Матеріал дозволяє познайомити учнів з історією заселення та розвитку Слобідської України в II пол XVII ст., що особливо актуально в умовах повномасштабної агресії РФ та окупації частини території нашої держави на сході.
Мета: дізнатися про процес колонізації та заснування слобідських міст, органи влади та становище населення Слобідської України в ІІ пол. ХVІІ ст.;розуміти особливості адміністративно-територіального устрою регіону;працювати з текстовими, візуальними, відео джерелами та онлайн ресурсами.
Слобідська Україна (Слобожанщина) – історична область, до якої входили території сучасних Харківської, східної частини Сумської, північної частини Донецької та Луганської областей України; південно-східні частини Воронезької, південно-західної частини Бєлгородської, південь Курської областей Росії. Слобода — козацька колонія або новозасноване поселення з власним самоврядуванням, мешканців якого було звільнено на деякий час від виконання повинностей.
Займанщина – звичаєве право, яке дозволяло володіти або користуватися землею на підставі першого «займу» (захоплення). ПЕРЕДУМОВИ КОЛОНІЗАЦІЇНезаселеність земель у верхів’ях Псла, Ворскли, Сіверського Дінця через набіги татар. Зацікавленість московського уряду у заселенні цих земель для захисту московських кордонів. Складна внутрішня ситуація в Гетьманщині, пов’язана з Національно – визвольною війною та Руїною. Надання московським урядом пільг переселенцям (звільнення від податків за промисли, право займанщини та ін.)
Зі звернення жителів Сумського полку до царя (1705 р.)Наші діди, батьки, брати й родичі та ми самі поприходили з різних гетьманських і задніпрянських міст у [Слобідську] Україну на закликання бєлгородських та курських воєвод, які запевняли нас царськимсловом — не відбирати від нас наших вольностей. Вони веліли селитися там, щоб ми захистили собою московсько-українські міста по Бєлгородській лінії в диких степах на татарських займищах, якими ходили татари під ці міста. І для збільшення населення в цих нових містах велено було нам закликати на життя свою братію — українців. Ми збудували Суми, Суджу, Миропілля, Краснопілля, Білопілля та інші міста, а до них повіти й села. І ми вірою та правдою служили. І тоді, коли татари приходили плюндрувати московсько-українські міста, ми не приставали ні до якої зради. За те пожалувано нас усякими вольностями й дозволено займанщини займати, пасіки і всілякі ґрунти. Заводити та всілякими промислами промишляти без чиншу (податку), за старим українським звичаєм. Працюємо з історичним джерелом. Колективне обговорення. 1. Як формувалося населення Слобожанщини?2. Яку роль відіграли українські поселенці в освоєннімосковсько-татарського прикордоння? 3. Яким було ставлення царської влади до поселенців?
Адміністративно – політичний устрій Слобідської України. Територія Слобідської України поділялася на полки і сотні. Посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини. Кожний полк очолював полковник, що підпорядковувався бєлгородському воєводі та отримував царську жалувану грамоту. Полковників обирали полки, часто пожиттєво, потім це рішення погоджував воєвода та затверджував цар. Нерідко спостерігалося успадкування посади полковників, які були ватажками переселенських груп.