Презентація "УСРР в період нової економічної політики"

УСРР в період нової економічної політики (1921-1928 рр.)Учитель історії Ліцею Ольгинський м. Києва. Надія Киданчук

ПЛАН Внутрішнє становище Української Соціалістичної Радянської Республіки на початку 20-х рр. ХХ ст. Голод 1921-23 рр. Міжнародне становище. Входження УСРР до складу СРСР. Нова економічна політика (НЕП). Політика коренізації (українізацї). Утворення Української Автокефальної Православної Церкви. Культурне життя в роки НЕП.

Становище Української Соціалістичної Радянської Республіки на початку 20-х рр. ХХ ст.: ЕКОНОМІЧНА КРИЗА - внаслідок воєнних дій, збройної боротьби, епідемій, еміграції Україна втратила 3-4 млн. осіб, виробництво скоротилося у 9 разів. Промисловість була зруйнована, посівні площі скоротилися на третину, збір зернових складав 25 % довоєнного. Відчувалася гостра нестача продовольства, гіперінфляція призвела до розвалу товарно-грошового обігу. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ - невдоволення широких мас населення політикою “воєнного комунізму”. З припиненням воєнних дій селяни активно протестували проти продрозкладки.

{811 DB35 F-64 DB-4010-BAA6-8 B3 BAC2 C39 C0}Показники 19131921 Виробництво зерна (млн т)8037 Видобуток вугілля(млн т)299 Видобуток нафти(млн т)9,23,8 Виплавка заліза(млн т)4,20,1 Виробництво цукру(млн т)1,30,05 Виробництво електроенергії(млн к. Вт/год.)2039520 Продукція промисловості і сільського господарства у 1913-1921 рр.

ГОЛОД1921-23 рр. ПРИЧИНИ: Руйнування сільського господарства внаслідок війни та революційних подій. Посуха, і як наслідок, неврожайні 1921-22 рр. Політика “воєнного комунізму” та незацікавленість селян у збільшенні посівних площ. Постійне підвищення норм хлібозаготівель, вивезення надлишків хліба до Росії та інших республік, за кордон.

Расскажите аудитории, чего вы ожидаете…

Історичний роликhttps://youtu.be/CP44 Ue6r. GG8

У березні 1922 р. кількість голодуючих в Україні, за неповними даними, досягла 4 млн. осіб, з яких діти становили 1,9 млн.

1922 р. голова Раднаркому УСРР Х. Раковський звернувся до Адміністрації Американської допомоги (ARA), що надавала допомогу європейським державам, що постраждали під час І світової війни.

Міжнародне становище УСРР на початку 20-х рр. ХХ ст.:контакти УСРР з іншими країнами відбувалися під контролем Москви;УСРР підписала низку міжнародних договорів:1921 р. - з Литвою, Ризький мир з Польщею, угоду з Німеччиною про обмін військовополоненими, тимчасову угоду з Австрією;1922 р. - договір про дружбу і братерство з Туреччиною, угоду про поширення на УСРР російсько-німецького договору.було укладено власні торговельні угоди з Австрією, Німеччиною, Чехо-Словаччиною, Україна мала свої представництва в Австрії, Німеччині. Польщі, Туреччині.

ДЕРЖАВНИЙ СТАТУС УСРР В 1921-1922 рр. 28 грудня 1920 р. голова Раднаркому РСФРР В. Ленін і нарком закордонних справ Г. Чичерін підписали в Москві з УСРР, яку представляв Х. Раковський, угоду про воєнний і господарський союз. У преамбулі угоди підкреслювалася суверенність та незалежність обох держав, проте зміст угоди цьому суперечив, адже уряди Росії і України об’єднували сім наркоматів -військових і морських справ, народного господарства, зовнішньої торгівлі, фінансів, праці, шляхів, пошт і телеграфу. Аналогічні угоди було укладено між Росією та іншими республіками. Так виникла договірна федерація радянських держав

30 грудня 1922 р.І Всесоюзний з’їзд рад затвердив Декларацію про утворення Союзу РСР і Союзний договір

Утворення СРСР грунтувалося на принципі імперського централізму, адже союзний договір передбачав:виключну компетенцію центрального уряду у сфері міжнародних відносин, армії, флоту, зовнішньої торгівлі, зв’язку, транспорту;спільне з українським урядом керівництво питаннями продовольства, трудових ресурсів, фінансів, народного господарства;український уряд мав юрисдикцію над сільським господарством, внутрішніми справами, юстицією. освітою, охороною здоров’я, соціальним забезпеченням.

З ухваленням Конституції СРСР 31 січня 1924 р. на II з’їзді Рад Союзу РСР завершилося оформлення СРСР. До його складу увійшли Російська Федерація, Українська СРР, Білоруська СРР, Закавказька Федерація (створена в березні 1922 р. у складі трьох закавказьких республік: Грузії, Вірменії, Азербайджану). У жовтні 1921 р. на створено Кримську АСРР у складі РРФСР. У травні 1925 р. ІХ Всеукраїнський з’їзд рад схвалив поправки до Конституції УСРР згідно з її новим статусом союзної республіки. У складі УСРР перебувала створена у жовтні 1924 р. Молдавська Автономна Соціалістична Радянської Республіки (Молдавська АСРР). До складу Молдавської АСРР увійшли 11 районів Лівобережжя Дністра. Столицею новоствореної автономії стало м. Балта, від 1929 р. – м. Тирасполь.

Зміни в адміністративно-політичному устрої УСРР1925 – ліквідовано губернії, створено триступеневу систему: район-округ-центр.1925 р. – з України до складу РСФРР відійшла східна частина Донбасу з м. Шахти, Таганрог, до УСРР – м. Путивль.

Березень 1921 р. - X з'їзд РКП(б) проголосив курс на проведення нової економічної політики. У сільському господарстві:заміна продовольчої розкладки продовольчим податком, який оголошувався напередодні посівної, був фіксованим і меншимрешта виробленого продукту могла реалізовуватись на розсуд власникавідтермінування колективізації, відновлювлення кооперація

Відродження товарно-грошових відносин. У жовтні 1922р. проведена грошова реформа («червінець»)

У промисловості:денаціоналізація дрібних та середніх підприємств, дозвіл на приватну торгівлю, дозвіл на оренду підприємств, залучення іноземного капіталу у вигляді концесій. Концесія – договір про передачу в експлуатацію на певних умовах державних земельних ділянок, покладів корисних копалин, підприємств іншим державам іноземним фірмам чи приватним особам.дозвіл на використання вільнонайманої праці, ліквідація зрівнялівки в оплаті праці, поява нової соціальної верстви - “непманів” (орендарі, торговці, промисловці)децентралізація управління, переведення підприємств на госпрозрахунок, створення трестів за територіально-галузевим принципом Великі підприємства, банки, транспорт, зовнішня торгівля залишалися в руках держави

Продрозкладка. Заборона вільної торгівліЗгортання грошового обігу. Націоналізація промисловостіЗагальна трудова повинність. Надмірна централізація управління промисловістю Продподаток Легалізація торгівлі Грошова реформа Денаціоналізація дрібних та середніх підприємств Створення ринку робочої сили Часткова децентралізація, перехід підприємств на госпрозрахунок“Воєнний комунізм” Нова економічна політика

Підсумки НЕП- збільшилися обсяги с / г; - відновлені дореволюційні посівні площі до 1923 р.;- досягнуто довоєнний рівень у тваринництві до 1927 р.;- зростання середніх господарств (60%);- досягнуто довоєнний рівень в промисловості до 1928 р.;- покращилося матеріальне становище робітників, селян, службовців (реальна зарплата робітників становила 93,7% довоєнного рівня).- нестача промислових товарів;- “ножиці цін” - штучне завищення цін на промислові товари і заниження на сільськогосподарську продукцію з метою викачування ресурсів з села;- хлібозаготовельні кризи - відмова селян здавати продукти сільського господарства за зниженими державними цінами. Мали місце у 1925-1929 pp. Як правило, долалися шляхом підвищення закупівельних цін, але під час кризи 1929 р. щодо селян були застосовані насильницькі методи - Позитивні: Негативні

Українізація — тимчасова політика ВКП(б), що мала загальну назву коренізація — здійснювалась з 1920-х до початку 1930-х років ЦК КП(б)У й урядом УРСР з метою зміцнення радянської влади в Україні засобами поступок у вигляді запровадження української мови в школі, пресі й інших ділянках культурного життя, а також в адміністрації — як державної мови республіки, прийняття в члени партії та у виконавчу владу представників української національності.

Етапи коренізаціїКвітень 1923р. – ХІІ з'їзд РКП(б) – запровадження політики коренізаціїУкраїна – політика «українізації»27.07. 1923 - декрет Раднаркому «Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ», за яким українська мова запроваджувалася в усіх типах шкіл з визначеними термінами їх українізації01 .08.1923 - декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови» зобов'язував запроваджувати українську мову на всіх щаблях державного управління. Початок 30-х років – згортання політики «українізації»30.04.1925 ВУЦВК і Раднарком УССР ухвалили спільну постанову про заходи щодо термінового проведення повної українізації радянського апаратупленум ЦК КП(б)У 30.05.1925р. — резолюція на українізацію партійного та проф. апарату і радянських установ

1929 рік - в Києві завершилася перевірка української мови у 25 тис. службовців. Посвідка про здачу бухгалтером іспитів на знання української мови, без якої не брали на роботу. (Київщина, 1928 р.)

Політика «УКРАЇНІЗАЦІЇ»Запровадження в навчальні заклади української мови Використання партійними та радянськими працівниками української мови. Виховання кадрів української національностіРозвиток української культури. Головну роль у подальшому здійсненні українізації відігравав Народний комісаріат освіти (якому тоді підпорядковувались й усі ділянки культури), очолюваний до 1926 р. О. Шумським, а після його усунення М. Скрипником. Олександр Шумський. Микола Скри́пник

Наслідки українізації{4 DCC6 F3 E-677 B-4713-9 F65-6 C6096 C5 F02 A}Параметри для порівняння1923 р (%)1927 (%)Українці у складі державного апарату3554 Українці у складі КП(б)У2352 Обсяги діловодства, що здійснювалося українською мовою2070 Україномовні школи10,880 Видання книг українською мовою27 Понад 50

На хвилі національного відродження в Україні виникло так зване "націонал-ухильництво" — форма націонал-комунізму, представники якого намагалися поєднати комунізм з національним рухом -  комунізм потрібно не уніфікувати за російським зразком, а пристосовувати до специфічних національних умов. Його речниками в Україні були Микола Хвильовий, Олександр Шумський, Михайло Волобуєв і Микола Скрипник. М. Волобуєв - економіст, М. Хвильовий - поет, прозаїк, публіцист, відстоював ідею економічної автор гасла “Геть від Москви, дайош самостійності України Європу”

Вперше бажання мати цілком незалежну від РПЦ Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ) було висловлене на Подільському та Полтавському єпархіальних з'їздах, що відбулися навесні 1917 р. Наприкінці весни 1917 р. з ініціативи протоієрея Василя Липківського було засновано «Братство воскресіння», яке очолило рух за утворення УАПЦ.

На початку 1918 року в Києві було скликано Всеукраїнський Церковний Собор, який виступив за створення незалежної від московського патріархату української церкви. Однак, 19 січня робота Собору перервалася наступом більшовиків.

Після антигетьманського перевороту та встановлення влади Директорії ідея автокефалії стала перетворюватися в реальність. 1 січня 1919 року був прийнятий «Закон про верховне управління Української Православної Автокефальної Синодальної Церкви». Митрополит УАПЦ Василь Липківський

УАПЦ в травні 1920 р. проголосила про своє відновлення як помісної церкви, а в жовтні 1921 р. в Києві відбувся Перший Всеукраїнський Церковний Собор, який підтвердив автокефалію УАПЦ, та проголосив три основні принципи – автокефалію, соборність, українізацію. Радянська влада спочатку підтримувала автокефалію, адже бажала розколоти та послабити Російську православну церкву, внести елементи конфронтації в церковне середовище України та одержати додаткові важелі впливу на церкву. У 1924 р. нова церква вже мала понад тисячу парафій. До неї почали приєднуватися українські парафії в Америці та Європі. Успіх став несподіванкою для влади. З 1926 р. на українську церкву почався наступ. У січні 1930 р. вона була ліквідована. Самого ж митрополита Василя Липківського у віці 73 років було розстріляно.

КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ В РОКИ НЕП1921 р. Раднарком УСРР ухвалив декрет про ліквідацію неписьменності населення віком від 8 до 50 років. 1923 року засновано товариство «Геть неписьменність!»На 1927 рік удалося навчити читати й писати понад 2 млн. осіб, проте неписьменними залишилися мільйони до­рослих та понад 40% дітей шкільного віку. Уряд УСРР створював розгалужену сис­тему освітніх закладів. Здійснювалося безкош­товне навчання дітей у загальних семирічних школах та професійно-технічних і середніх на­вчальних закладах. Комуністична партія поста­вила систему освіти під контроль, щобі прищеплюваити ма­сам комуністичні цінності, ідеологію та мораль. Відбувалася реорганізація вищої школи відповідно до “класових вимог”. В 1921 р. створено робітничі факультети. Під час вступу до вишів враховувалося соціальне походження. Було ліквідовано університети, замість них створювалися малоефективні інститути народної освіти.

{39967051-3 DC5-42 A9-ADEA-5 E551 F184 A24}НАУКАЦентром наукової роботи була в цей час Українська академія наук, яку в 1921-22 рр. очолював М. Василенко, у 1922-28 рр. – В. Липський.Історія: М. Грушевський (1924 р. повернувся з еміграції, працював над дослідженням вітчизняної історії, продовжував працю над “Історією України — Руси”, очолював Археографічну комісію), Д. І. Багалій, Д. Я. Яворницький, М. П. Василенко. Математика: Д. Граве (прикладна математика), М. Крилов (математична фізика). Хімія: A. Писаржевський, B. Кістяківський. Медицина: М. Ф. Гамалія, Д. К. Заболотний (зробили вагомий внесок у боротьбу з епідеміями). Вчений зі світовим іменем - Ю. Кондратюк (справжнє прізвище О. Шаргей), згодом на його основі велося підготування космічних польотів у США. М. Василенко. В. Липський

{39967051-3 DC5-42 A9-ADEA-5 E551 F184 A24}ЛІТЕРАТУРА Покоління молодих письменників спиралося на демократичні традиції: О. Досвітній, М. Драй-Хмара, М. Куліш, М. Зеров, Г. Косинка, В. Сосюра, М. Рильський, П. Тичина, М. Хвильовий, В. Яловий та багато інших. В УСРР видавалося понад 20 літературно-художніх і громадсько-політичних альманахів і збірників, 10 республіканських газет, 55 журналів. Виникли літературні об’єднання – «Гарт», «Авангард», «Плуг», ВАПЛІТЕ. У 1925—1928 pp. тривала літературна дискусія про шляхи розвитку української літератури. У памфлеті “Україна чи Росія” М. Хвильовий (справжнє прізвище Фітільов) закликав письменників у своїй творчості спиратися на національну духовну спадщину й орієнтуватися на європейські зразки цивілізації. МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВОВідомі композитори: Г. Вірьовка, Л. Козацький, А. Ревуцький, К. Богуславський, К. Стеценко. Активно виступала хорова капелла «Думка» на чолі з Городовенком. У 1925 — 1926 pp. започатковано національні театри опери та балету в Харкові, Києві, Одесі.

{39967051-3 DC5-42 A9-ADEA-5 E551 F184 A24}ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВОБули створені Асоціація художників Червоної України (Їжакевич, Трохименко, Кричевський), Асоціація революційного мистецтва України (Бойчук та його учні). ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВОУ середині 20-х рр. налічувалося 45 професійних театрів, серед них Перший державний драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка на чолі з О. Загаровим; Державний драматичний театр ім. І. Франка під керівництвом Г. Юри; театр «Березіль» на чолі з Л. Курбасом. КІНОМИСТЕЦТВОУ 1922 р. введено в експлуатацію Одеську кінофабрику, у 1927 р. розпочалося будівництво Київської кіностудії. Почалася діяльність О. Довженка як кінорежисера (фільми «Звенигора», «Арсенал»). О. Довженко. Л. Курбас. М. Бойчук