що було зумовлено впливом чеської архітектури. У ХІІ—ХІІІ ст. сформувалися Волинська і Галицька архітектурні школи.. Серед збережених часом монументальних споруд є Успенський собор у Володимирі-Волинському-1160 р. київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславовича. Успенський собор у Галичі, збудований Ярославом Осмомислом (1157 р.),— зберігся до нашого часу лише у вигляді руїн. Це був чотиристопний однокупольний храм, оточений галереями і прикрашений білокам’яною різьбою. Він є яскравим виразником галицької архітектурної школи. У Галичі будували не з цегли, а з місцевого каменю, використовуючи різні породи алебастру і вапняку. До особливостей галицької архітектури належить також спосіб облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, воїнів, із рослинними та геометричними орнаментами. На місці давнього Галича (тепер тут розташоване село Крилос) до нашого часу зберігся храм Св. Пантелеймона (ХІІ—ХІІІ ст.), який також є яскравим представником галицької архітектурної школи. Про багатства й архітектурні особливості галицько-волинських храмів дає уявлення опис церкви Іоанна Златоуста в Холмі (ХІІІ ст.). Архітектура

На Волині поряд із Холмом були збудовані укріплені міста Данилів, Кременець, Угровськ, у Галичині — Ярослав, Сяник. Усі вони мали оборонні споруди, які не під силу було здолати навіть монголо-татарам із їхньою облоговою технікою. Від кінця ХІІІ ст. на Волині під впливом західноєвропейської оборонної архітектури починається будівництво нового типу оборонних споруд — муровані «башти-стовпи». На теперішній день збереглися такі башти в околицях міста Холм (село Стовп’є) та в місті Біла Вежа (колишній Кам’янець). Ці «стовпи» були баштами-донжонами. У ХІV ст. розгорнулося будівництво кам’яних замків, першим серед яких був замок у Луцьку, який почали зводити наприкінці ХІІІ ст. Містобудування

Фресковий живопис продовжував київські традиції. Ними були розписані головні храми Волині й Галича. Проте він не набув значного поширення — з останньої чверті ХІІ ст. будуються храми, у яких не було фресок. До таких споруд, наприклад, належить собор у Луцьку. У той же час фрески знаходять широке поширення в князівських палатах. Існують літописні свідчення, що ними були розмальовані палати Ярослава Осмомисла. Усі вони мали світські мотиви. У ХІІІ — на початку ХІV ст. на Волині ведеться інтенсивне храмове будівництво, що супроводжується відновленням традицій створення фресок, але ними вкривають лише вівтарну частину храмів. Образотворче мистецтво

{284 E427 A-3 D55-4303-BF80-6455036 E1 DE7}Освіта та літописання. Архітектура. Скульптура. Образотворче мистецтво. Д/З! Заповнити таблицю «Розвиток культури Галицько-Волинської держави»