Вправа «Вірю – не вірю»1-етап. Велике переселення – це масові переміщення певних племен. Основна причина переселення – заробітки. Основними племінними об’єднаннями в східних слов’ян були: поляни, древляни, тиверці, уличі, новобузьці. Київ був заснований 3-ма братами:. Кий, Щек,Аскольд. Започаткована держава отримала назву Русь. Княгиня Ольга була дружиною князя Івана. Князя Олега вбили древляни. Основним заняття населення було землеробство. Будівлі в селах були великі й пишні. Найдавніші руські поселення міського типу називалися «гради».
Вправа «Морський бій»Попадання – термін, який треба пояснити.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}АБВГД12345672 Б – вождь племені. З появою держави – її правитель. ( князь)1 Г – кочові племена. (сармати)3 Г – докорінна перебудова, зміна. (реформа)4 Б – військо князя. (дружина)5 Г – еліта суспільства. (боярин)7 А – розмір данини. (урок)7 В – заняття за певним видом. (ремесло)
2 – етап. Торги зі мною. Що таке державні утворення?Назвіть основну помилку в керуванні князя Ігоря. У чому полягала суть реформи Ольги?Які верстви населення Русі складали панівну суспільну верхівку?У чому полягає значення праці селян для розвитку суспільства?У чому була суть адміністративної реформи Святослава?Звідки взявся цей вислів « Чужого шукаючи – своє загубив».
Визначте, із якими давньоруськими князями пов’язані наведені крилаті вирази з давньоруського літопису.1. «Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами». 2. «Хай буде Київ матір’ю городам руським», «Замиримося з вами, греки». 3. «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо». 4. «Я, сину, бога пізнала і радуюся. Якщо й ти пізнаєш бога, то радуватися станеш». 5. «Іду на ви», «Ти, князю, шукаєш чужої землі і про неї дбаєш, а власну покинув».
3 – етап. Торг між вами. « Відгадай героя»1) «І відпросилися вони (у Рюрика піти) до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру. Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи: “Чий се город?”» 2)«І сказали греки: “Чого хочете — (того) ми й дамо тобі”. І зажадав (він) дати воям на дві тисячі кораблів по дванадцять гривень... а потім давати уклади на руські городи — спершу на Київ, а тоді й на Чернігів, і на Переяславль, і на Полоцьк, і на Ростов, і на Любеч...» 3)«А взявши данину, він пішов у свій город [Київ]. Та коли він повертався назад, він роздумав [і] сказав дружині своїй: “Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу ще”. І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна». 4)«А (вона) роздала воякам кожному по голубові, а іншим по горобцеві, і повеліла пов’язати сірку кожному голубові й горобцеві... І звеліла, коли смерклося, своїм воякам пустити голубів і горобців». 5)«Вони ж послухали його, і послали йому меч та іншу зброю. А він прийняв і почав любуватися і хвалити й висловлювати подяку цареві. І сказали бояри: “Лютий цей муж буде, бо не дбає про маєток, а хапає за зброю, зобов’яжись платити данину”».
Скласти історичний портрет одного з київських князів за планом: План1. Походження князя, факти з його біографії.2. Особисті якості князя, ступінь їх відповідності історичним завданням того часу.3. Життєві принципи та мотиви поведінки, засоби досягнення своєї мети.4. Протиріччя в особистості князя та його діяльності.5. Оцінка діяльності князя в художній, науковій та науково-популярній літературі.6. Ваше ставлення до історичного діяча.
Визначте, про кого йдеться.1. Він був напівлегендарним вождем одного з найбільших слов’янських союзів племен — полян наприкінці V — у першій половині VІ ст. Візантійський імператор запрошував його на військову службу. Із його ім’ям пов’язано заснування міста Києва. У літописі оповідається, що після смерті цього князя рід його став князювати в племені полян. 2. Він проводив активну політику гуртування навколо Києва земель східнослов’янських племен. Із його ім’ям пов’язано здійснення двох походів на Візантію у 860 та 866 р. та укладення договору, згідно з яким Візантія виплачувала щорічну данину, а київський князь надавав військову допомогу імперії. За його правління було зроблено першу спробу охрестити Русь. 3. Він був призначений Рюриком як опікун неповнолітнього Ігоря, але насправді мав усі князівські права. Із його ім’ям пов’язано об’єднання двох центрів слов’янської державності — Новгорода та Києва. Він здійснив два походи на Візантію в 907 та 911 р. Його смерть овіяна серпанком легендарності: як свідчить літопис, цей князь помер від укусу гадюки, що виповзла з черепа його улюбленого коня.
4. Вона була дружиною князя Ігоря, а після його смерті керувала Київською державою. Із її ім’ям пов’язана жорстока помста деревлянам за смерть чоловіка. Вона провела низку внутрішньополітичних реформ і першою з київських князів почала застосовувати мирну форму міжнародних відносин з іншими державами — дипломатію. Ця княгиня прийняла християнство і при хрещенні отримала ім’я Олена. 5. З ім’ям цього князя пов’язана активна зовнішня політика: розгром Хозарського каганату, здійснення двох Балканських походів. До його планів входило перенесення столиці з Києва до Переяславця на Дунаї. Загинув у 872 р. потрапивши до засідки печенігів. 6. Він був князем київським у 912—945 рр. Достовірно відомі походи цього князя на Константинополь (Царгород) у 941 та 944 р. Із його князюванням пов’язують збільшення збору данини — полюддя. Загинув князь від рук деревлян, невдоволених позачерговим збором данини.
Дидактична гра «Так чи ні?»Визначте, чи правильні твердження.1. Велике розселення слов’ян тривало у V—VІІ ст. 2. Об’єднання двох центрів східнослов’янської державності — Новгорода та Києва пов’язане з ім’ям князя київського Кия. 3. Першу невдалу спробу хрещення Русі пов’язують з ім’ям князя Аскольда. 4. Перший великий похід русичів на Візантію відбувся у 860 р. 5. Хозарський каганат розгромив князь Олег. 6. Князь Ігор був убитий сіверянами, невдоволеними спробою повторного збору данини.
7. Проведення першої податкової реформи, запровадження погостів і уроків відбулося з ініціативи княгині Ольги. 8. Перший великий похід русичів на Візантію був проведений за князювання Святослава9. Основним заняттям населення Київської Русі в ІХ—Х ст. були кочове скотарство та бортництво. 10. Князь Святослав загинув у 972 р. у бою із печенігами. 11. Похід князя Олега на Візантію в 907 р. закінчився поразкою русичів. 12. Смерди — це вільні селяни в Київській Русі.